Етнограф про "страсну" свічку: від страхів і хвороб

У Чистий четвер, за три дні до Великодня, на службу до церкві українці приносили "страсну" свічку. Про це під час прес-конференції в "Обозревателе" розповіла етнограф, Заслужений працівник культури України Надія Зяблюк.

"Страсну свічку треба було обов’язково викачати самому", - розповіла вона. Таку свічку під час служби Божої запалювати 12 разів – щоразу як починалося читання Євангелія. А після служби її треба було обов’язково донести додому палаючою.

"Цим вогнем на стелі треба було випалити, закоптити хрест", - пояснила Надія Зяблюк.

Свічка використовувалася протягом року у різних потребах. Зокрема, якщо хтось хворів, віск з свічки зшкрябували й додавався до напою, який пила хвора людина. Окрім того, така свічка була у домі певним оберегом. "Її запалювали, коли було страшно, коли траплялась велика буря, ураган, її також давали в руки людині, яка дуже тяжко помирала й не могла померти".

Запаленою "страсною" свічкою "підкурювали хворих людей і худобу, щоб вони не хворіли".

Нагадаємо, раніше етнограф розповіла про те, що свячена верба лікує й захищає, про те, чому українці били вербою своїх бабусь і дідусів, розкрила таємницю "свяченого ножа" та розповіла про те, що у великодньому кошику не має бути алкоголю.

Нагадаємо також, цього року православні християни святкуватимуть Великдень 5 травня. Чистий четвер припадає на 2 травня.