Христос рождається — славіте! Христос з небес — зустрічайте!

372

<p>Христос рождається — славіте! Христос з небес — зустрічайте! ... Ці слова Різдвяного канону закликають всіх нас у саму тиху ніч повернутися серцем на схід, в древній Віфлеєм, в убогу печеру, де народився Спаситель наш Ісус Христос.

Впевнена, що в ці хвилини кожен із нас переживає світлу радість і сердечне натхнення, розуміючи, що світ і всі ми отримали шанс на порятунок, шанс знайти втрачений рай.

Христос народився! Саме цими словами Янголи потішили пастирів, які вночі стерегли свої отари.

Христос народився! Саме ці слова змінили ніч на день, очікування на сповнення надією, смуток на радість.

Христос народився! Саме ці слова сходять з небес в серце кожного, хто жадає спасіння, вірою, надією та любов’ю. Вони спонукають людину шукати вічного Творця в новонародженій дитині, служити Йому та поділяти цю радість з іншими.

Цієї ночі при сяйві зірок, коли заснула всяка ворожнеча і злоба, ми підносимо молитву до Неба, як палаючу свічку. Усі ми сьогодні є свідками як Ангели віщають про велике диво, бо з Різдвом Христовим людина повертається в обитель Отця Небесного.

Давайте радіти цього великого дня. Давайте станемо тими волхвами, які принесли Дари Немовляті-Христу. Тільки замість ладану, смирни і золота принесемо дари духовні: людинолюбство, чуйність, лагідність, смиренність, миролюбність, щедрість.

Милістю Всевишнього ми пережили ще один рік, на жаль, для України це ще один рік війни. Страждання не закінчилися… Випробування не добігли кінця. Але ми йдемо далі… Серед незмірного болю, крові, втрат та сліз ми по-новому ідентифікуємо та переосмислюємо аксіологічність слів &quot;мир&quot;, &quot;відвага&quot;, &quot;милосердя&quot;, &quot;людяність&quot;, &quot;відповідальність&quot;, &quot;відданість&quot;. Наша молитва палка. І, незважаючи на те, що всі ми різні, у нас різні конфесії, ми, люди, об’єднуємося у молитві. А наша інтенція молитви – мир і світле майбутнє для нашого народу. Ми благаємо Бога про мир.

Сьогодні ми вчимося бути емпатійними. Ми вчимося перейматися болем тих, хто втратив рідних, близьких. Ми переживаємо біль поранених і полонених як свій біль. Сьогодні ми приймаємо убогих, стражденних, біженців, переселенців в наші домівки, а отже ? самого Божого Сина. Не питаймо в тих, хто потребує нашої уваги і допомоги, якою мовою вони розмовляють і до якого храму ходять, краще дізнаймося: що їм болить, та як можемо їм послужити. Приміримося один з одним, адже просимо &quot;Миру&quot;.

Попри все, що відбувається, ми вчимося не втрачати співчуття до ближнього — і це наш шлях до Бога, це наша путь у Вічність.

Нехай в ці світлі дні Різдва Христового наше серце стане яслами, де народиться Спаситель, народиться, щоб преобразити наші душі.

... Віфлеємська зірка вже зійшла! Нехай її світлосяйне проміння осяє наші душі й серця світлом правди, миру і любові. Нехай її Божественне світло увійде у наші оселі, сиротинці, будинки пристарілих, лікарні, бліндажі на фронті, госпіталі, де лікуються поранені, помешкання сотень тисяч вимушено переселених і наповнить їх добром і достатком! Нехай буде дороговказом для всіх нас на дорогах нашого земного життя і на шляху обителей Небесної Слави! Нехай Господь обдарує кожного з нас Своїм миром та благодаттю! Нехай різдвяну коляду буде чутно всюди!

Христос народився! Славімо Його! Світлого і радісного Різдва вам, друзі!</p>

Присоединяйтесь к группе "УкрОбоз" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости