„Це було пограбування”. Начальник податкової Київщини про „справу бензовозів”
Бензин і дизельне пальне, що належали київському підприємству „Авіасервіс”, знаходилися на території нафтобази військової частини в м.Васильків і зберігалися в орендованих місткостях. У жовтні минулого року прокурор Обухівського району Василь Хрущ наказав порушити кримінальну справу за фактом начебто незаконного виготовлення бензину працівниками „Авіасервісу” з усіляких сурогатів. Але ніяких слідів злочину виявити так і не вдалося, натомість Хрущ разом з колишнім начальником УСБУ в Київській області Ганжею та за участю працівників СБУ Галицького й Зубенка і працівників Управління податкової міліції в Київській області Гармаша і Лавренова вивезли з території військової частини й продали через фіктивні фірми понад 3 млн. літрів пального , поклавши виручку собі до кишені.
Треба відверто сказати, що пан Хрущ дуже серйозно простимулював наші подальші дослідження „справи бензовозів”, коли в квітні цього року домовився з суддею Печерського суду столиці Литвиновою потайки від автора публікації виготовити заочне судове рішення про те, що всі статті на цю тему на „Обозі” є суцільною брехнею. Скоро з цього приводу буде апеляційне слухання, але Хрущу це явно не допоможе – у ситуація втрутилася Генеральна прокуратура, після чого за прямою вказівкою Святослава Піскуна за фактами, викладеними в наших публікаціях. Зараз проводиться досудове слідство, але, як з'ясувалося, фігуранти скандалу ігнорують повістки слідчого й не з'являються на допити. А між тим, з державного бюджету тепер треба відшкодовувати потерпілим вартість вкраденого в них бензину. Про це – наша розмова з начальником Управління податкової міліції ДПА в Київській області Олександром Корняковим, чиї колишні підлеглі Гармаш і Лавренов входили в злочинне угруповання й на власних автомобілях супроводжували бензовози з краденим бензином. Втім, генерал Корняков не згодний з тим, що ми називаємо цих горе-правоохоронців крадіями, оскільки, на його думку, мало місце не крадіжка (тобто таємне заволодіння чужим майном), а справжнє пограбування.
- Олександре Івановичу, а як взагалі Ваші колишні підлеглі опинилися на території військової нафтобази у Василькові?
- Річ у тім, що Управління податкової міліції й я особисто були ініціаторами порушення кримінальної справи за фактом начебто незаконного виготовлення високооктанового бензину службовими особами „Авіасервісу”. Звісно, ніякої оперативної роботи в цьому напрямку ми не проводили – то є не наша підслідність. Але про такі факти мене неодноразово інформувало керівництво обласного Управління СБУ, запевняючи що вони мають відповідні оперативні матеріали. Тоді я особисто звернувся до заступника прокурора області, проінформував про дані СБУ й попрохав розібратися в цих матеріалах , чи є склад злочину. Оскільки якщо ці дані підтвердилися б, то можна було б говорити не тільки про незаконне виготовлення підакцизних товарів – того ж бензину, але й про ухиляння посадовими особами „Авіасервісу” від сплати податків. Урешті-решт, така кримінальна справа було порушена і я отримав листа з Обухівської прокуратури відрядити в їхнє розпорядження двох працівників податкової міліції для виконання окремих доручень слідчого. Але далі почалися досить дивні речі. Так, наприклад, слідчий прокуратури не призначив проведення документальної перевірки підприємства „Авіасервіс”. Мене, як начальника податкової міліції, передусім цікавить питання наповнення бюджету. Працівники СБУ, прохаючи мене посприяти порушенню кримінальної справи, запевняли, що в ході розслідування можуть бути виявлені порушення податкового законодавства – не в повному обсязі сплачувався акциз, податок з прибутку тощо. Тому я спеціально зустрічався з цього питання з прокурором Київської області й говорив: „Дайте мені можливість ознайомитися з документами „Авіасервісу”, які вилучили працівники прокуратури, давайте проведемо податкову перевірку”, але зараз вже червень місяць, а досі ніяких документів по цій справі я так і не отримав.
- Тобто, від Вас у прокуратурі матеріали справи просто ховали.
- Виходить, що так.
