«Ну, как там в мире, Михалыч?», або Міністр в егзилі. Замість фейлетону

Службовці просять усіх, кому відомо щось про місцезнаходження пана Зварича, повідомити в приймальню міністерства.

З четвертого лютого, коли його було призначено на відповідальну посаду, і до останнього часу Роман Михайлович часто виконував функції, властиві керівникам інших відомств, таких, наприклад, як Державна податкова адміністрація, Митна служба, Мінпаливенерго, а також дирекція транзитного нафтогону Уренгой-Помари-Ужгород.

Натомість до своїх безпосередніх обов’язків він не виявляв помітного інтересу. Коридорами Міністерства юстиції вже починають гуляти анекдоти та жарти про нового «шефа-прогульника», тож про сумлінне виконання службовцями своїх обов’язків не може бути й мови. Справді, навіщо викладатися на всі сто, якщо начальство не надто переймається підлеглими. Навіть урядові засідання Роман Михайлович рідко прикрашає своєю персоною. Подейкують, з 15 засідань уряду під головуванням Юлії Тимошенко пан Зварич пропустив аж сім. А ті, на яких він був присутній, цікавили його головним чином для обговорення проблем реекспорту нафти.

Останнім часом Зваричу не дають спокійно спати лаври міністра закордонних справ. У період з 30 березня по 8 квітня він побував одразу на двох міжнародних конференціях. Перша з них безпосередньо стосується професійних обов’язків мандрівника (глава Мін'юсту узяв участь у 26-й Конференції міністрів юстиції європейських країн 7-8 квітня у Гельсінки). А ось поїздка на круту тусовку „Організація українсько-американських бізнес мереж: Форум ІІ”, що відбулася у Нью-Йорку 30-31 березня, мало допомогла українській юриспруденції. Складається враження, можливо,і хибне, що чиновник просто використав можливість вибити собі відрядження, аби відвідати своїх закордонних родичів.

Як тут не згадати одну з перших ініціатив Романа Зварича на міністерській посаді. Очоливши Мін'юст, він запропонував створити кодекс поведінки для чиновника, у якому буде розписано, що робити держслужбовцю, якщо йому пропонують хабар чи подарунок. Цікаво, чи є в цьому кодексі Зварича правило, яке б зобов’язувало найвищих керівників держави займатися своїми безпосередніми обов’язками, приділяти робочий час державним справам, по можливості частіше з’являтися на роботі.