Ющенко уволил главного разведчика Минобороны. Вместо него будет назначен... Андрей Деркач?

Президент Виктор Ющенко освободил от обязанностей начальника Главного управления разведки Министерства обороны Александра Галаку.

Об этом говорится в указе Президента от 13 июня №945/2005.

В указе не указаны причины увольнения.

49-летний Галака занимал должность начальника Главного управления Минобороны с марта 2003 года, до этого он с января по март 2003 года занимал должность заместителя секретаря Совета национальной безопасности и обороны.

По нашим данным из надежных источников в СНБОУ место руководителя одного из стратегических для страны направлений в области национальной безопасности готовят снова для, как это ни парадоксально - Андрея Деркача, чей отец уже «прославился» в минувшем руководстве СБУ. По информации нашего источника, этот вопрос лоббирует лично Петр Алексеевич Порошенко.

Личность Андрея Деркача широко известна украинскому политикуму. Приводим выдержки из его биографии, взятой с персонального сайта (http://derkach.com.ua/) без правок:

«Андрій Леонідович Деркач народився 19 серпня 1967 року в м.Дніпропетровську.

Активно брав участь у президентській виборчій кампанії Леоніда Кучми в 1994 році. З липня того ж року - заступник начальника Контрольної служби Президента України. На цій посаді опікувався зовнішньоекономічною сферою. У 1996 році став консультантом Президента України із зовнішньоекономічних питань, брав участь у підготовці ряду рішень і законодавчих ініціатив, що значно полегшили інвестиційну діяльність в Україні. Наступна посада - перший помічник Прем'єр-міністра України , керівник групи помічників і радників глави уряду. Брав безпосередню участь у підготовці урядових рішень, що сприяли проведенню реформ в економіці і соціальній сфері, підвищенню рівня життя населення. У 1997 році став членом партії "Справедливість", яка об'єднала учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи, ветеранів війни й інвалідів . У 1998 році на парламентських виборах партія "Справедливість" була трансформована в блок "Трудова Україна", що набрав 3,6 відсотки голосів і не пройшов до Верховної Ради. У 1998 році був обраний народним депутатом України за виборчим округом № 159 Сумської області. Велику увагу в своїй роботі приділяв соціальній роботі, допомозі ветеранам і інвалідам, малозабезпеченим верствам населення, дитячим домам, інтернатам, медичним закладам. У 2002 році переобраний народним депутатом України за списком політичного об'єднання "За Єдину Україну!". Є заступником голови Комітету ВР із питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки. Більше року - із червня 2002-го по липень 2003 р. Андрій Леонідович очолював орган громадського контролю за державною атомною монополією - Наглядову колегію Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом". На цій посаді він здійснював постійний та планомірний контроль за рівнем безпеки експлуатації АЕС. Це, в свою чергу, мало наслідком реалізацію низки необхідних конкретних заходів, в тому числі здійснення першочергового фінансування робіт із підтримки ядерної безпеки, забезпечення прозорості в прийнятті рішень та сприяння розбудові економічної моделі роботи “Енергоатому” та енергоринку в цілому...»

Судя из биографии – Деркач - самый яркий и самое главное - самый давний представитель «оранжевой» оппозиции. Такой себе олигарх-революционер. Между прочим, на том же персональном сайте, на стартовой странице – его фотография с Майдана рядом с Ющенко и Тимошенко.

Видимо навыки в спортивном ориентировании (а Андрей Леонидович руководит Федерацией этого прикладного вида спорта) помогают ориентироваться не только в лесу но и в джунглях украинской политики.

"Обозреватель"