- Але погодьмося, що така поведінка прокуратури виглядає дуже дивною. Якщо б дійсно ТОВ „Авіасервіс” виготовляло б якісь сурогати під виглядом бензину, то було б логічним провести всебічну перевірку діяльності цього підприємства, виявити всі порушення при сплаті акцизного збору й стягнути недоїмку до бюджету. Інша річ, якщо з самого початку організатори цієї акції знали, що ніякого незаконного виготовлення не було, а лише планували під шумок виборчої кампанії захопити понад 3 мільйони літрів якісного бензину, продати його під виглядом „реалізації речових доказів”, виручку покласти собі до кишені, після чого закрити кримінальну справу за відсутністю складу злочину. На користь цього припущення свідчить також і те, що 18 травня 2005 року Обухівський районний суд визнав, що кримінальна справа була порушена безпідставно й ніяких ознак злочину насправді працівниками СБУ виявлено не було.
- Я з Вами цілком згодний. Можливо, така поведінка слідчого Обухівської прокуратури та його керівництва пояснюється зацікавленістю в тому, щоби податкова міліція не влазила в цю справу й не знала, що там відбувається з бензином насправді.
- Ви кажете, що не знали, що відбувається з бензином, але в операції по вивезенню й незаконному продажу речових доказів найактивнішу участь брали двоє Ваших підлеглих – майори податкової міліції Гармаш і Лавренов. Саме вони на власному автотранспорті супроводжували бензовози з викраденим пальним. Саме вони підкидали патрони працівнику „Авіасервісу” Олександру Луценку, коли той намагався їх зупинити. Невже Вам нічого про це не доповідали?
- Ці працівники на вимогу слідчого Обухівської прокуратури були відряджені для виконання його доручень у жовтні 2004 року й з'являлися в Управлінні не частіше двох разів на місяць. Я, як начальник Управління, безсумнівно, поцікавився, що вони стільки часу роблять у Василькові та Обухові й зажадав письмових рапортів. Такі рапорти ці працівники написали мені лише два рази – у жовтні та листопаді минулого року, де вказали, що вони брали участь у виїмці фінансово-господарських документів ТОВ „Авіасервіс”. Ось, будь ласка, ці рапорти. Коли ж я на початку грудня втретє став вимагати пояснень щодо причини їхньої відсутності на службі, Гармаш і Лавренов сказали мені, що це – таємниця слідства і слідчий прокуратури заборонив їм звітувати переді мною. Гармаш і Лавренов принесли мені копію постанови слідчого про те, що вони включені до оперативно-слідчої групи, підпорядковані слідчому прокуратури й заявили, що якщо мене цікавить, чим вони займаються, то я маю питати про це не в них, а у працівників прокуратури Обухівської району. Прикриваючися цим листом, Гармаш і Лавренов офіційно відмовилися звітувати переді мною про те, що вони роблять у робочий час.
- Цікаво, а де Гармаш і Лавренов взяли патрони, які вони підкидали громадянину Луценку? Чи не видавалася їм табельна зброя?
- Табельна зброя моїм підлеглим на час перебування в оперативно-слідчій групі не видавалася – я в цьому запевняю Вас категорично, оскільки я особисто підписую рапорти на видачу зброї й спецзасобів в Управлінні податкової міліції. Інша справа, що кожного місяця в нас відбуваються планові стрільби в тирі з пістолетів ПМ і „Форт” і я не виключаю, що працівники Управління могли кілька патронів не відстріляти, а вкрали їх, здавши для звітності старі стріляні гільзи. З цього приводу прокуратура проводила перевірку, але результати її мені не відомі. Що ж стосується Лавренова й Гармаша, то як тільки з'явилися перші публікації щодо їхньої участі в „справі бензовозів”, вони подали мені рапорті про звільнення з податкової міліції й з середини березня цього року в Управлінні податкової міліції не працюють. Ніякого бажання звітувати переді ці особи не мали й про інцидент з патронами нічого не розповідали.
- А Вам було відомо, що Ваші підлеглі Гармаш і Лавренов супроводжують бензовози, яким бензин вивозився з військової нафтобази для продажу від імені фіктивних фірм? Хіба Ваше управління мале відношення до реалізації вилученого бензину?
- Ніякого відношення Управління податкової міліції до продажу бензину не мало й мати не могло. Коли почалася реалізація оперативних матеріалів СБУ, перед нами було поставлено завдання, щоби податкова міліція охороняла бензин, що належав „Авіасервісу” й знаходився в орендованих ємностях на території військової нафтобази у Василькові. Я поставив охорону й кожний день цей бензин охороняли працівники підрозділу фізичного захисту. Одного дня в листопаді минулого року мені зателефонував прапорщик, що охороняв належний „Авіасервісу” бензин, і повідомив, що приїхали працівники СБУ й намагаються той бензин кудись вивезти. Я кажу: „Ні, хлопці, бензин я не віддам, оскільки це – речовий доказ, який перебуває в мене на відповідальному зберіганні. Якщо хочете бензин вивозити – зніміть з мене відповідальність”. Після цього старший слідчий Обухівської прокуратури Сотченко направив мені листа про те, що прийнято рішення вивезти арештований бензин з території військової частини для передачі на відповідальне зберігання ТОВ „Приватель”, при цьому вивезення доручалося співробітникам СБУ. Ось, будь ласка, цей лист.
