Кучма нарвався ще на одну статтю Кримінального кодексу – від 5 до 8 років

Відставка Святослава Піскуна восени 2003 року у свідомості багатьох пов‘язана з бізнесовими проблемами, нібито за які зусиллями «президентської кримінальниці» Ольги Колінько генерального прокурора й було усунуто з посади. Офіційна версія – сімейний бізнес самого Святослава Михайловича, неофіційні – саботаж «зачистки» підприємств Петра Порошенка та конфлікти з Віктором Медведчуком.

Попри це, існувала й більш «романтична» версія, тиражована передусім опозиційною пресою і самим генпрокурором: Піскуна звільнили за те, що він надто глибоко просунувся в розслідуванні вбивства Георгія Гонгадзе. Самі журналісти не дуже-то й вірили в те, що позірно вірний режимові Піскун справді наважився б протягти ниточки від резонансного злочину до його високопосадових замовників. Проте ця версія несподівано знайшла документальне підтвердження.

До «ОБОЗу» потрапив рапорт прокурора Херсонської області Миколи Банчука тодішньому президенту Кучмі. Такі рапорти перед відставкою Піскуна надходили з ледве чи не кожної області для розгляду на засіданні Координаційного комітету імені Колінько, проте особливої уваги Кучми домігся лише цей – на «бігунку» до документа, надісланому Ользі Колінько, рукою президента виведено «Терміново!». Чому – зрозуміти неважко: за даними «ОБОЗу», інформація про «піскунівський бізнес» містилися в усіх таких листах-доносах, але лише в цьому Кучмі повідомляють, що Піскун збирається назвати Кравченка і Кучму серед замовників убивства Георгія Гонгадзе.

Пряма цитата з документа: «…Я запитав у Триндюка Ю.Г. (бізнесмена, голови наглядової ради «Одеського припортового холодильника»), яким чином вони збираються зробити політичний імідж С. Піскуну. На це запитання він мені відповів, що у них у запасі є серйозний козир – кримінальна справа по вбивству журналіста Г. Гонгадзе. Я поцікавився, що мається на увазі. Триндюк Ю.Г. пояснив, що в потрібний момент будуть названі виконавці, і, на їх думку, замовники вбивства – прізвища співробітників міліції на чолі з Кравченком Ю.Ф. (колишнім Міністром МВС України) та прізвище Президента України, тобто Вас».

І. щоб Кучма остаточно зрозумів, чим загрожує йому Піскун, Банчук закінчує рапорт пафосною фразою: «Рахую, що Святослав Михайлович Піскун є зрадником не тільки інтересів держави і прокуратури, а і особисто Вас, як Гаранта Конституції України, що і заставило мене звернутися до Вас особисто з цим рапортом».

Датовано рапорт 28 жовтня 2003 р. – буквально за лічені дні до відставки Піскуна й за кілька днів після арешту Пукача. Зрозуміло, що такий тривожний сигнал не міг не вплинути на кучмину параноїдальну кадрову політику.

Цікавим тут є і той момент, що надійшов цей рапорт від прокурора саме Херсонської області – саме там, нагадаємо, в той час був губернатором Юрій Федорович Кравченко. І він, вочевидь, був далеко не останньою людиною, яка прочитала цей документ, – імовірно, що саме страхи Кравченка і стали причиною для написання доносу.

Таким чином, до «кримінального анамнезу» Кучми додається ще й стаття КК за номером 364, пов‘язана із зловживанням владою. Якщо суд візьме до уваги, що таке зловживання спричинило тяжкі наслідки у вигляді невиправданого затягування розслідування вбивства Гонгадзе, втрати доказової бази та нарешті смерті свідків, то світить Леоніду Даниловичу, згідно цієї статті, від 5 до 8 років.

Цікаво, які тепер аргументи наводитиме Леонід Данилович, твердячи в інтерв‘ю, що йому «нема чого боятися розслідування»?