Скрипка розповів про приниження, які йому довелося пережити
9 грудня, в приміщенні інформагентства «ЛігаБізнесІнформ» пройшла прес-конференція на тему: «Права людини в Україні на шляху в ЄС», на якій були присутні керманич гурту «ВВ», Олег Скрипка і представників Української Хельсінкської спілки з прав людини Євгена Захарова і Володимира Яворського.
Лідер популярного в Україні рок-гурту «ВВ» Олег Скрипка розповів з власного досвіду про утиски прав людини в нашій державі. Так, у далекому 1996 році, коли гурт «ВВ» повернувся з Франції в Україну і стало зрозуміло, «що шоу-бізнесом тут і не пахне», музиканти подалися до Москви, де підписали контракт з рекординговою компанією. В результаті «співпраці» гурт не отримав «жодної копійки за жоден ВВшний альбом».
За словами Скрипки, Музиканти залишилися раді тому, що хоча б права на свої пісні в результаті відсудили. Наступний епізод, який засвідчує порушення прав людини, трапився зі Скрипкою у 1997 році, після концерту у Москві. Очікуючи потяг на Київському вокзалі, гурт ВВ, точніше, саме Олег Скрипка і Олександр Піпа, стали жертвами міліцейської жорстокості. На прохання міліції Олег і Сашко пред’явили паспорти (тоді ще радянського зразку). Міліція покрутивши їх у руках, сказала, що вони є фальшивими і забрали музик «в обезьянник». Там від хлопців вимагали гроші. Скрипка намагався пояснити, що вони музиканти, але їх ніхто не слухав, просто «трохи потовкли».
Наступного дня на прес-конференції, з приводу виходу альбому «Музіка», Олег розповів про цей неприємний інцидент, але журналісти його проігнорували в своїх повідомленнях. Спроби Скрипки звернутися до вищих інстанцій, щоб розібратися з міліцейським свавіллям, теж успіхом не увінчалася. Коли ж він прийшов на дільницю, де їх з Сашком утримували, щоб написати скаргу керівництву відділку, то з подивом з’ясував, що кривдники перебувають у надзвичайно приязних стосунках зі своїми начальниками. За словами Скрипки, замість того, щоб прийняти заяву, керівники відділку залишили його сам-на-сам із рекетирами в погонах. «Я вітк, я гарно бігаю,» похвалився журналістам Скрипка.
Однак в Україні йому випало зіткнутися з абсолютно схожими проблемами. Під час передвиборчої кампанії 2004 року правоохоронні органи не пускали «ВВ» на концерти, хоча «під час Майдану стали з народом».
Але навіть за нової влади біди Скрипки з правоохоронцями не вичерпалися. Вже за президентства Ющенка Скрипку спіткала чергова невдача з міліцією. Наприклад, на останній виступ в театрі Франка, на який приїхали Віктор Ющенко з дружиною, Олега Скрипку допустили на машині лише за двісті метрів до театру. А далі Олегові довелося грузити на себе костюми, інструменти і тягти їх до театру.
«Прийшла влада демократична, але прошарки її залишились консервативні і суспільство ще далеке від демократії» - сказав Скрипка. Відповідаючи на запитання, чому ж він все ще залишається в Україні, якщо його права так тут не поважають, Скрипка сказав: «Повертаючись на Україну, я готовий був цілувати кожен «пазік», кожного міліціонера».
Нарешті, найбільше горе спіткало музикантів зовсім нещодавно. Лідер «ВВ» розповів на прес-конференції, як на позаминулих президентських виборах, у 1999 році, до музикантів звернулася одна тоді молода звукозаписуюча компанія. Скрипці запропонували співпрацю, щоб компанія набулася досвіду у роботі з уже професійними музикантами, а потім могла вільно допомагати розвиватися молодим музикантам.
Музиканти «ВВ» на співпрацю погодились і підписали контракт. Після цього групу хотіли змусити грати на концертах в підтримку Леоніда Кучми. Коли ж компанія отримала категоричну відмову, то вирішила подати на Скрипку до суду, рішенням якого було вирішено за невиконання зобов’язань контракту забрати єдине що було у Олега Скрипки – його квартиру. Власне, про цей конфлікт і розповів сьогодні на прес-конференції у інформагентстві «ЛігаБізнесІнформ» Олег Скрипка.
Однак все-таки у Скрипки є шанс повернути втрачене. Голова правління Української Хельсінкської спілки з прав людини Євген Захаров, присутній на прес-конференції наголосив на тому, що за п'ятнадцять років незалежності в країні створено потужний правозахисний рух. Близько 300 організацій, в програмах яких йдеться про захист прав та свобод громадян, 40 з них мають потужний потенціал. Правозахисники констатують, що протягом року в Україні зникли такі проблеми, як придушення політичних опонентів, використання правоохоронних органів як інструментів політичної боротьби, утиски свободи слова. Однак надзвичайно велика кількість проблем все ще існує. Це, зокрема, жорстокість правоохоронних органів щодо затриманих чи підозрюваних у злочині людей, стеження силових служб держави за її громадянами, необґрунтоване засекречування й обмеження доступу до офіційної інформації тощо.
Головною ж загрозою свободи прав людини – за словами Захарова – є конституційна реформа, що «була прийнята за незаконною процедурою. А тому Євген Захаров пообіцяв боротися з цією реформою навіть після 1-го січня, коли вона вступить до дії.