- Тобто, в цьому листі нічого не йшлося про продаж речових доказів?
- Ані слова. Цитую цей лист від 4 листопада 2004 року: „У ході розслідування кримінальної справи прийнято рішення про передачу зазначених вище речових доказів на відповідальне зберігання ТОВ „Приватель”. Забезпечити виконання зазначеної постанови доручено співробітникам Управління Служби безпеки України в Київській області. У зв'язку з викладеним прошу доручити підпорядкованим Вам працівникам забезпечити охорону речових доказів на території військової частини до моменту передачі на зберіганні ТОВ „Приватель”. Тому я був переконаний, що працівники СБУ найняли бензовози, до речі – невідомо за чий рахунок, і перевозять речові докази на склад фірми „Приватель”. Я й гадки не мав, що цей бензин буде продаватися.
- А хіба зареєстрована в Святошинському районі столиці будівельна фірма „Приватель” має можливість зберігати понад 3 млн. літрів бензину?
- „Приватель” – це фірма, яка має угоду з податковою адміністрацією, вона виграли тендер і речові докази, які визнані безхазяйними, ми здаємо на „Приватель” для зберігання з відповідною оплатою складських витрат. Як тільки я одержав цей лист, у мене зразу ж виникло запитання – а чи може „Приватель” зберігати таку кількість палива й навіщо той бензин взагалі вивозити зі сховищ військової частини? І, потім, „Приватель” – це приватна фірма, самостійний суб'єкт господарювання, яке надає складські послуги й стягує за це відповідну плату. Було незрозуміло, хто саме буде платити фірмі „Приватель” за зберігання величезної кількості бензину. Все це виглядало дуже підозріло й я поцікавився в прокуратурі, навіщо перевозити бензин з одного складу на інший, але мені було сказано, що це питання мене не стосується.
- Олександре Івановичу, ми друкували, так би мовити, „акти”, які працівники СБУ складали й підписували під час вивезення бензину для того, щоби створити в керівництва військової нафтобази враження законності своїх дій. У цих актах прямо сказано, що вивозиться зовсім не заарештований бензин, який перебував у сховищах, а зливається пальне з залізничних цистерн, що приходили на нафтобазу безпосередньо з нафтопереробних заводів. Хотілося б почути Вашу оцінку цих „документів”. Що це? Яким законом чи нормативним актом передбачена подібна діяльність працівників СБУ?
- Я не можу сказати, чим керувалися працівники СБУ, вчиняючи такі дії, але закони мають бути однаковими для всіх. Називаючи речі своїми іменами, треба визнати, що всі ці акти – окозамилювальні папери, які не мають жодної юридичної сили й не передбачені жодним нормативним актом. Як юрист, я можу дати тільки одну оцінку всьому цьому – ту, яка сформульована в Кримінальному кодексі України. Це - грабіж, тобто відкрите заволодіння чужим майно. Це було чистої води пограбування, коли приходять люди в погонах і відкрито забирають майно й товарні цінності приватної фірми. Іншої кваліфікації в мене просто не має.
- Олександре Івановичу, а як можна було продавати речові докази, якщо конфіскація будь-якого майна можлива лише за рішенням суду? І взагалі, цікава виходить ситуація. Прокуратура порушує кримінальну справу на тій підставі, що начебто підприємство „Авіасервіс” продавало під виглядом бензину якийсь сурогат, цей, за твердженням прокуратури, сурогат, арештовується, а потім речові докази продаються. В якості чого працівники СБУ продавали бензин – в якості сурогату? Так сурогат, якщо бензин дійсно був підроблений, підлягає утилізації, а не продажу.
- Звісно, такого бути не може. Будь-який слідчий знає, що речові докази повинні долучатися до матеріалів справи й передаватися до суду. І лише суд при винесенні вироку має вирішити питання, що з тими доказами робити. Якщо це підробка, то вона має знищуватися або, якщо це можливо, перероблятися. Якщо товар є якісним, то він, залежно від конкретної ситуації, або повертається власнику, або конфіскується в доход держави. Але, підкреслюю, долю речових доказів може вирішувати лише суд. Тому я й кажу, що це був просто грабіж. Але ніякої можливості якось вплинути на ситуацію й припинити беззаконня тоді я не мав. По-перше, тому, що не мав жодної доступу до матеріалів кримінальної справи й не знав, що насправді відбувається з бензином. А, по-друге, навіть генерал податкової міліції не має ніякої змоги вплинути на ті рішення, що приймаються працівниками прокуратури. Прокуратура є для нас наглядовою інстанцією й перевіряти чи якось оскаржувати дії її працівників ми права не маємо. Тому єдине, що я зміг зробити – витребувати в слідчого прокуратури Обухівського району листа, який зняв з нашого Управління відповідальність за збереження бензину.
