Примите участие
в розыгрыше
экшн-камеры Участвовать
Приз
ГлавнаяБлоги

/Политика

В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

Справжній герой нашого часу

8.4т

Розповідаючи про нього, його колеги сміються і плачуть одночасно. Але більше сміються. Майже ніхто і ніколи не говорить про нього в минулому часі. В минулому поліцейський, відмовившись від посади Міністерстві, добровільно вступивши в батальйон «Миротворець» у 2014 році попрямував в зону АТО.

Але його історія заслуговує на те, щоб її знали всі.

В самий розпал «гарячих» подій в Іловайську батальйон «Миротворець» зайняв локомотивне депо в самому центрі міста. Це була позиція на самому передку. Ніхто з бійців батальйону не готувався до довготривалої оборони і планували повернутись на позиції в той самий день, але склалося не так, як гадалося. Іловайськ був в оточенні, а саме депо - в подвійному кільці, під вогнем ворожих «Градів». Саме за тих подій всі добре запам’ятали «Барні» з голим торсом, з автоматом в одній руці та з гранатометом в іншій. За словами його бойових побратимів Олександр стріляв просто прекрасно і що найголовніше – дуже влучно.

Школу, що знаходилась неподалік від депо займали кадировці . «Барні» вирішив трохи розворушити їх кубло і почав з трьох пострілів з гранатомета чітко по вікнам школи. Потім продовжив з автомата, а коли вистріляв усі патрони, перейшов на пістолет. Він дійшов майже до школи. За словами друзів, командир кричав йому: «Повернись, що ти твориш, ми ж і тіла твого не зможемо рідним привезти!» на що «Барні» відповідав: «Та йдіть сюди, хлопці, тут нормально все, вони тут кричать, як свині!». Кадировці, які вирішили, що їх атакує цілий підрозділ, з переляку були почали бігти, але наказу займати будівлю школи у «Миротворця» не було. Коли розчарований «Барні» повернувся, то отримав командирський наказ зняти берці, адже у депо підлога була завалена битим склом і це був єдиний спосіб утримати на місці непосидючого Олександра. З першого погляду можна зробити висновки, що дії «Барні» були не обережні, але за безрозсудною сміливістю переховувався тверезий розрахунок. «Коли ми опинилися в будівлі депо, велика частина нашого особового складу спочатку просто скупчилася в одному місці. «Барні» ж негайно почав обходити територію, шукав собі вогневі точки. І так у всьому. Він аналізував і планував кожну дію. Якби у нас було хоча б 50 % таких бійців, ми б уже в Москві були», - розповідає про Олександра його товариш по службі. Його вміння чітко продумувати бойові операції, балансуючи між обережністю і нахабством, привертало до нього бійців, які буквально готові були слідувати за ним куди завгодно. Тим більше, що сам він ніколи не пас задніх, а як справжній лідер йшов вперед.

Коли у батальйону «Миротворець» закінчувався б/к Сашко взяв ініціативу в свої руки і вирушив за набоями до підрозділу батальйону «Донбас», який перебував в 900 метрах від них, але ця ділянка була дуже небезпечною для переміщення і всюди могла виявитись ворожа засідка. На шляху туди «Барні» скористався військовою хитрістю - сховався в одному з укриттів і з'явився звідти, вже обв'язавшися білими ганчірками. Так, як це робили сепаратисти. Нехитре маскування збила ворога з пантелику, завдяки чому він встиг добігти до місця дислокації і по такій самій схемі повернувся до своїх. Але принісши б/к Олександр сказав, що набоїв мало і потрібно ще та знову відправився до бойових побратимів з батальйону «Донбас», але і цього разу ворогу не вдалося влучити в українського військового відчайдуху. Втретє йти за боєкомплектом йому не дозволило командування підрозділу, адже це вже було б самогубством. Але легко знаходив ший спільну мову з усіма «Барні» викрутився і тут - умовив хлопців показати йому обхідний шлях через мінне поле неподалік. «А ще якось чуємо, що у нас за парканом регочуть ці чорти, але далеко. Сашко їх гранатами в русі через будинок закидав, - згадують товариші по службі, - сепари були просто в шоці. Вони думали, що проти них чоловік 800».

З котла «Барні» виводив снайперів. В машині їх з «Барні» було четверо. Не секрет, що до снайперів у ворога особлива ненависть. Гранатометчика-віртуоза окупанти теж добряче запам'ятали. Це означало, що в разі полону їм загрожувала смерть. Тому було прийнято рішення виходити окремо. Перше кільце оточення проїхали без проблем. При зупинці, «Барні», любивший постійно збирати інформацію, відправився подивитися, хто там стоїть в «зеленому коридорі». Повернувся ошелешений: «Братику, та то кацапи, ніякі не сєпари. Усі шеврони на них, з прапорами. Те вже відкрита війна». Далі були сильні обстріли і Олександру, який ніколи не був водієм, але кермував автомобілем, вдалося вирватися з оточення їхавши на пробитих колесах і постріляному УАЗику.

В цілому, «Барні» вивів з котла 19 людей. Багато з них були поранені, один з них не міг йти, його несли. Сам Олександр вийшов з дуже сильною контузією, після декількох сотень пострілів з РПГ.

Нагород Олександр Ільницький так і не отримав, але його безстрашні та героїчні подвиги в боях за Іловайськ гідні найвищих похвал. Він повністю був відданий своїй справі.

Через півтора роки після Іловайської трагедії Олексндра Ільницького, в січні 2016, було вбито під час виконання бойових завдань в зоні проведення АТО. Він назавжди лишився легендою батальйону «Миротворець». Таких людей, таких патріотів та професіоналів, як «Барні» повинна знати вся країна!

0
Комментарии
0
0
Смешно
1
Интересно
0
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наши блоги