Вiктор Пинзеник: "Я за низькi податки, але хто платитиме пенсiї?"

302
Вiктор Пинзеник: 'Я за низькi податки, але хто платитиме пенсiї?'

"Пiд виглядом спрощеної системи оподаткування уряду нав'язуютьфактично нову форму офшорiв -- ще один спосiб уникати належного оподаткування," -- щиро переконаний мiнiстр фiнансiв.

Про це i не тiльки вiн заявив в ексклюзивному iнтерв'ю Експресу.

- Колись вас вважали економiстом-лiбералом, представником так званої хвилi молодих реформаторiв. Нинi опоненти називають вас душителем малого i середнього бiзнесу. Чому так сталося?

- Роздiлiмо двi речi. По-перше, в чому полягає iдеологiя лiбералiзму? У якнайменшому втручаннi держави в економiку. Але це зовсiм не означає, що в країнi не треба платити податки...

Видео дня

- Так, але переважно лiберальнi полiтики виступають за низькi податки...

- ...Податки повиннi платити всi. Я нiколи не виступав проти спрощеної системи сплати податкiв, але я проти лазiвок у нiй, спрямованих на ухиляння платникiв податкiв вiд виконання свого обов'язку перед усiм народом. I цi лазiвки дозволяють не платити

саме великому бiзнесу.

У боротьбi, яка останнiми мiсяцями розпалилася довкола спрощеної системи, головним є конфлiкт довкола ПДВ. Але я наголошую: ПДВ не є податком на бiзнес, ПДВ -- це непрямий податок, якийсплачують споживачi. Бiзнес тiльки є агентом, за посередництвом якого цей податок збирається.

Я взагалi вважаю, що тiльки-но цей податок вводять у ту чи iншу економiчну систему, вiдразу виникає проблема офшорiв. Ранiше у нас тi офшори iснували у формi вiльних економiчних зон, ми їх скасували. А тепер пiд виглядом спрощеної системи оподаткування

уряду нав'язують фактично нову форму офшорiв -- ще один спосiб уникати належного оподаткування.

Уряд виявив величезний "дерибан" коштiв завдяки лазiвцi у формi страхування. Пiдприємства страхувалися вiд усього на свiтi, на зразок щоденного падiння метеоритiв, i завдяки цьому "малювали" у звiтах величезну суму своїх витрат, уникаючи таким чином сплати податку на прибуток.

А як вам схема, за якою нульова ставка оподаткування пiдприємства виникала, якщо пiдприємства нiбито на iноземне замовлення

"розробляли" технологiї транспортування рiдини Н2О у посудi з мiкропористим дном, iнакше кажучи -- способи транспортування води в решетi?

Могли ми на все це не звертати увагу? Нi, ми мусили цi схеми нищити, для цього ми й прийшли. Завдяки нищенню всiх цих схем ми

достатньо наповнили бюджет i навiть змогли забезпечити трохи вищий рiвень зарплат i пенсiй вiд того, що наприкiнцi минулого року

заклав уряд Януковича. Iнакше кажучи, ми змогли "сказку сдєлать билью" -- перетворили на реальнiсть передвиборчий фарс наших

попередникiв (а тi доплати до пенсiй справдi були тiльки фiкцiєю на три мiсяцi, бо при таких масштабах розкрадання надалi у тодiшньої влади було тiльки два шляхи: або вiдмовитися вiд узятих на себе зобов'язань, або запустити маховик iнфляцiї, який би зробив людей ще бiднiшими, нiж досi).

- Юлiя Тимошенко теж часто каже, що суттєво збiльшити надходження у бюджет вдалося, зовсiм не пiдвищуючи податки. Але це не зовсiм так. Найсвiжiший приклад -- збiльшення збору в пенсiйний фонд -- з 6% до 7,5%. На зорi мобiльного зв'язку в Українi цей збiр ввели як "податок з багатiїв". Нинi, коли мобiльними телефонами користується понад 20 мiльйонiв громадян i стiльниковий зв'язок часто є єдиним видом зв'язку у нетелефонiзованих селах, збереження та ще й збiльшення цього збору виглядає зовсiм iнакше!..