- Але тепер, коли суд визнав порушення кримінальної справи незаконним, треба повертати речові докази, а їх не має. Той же „Авіасервіс” може подати позов до Держказначейства й державному бюджетові доведеться відшкодовувати вартість вивезеного бензину й всі збитки, завдані працівниками прокуратури, податкової міліції та СБУ. А це, між іншим – десь біля 15 млн. грн., якщо врахувати нинішні ціни на пальне та прямі збитки, завдані власникам бензину.
- Мені, як людині, яка має дбати про наповненню бюджету, на жаль, нема чим заперечити Ваші слова . Якщо „Авіасервіс” подасть такий позов, то я думаю, суд його неодмінно задовольнить і відшкодує за рахунок держави всі збитки, завдані неправомірними діями правоохоронців. А вже після цього державне казначейство повинно в порядку регресу пред'являти претензії до працівників СБУ та прокуратури, які займалися вивезенням цього палива. Бо збитки державі хтось повинен компенсувати. Яким чином – нехай вже вирішує суд. А доки все це лягає тягарем на державний бюджет.
Турчинову – читати на ніч
А тепер дозволимо собі коментар до розповіді керівника податкової міліції ДПА в Київській області. У принципі, нічого нового Олександр Корняков не розповів, а його оцінки є цілком очевидними – грабіж він і в Африці грабіж. Дивує інше – та впертість, з якою офіційні особи Служби безпеки України досі продовжують стверджувати, що їхні підлеглі нічого протизаконного у Василькові не вчиняли. Останній лист такого змісту 30 травня 2005 року підписав заступник голови Служби А.Кожемякін, у листі сказано наступне:
„Повідомляємо, що згідно з дорученням Прем'єр-міністра України Тимошенко Ю.В. (вх. №273 від 21.02.2995р) інформація стосовно можливих неправомірних дій співробітників СБУ України перевірялась Генеральною прокуратурою України та прокуратурою Київської області. За результатами перевірки винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно співробітників СБ України на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в їх діях складу злочину”.
Але насправді Генеральна прокуратура ще 19 травня скасувала постанова про відмову в порушенні кримінальної справи проти працівників СБУ як незаконну, а 30 травня, у той день, коли пан А.Кожемякін підписував свого листа, прокуратура Київської області порушила кримінальну справу за фактами, викладеними в наших публікаціях. Зараз відповідна постанова є в розпорядженні „Обозу” й ми залюбки доводимо до читачів, а також до Голови СБУ Олександра Турчинова, її зміст:
ПОСТАНОВА
про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження
м. Київ 30 травня 2005 року
Слідчий в особливо важливих справах прокуратури Київської області радник юстиції Проскурник В.Б., розглянувши матеріали перевірки фактів, викладений в статті Бойка В.М. „Панове, годі красти...!”, публікаціях в газеті „Свобода” (№7 (232) від 1 березня 2005 року та №17 (242) від 17 травня 2005 року) „Реприватизація по-прокурорські” та „Хрущ над мільйонами гуде...”, а також в зверненні директора ТОВ „Авіасервіс” Щербатка В.В., -
ВСТАНОВИВ:
11 жовтня 2004 року прокуратурою Обухівського району Київської області порушено кримінальну справу №66-734 за фактами службового підроблення, зберігання, транспортування та збуту підакцизних товарів, що становлять загрозу для здоров'я людей за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 204 КК України.
В ході досудового слідства по кримінальній справі №66-734 було розглянуто ємності складу паливо-мастильних матеріалів військової частини А-1789, у яких зберігались паливно-мастильні матеріали ТОВ „Авіасервіс” в кількості 3 868 402 літрів та визнано їх речовими доказами. Згідно висновку хімічної та товарознавчої експертизи КНДІСЕ №6614 від 28.10.04 паливно-мастильні матеріали ТОВ „Авіасервіс” частково не відповідали вимогам держстандарту, а тому, з метою недопущення спричинення навколишньому середовищу та здоров'ю людей шкоди, потребували якнайскорішої переробки. За таких обставин слідчий прокуратури Обухівського району Київської області Сотченко М.М. виніс постанови про передачу паливно-мастильних матеріалів на зберігання ТОВ „Приватель” та про подальше визначення вартості незаконно виготовленої продукції, її переробку, реалізацію та перерахування коштів до бюджету.
