В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

Між лекцією та рефератом: "Завдаток" vs "Аванс"

358

І завдаток, і аванс сплачується боржником кредиторові до початку виконання зобов’язання, тобто є попередньою оплатою.

При укладенні договору обидві сторони є і боржниками і кредиторами одночасно. Боржником є той, хто має зробити якусь дію на користь кредитора.

Наприклад, за договором купівлі-продажу, продавець є кредитором відносно зобов’язання покупця передати гроші, та боржником відносно власного зобов’язання передати покупцю майно. В той же час, покупець є кредитором щодо майна, та боржником щодо сплати коштів.

Оскільки, і завдаток і аванс сплачуються для забезпечення саме грошового зобов’язання (обов’язку передати гроші), то під боржником будемо розуміти особу, що винна гроші.

Завдаток є одним із способів забезпечення зобов’язань, поряд з неустойкою, гарантією, порукою, заставою та притриманням. Основне значення завдатку полягає у тому, щоб сторони які взяли на себе зобов’язання виконали їх повністю та вчасно.

Якщо боржник винен кредитору 700 грн., та як завдаток сплатив 200 грн., то при своєчасній сплаті решти 500 грн., боржник вважається таким, що повністю виконав зобов’язання.

Є два види порушення зобов’язання. Порушення зобов’язання зі сторони боржника або зі сторони кредитора.

1. У разі порушення зобов’язання зі сторони боржника, тобто фактично не здійснення оплати решти боргу, сума завдатку йому не повертається. Відповідно кредитор не передає майно і на цьому правовідносини припиняються.

2. У разі ж порушення зобов’язання зі сторони кредитора, тобто не передання майна, він зобов’язаний повернути суму отриманого завдатку, та ще й доплатити таку ж суму.

В цьому випадку завдаток стає схожим на штраф та пеню, тобто містить в своїй суті гарантійно-каральну функцію.

Визначення авансу у законодавстві відсутнє. Аванс це не більше ніж виконання грошового зобов’язання наперед. Аванс не може слугувати гарантією подальшого виконання сторонами зобов’язання та не містить у собі ні гарантійних ні каральних функцій.

У разі не виконання будь-якою зі сторін свого зобов’язання аванс повертається.

Законодавством (ч.2ст.579 ЦКУ) визначено, що коли сторони не встановлять, що сплачена сума є завдатком, значить вона вважатиметься авансом.

Робимо висновки.

По-перше, між сторонами має бути укладений договір, яким передбачаються зобов’язання сторін (сплата коштів боржником, та передання майна, надання послуг, кредитором). Це не може бути попередній договір, про укладення у майбутньому основного договору. Це має бути саме основний договір. В іншому випадку сплачена сума коштів вважатиметься авансом.

По-друге, форма домовленості про сплату завдатку має бути письмова. Сторони можуть укласти окремо договір завдатку або передбачити його умови в основному договорі.

По-третє, сторони мають прямо зазначити, що сума грошей, що сплачується боржником у рахунок майбутніх платежів є завдатком.

Место

Наши блоги