- Ця позицiя узгоджена з усiма операторами зв'язку. Насправдi це пiдвищення збору є замiною ПДВ, який пiдприємства з тих шести

вiдсоткiв теж мали сплачувати (адже ПДВ нараховується на всi складовi цiни). Але через певну колiзiю в законодавствi досi вони цього не робили.

Так от, я зустрiвся з представниками трьох найбiльших операторiв мобiльного зв'язку, i вони сказали, що готовi платити вже завтра. Тiльки попросили зробити це у формi пiдвищення самого збору -- аби їм не доводилося мiняти все програмне забезпечення, налаштоване на пiдрахунок ПДВ за старою схемою. I ми посприяли їм.

- Пробачте, але це не змiнює сутi. Не дивно, що оператори не обурювалися, адже все одно цi грошi платитиме споживач, а не вони. Пресi керiвництво всiх найбiльших компанiй-операторiв вже повiдомило, що користувачi вiдтепер платитимуть бiльше. Чи, може, вам вони пообiцяли щось iнше?

- Я не знаю...

- Як ви ставитеся до так званої рейганомiки, коли адмiнiстрацiя США на початку вiсiмдесятих рокiв запровадила полiтику низьких податкiв? Зниження надходжень до бюджету команда Рейгана компенсовувала зовнiшнiми i внутрiшнiми запозиченнями. Той величезний борг американцi й досi вiддають, але тепер економiсти кажуть, що ця полiтика виправдала себе, бо спричинила неабияке пiднесення американської економiки у 90-тих.

- Безумовно. Країна повинна мати якнайнижчi податки. Це iдеологiя, якої дотримується i Президент, i уряд. Але ж ми мусимо бути реалiстами. Ми дiстали у спадщину страшне становище. Ще раз хочу

сказати: бюджет був такий незбалансований, що, не пiшовши на дуже непростi кроки, ми б просто мусили знизити пенсiї. Нинi пенсiйний фонд становить 48 вiдсоткiв фонду

зарплати! Страховi платежi -- 32,3 вiдсотка (а було 60 вiдсоткiв).

Якби нинiшнiй уряд почав працювати в серединi минулого року, то нинi ми вже радикально зменшили б податок на фонд заробiтної плати. Наразi у нас ще руки зв'язанi. Але першi кроки зi зниження податкiв ми готовi робити вже наприкiнцi цього року, коли будемо ухвалювати бюджет на наступний рiк.

- Судячи з того, яких надзусиль коштує уряду виконування його нинiшнiх соцiальних зобов'язань, наступного року нового сплеску активностi влади в соцiальнiй полiтицi не буде?

- У країнi 13 мiльйонiв пенсiонерiв, i я хочу, щоб вони отримували нормальну пенсiю. Я хочу, щоб ми всi вiдчували вiдповiдальнiсть. Це ж нашi батьки i дiди. I кожен, хто пропонує ухвалювати економiчно правильнi рiшення, нехай у цей час не забуває, що є цi люди. З iншого боку, тих, хто бавляться в популiзм i пропонують просто iдеальнi соцiальнi рiшення, я закликаю згадати, що кожне рiшення має опиратися на баланс бюджету.

За попереднiми оцiнками, у наступному бюджетi ми матимемо додатковий ресурс -- 18 мiльярдiв гривень. Ось iз цiєю сумою й

треба вирiшити: яку частину ми дамо на зниження податкiв, яку частину -- на пiдняття зарплат i пенсiй, а яку частину -- на

капiтальнi вкладення в наше господарство.

Натомiсть Верховна Рада нещодавно ухвалила два закони, за якими наступного року треба аж 25 мiльярдiв! I пiсля цього нас звинувачують у тому, що ми не знижуємо податкiв i що, вкидаючи всi грошi у соцiальну сферу, не залишаємо нiчого на розвиток економiки?!

Андрiй ГАНУС, "Експрес"