На виконання вищевказаних постанов слідчого ТОВ „Приватель” замовило в ТБ „Києво-Печерська товарна Біржа” експертну оцінку паливо-мастильних матеріалів ТОВ „Авіасервіс”, за результатами якої вартість 3 868 402 літрів паливо-мастильних матеріалів становила 1 947 740 гривень та розпочало їх реалізацію.
Протягом жовтня 2004 року – лютого 2005 року ТОВ „Приватель” реалізувало речові докази по кримінальній справі №66-734 – паливо-мастильні матеріал, що належали ТОВ „Авіасервіс”, в кількості 3 410 040 літрів підприємству „Зевс-2004” на суму 1 705 020 гривень.
Згідно висновку КНДІСЕ №1543 від 2 березня 2005 року вартість тільки 2 765 958 літрів паливо-мастильних матеріалів ТОВ „Авіасервіс”, які згідно висновку хімічної та товарознавчої експертизи КНДІСЕ №6614 від 28.10.04 визнані такими, що відповідають вимогам ТУ та ДСТУ, становить 6 819 803, 86 гривень.
Таким чином, до державного бюджету не поступило коштів у сумі 5 114 783,8 гривень, що відповідно примітки 4 ст. 364 КК України у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах перевірки фактів, викладених в статті Бойка В.М. „Панове, годі красти...!”, публікаціях в газеті „Свобода” (№7 (232) від 1 березня 2005 року та №17 (242) від 17 травня 2005 року) „Реприватизація по-прокурорські” та „Хрущ над мільйонами гуде...”, а також в зверненні директора ТОВ „Авіасервіс” Щербатка В.В., є достатні дані, які вказують на наявність в діях службових осіб ознак складу злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України, керуючись ст.ст. 26, 94, 98, 100 112, 130 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Порушити кримінальну справу з фактом реалізації ТОВ „Приватель” речових доказів по кримінальній справі№66-734 – паливо-мастильних матеріалів ТОВ „Авіасервіс” за ознаками складу злочину, передбаченому ст. 364 ч.2 КК України.Кримінальну справу прийняти до свого провадження та приступити до досудового слідства.Копію даної постанови направити прокурору Київської області.
Слідчий в особливо важливих справах
Прокуратури Київської області
радник юстиції В.Б.Проскурник
Більш того, на сьогоднішній день вже відомо, що ініціатором крадіжок бензину були високопосадовці СБУ. Саме працівники СБУ ретельно готували операцію по вивезенню пального з військової нафтобази. Саме працівники СБУ відкрили для цього три фіктивні фірми – „Зевс-2004”, „Новітні технології” й „Технології та обладнання”. Саме працівники СБУ підшукували покупців на крадений бензин і забезпечили бензовози спецталонами оперативного транспорту. Саме працівники СБУ відкрили вогонь по небажаних свідках. І нарешті, саме працівники СБУ отримали левову частку від продажу „речових доказів” – за нашими підрахунками чистий заробіток трьох співробітників УСБУ по Київський області склав від цієї операції біля півтора мільйони доларів. У той час як у кишенях працівників Обухівської прокуратури та Управління податкової міліції осіло лише десь біля 400 тисяч доларів. Сподіваємося, що слідство все розставить на свої місця й знайде спосіб відшкодувати за рахунок винних всі збитки, заподіяні державному бюджету. От тільки як керівництво СБУ компенсуватиме збитки, завдані репутації своєї установі впертим небажанням визнавати очевидні факти?
Читайте також:
Прокурор Хрущ хотів засудити „ОБОЗ” - йому самому світить дорога у казенний дім
http://old.obozrevatel.com/index.php?r=news&id=189503 Продовження справи бензовозів: скільки коштує честь прокурорського мундира?, 22.03.05
http://old.obozrevatel.com/index.php?r=news&id=185926 Панове, годі красти! Брехати, до речі, також, 03.03.05
http://old.obozrevatel.com/index.php?r=themes&id=184177 Відповідь автора „Обозу” на офіційну інформацію Служби безпеки України 22.02.05
http://old.obozrevatel.com/index.php?r=news&id=183360 „Справа бензовозів”: працівники СБУ починають відстрілюватися!, 22.02.05
http://old.obozrevatel.com/index.php?r=news&id=182948 „Справа бензовозів”, або чому СБУ не вдалося викрасти арештований бензин, 18.02.05
http://old.obozrevatel.com/index.php?r=news&id=182575 Співробітники СБУ намагалися вивезти арештований бензин з території військової частини, 16.02.05