15 октября • обновлено в 15:42
МоваЯзык
Главная Блоги

/ Блоги - Право

Міжнародне усиновлення чи міжнародна ганьба?

Нова команда Мінсоцполітики задекларувала намір довести до кінця добру справу - ратифікацію Гаазької конвенції про захист прав дітей. Це основний документ, що регулює міжнародне усиновлення, і він має спростити, пришвидшити та вдешевити процедуру всиновлення українських дітей іноземцями.

Довго, ой довго блукає ця конвенція коридорами ВР та чиновницькими столами, а за нею ходить цілий епос народних легенд.

І от мені пригадалася одна історія.

Була собі на світі країна. Назвемо її Російська Федерація. І була в ній лише одна біда: американці.

Американці зробили НАТО. І NASA зробили. І на Місяці висадились. Американці розвалили СРСР колорадським жуком, джинсами, рок-н-роллом і одноразовими підгузками. Але цього їм видалося замало, і хитрі американці вигадали взагалі щось небачене: почали всиновлювати російських малолітніх сиріт-інвалідів, вивозити до себе, лікувати у прогресивних західних медзакладах і взагалі, робити з них людей.

Навіщо воно їм треба? Ясне діло - ще щось в Росії хочуть розвалити. Ой жеж, хитрі.

Довго терпів могутній російський народ, і нарешті, чаша терпіння переповнилася. І ухвалила їм Держдума “закон Діми Яковлєва”. Закон неофіційно назвали іменем всиновленого хлопчика-інваліда, що загинув через недбальство нових батьків, громадян США. Справа вийшла резонансна, завдяки їй ЗМІ почали писати про величезний “бізнес”, де російські соцслужби “доїли” закордонних усиновлювачів. Хабарі за кожну дитину вимірювалися десятками і сотнями тисяч доларів. За такі гроші не ставили жодних запитань, куди дитина їде і чи справді отримає щасливу родину. За такі гроші “малювали” будь-яку інвалідність цілком здоровим сиротам. За такі гроші охоче “вирішували питання” не тільки з пріоритетними вітчизняними усиновлювачами, а й з законними родичами дітей, і навіть з їхніми живими-здоровими біологічними батьками. Винні, звісно ж, американці. Тому закон повністю заборонив усиновлення російських дітей громадянами США.

І зрадів могутній російський народ, бо його вберегли від численних бід:

  • Російських сиріт більше не віднімуть у Батьківщини. А оскільки випускники сиротинців тій Батьківщині не особливо потрібні, будуть вони й далі підмітати вулиці, нюхати клей, тирити мєлочь по кишенях і приносити в подолі таких самих випускників сиротинців. Бо ж все має бути, як у людей.

  • Російських сиріт не віддадуть ніяким елтон-джонам в одностатеві шлюби.

  • Російських сиріт більше не вивезуть на органи чи в рабство.

  • На російських сиротах більше не наживатимуться (а хитрі американці ж їхали саме наживатися).

Тут зазначимо, що Гаазьку конвенцію про міжнародне усиновлення Росія підписала, але не ратифікувала.

А ось тепер - що таке Гаазька конвенція.

Документ ратифікований 98 країнами, серед них - ті, з яких найчастіше усиновлюють українських сиріт: США, Італія, Іспанія, Франція, Канада та Ізраїль.

Основна мета документу - забезпечення прав усиновлених за кордон дітей. Одним із перших пунктів конвенції є пріоритет на усиновлення у себе вдома. Згідно з конвенцією, щоб дитину віддали за кордон, має бути зібрана тисяча “бамажок” про те, що кращих варіантів не знайшлося. Українська сім'я імовірніше візьме здорову й рум’яну дитину. А от ті, яким справді потрібні хороші клініки для реабілітації, і щоб хтось їх туди возив щодня на власному авто по пристойних дорогах, чи хоча б на пристойному громадському транспорті - повірте, для них в Україні варіантів не знайдеться.

Далі, Гаазька конвенція ставить на перше місце національне законодавство щодо всиновлення. Про права одностатевих шлюбів в Україні ми поговоримо в іншому блозі (і я справді це зроблю, бо обожнюю в коментах паті з киданням помідорів, циганочкою і егегей). Але доки в нас є стаття 211 Сімейного кодексу, яка не дозволяє усиновлення дітей одностатевими парами, цього й Гаазька конвенція не дозволить.

Що ще хорошого є у конвенції - вона регулює створення спеціальних неприбуткових організацій, що займаються усиновленням. Будь-які послуги треба буде проводити тільки через них за встановленими розцінками. Як ми вже зрозуміли з досвіду сусідів, наживаються на сиротах не американці і не держава. Сьогодні майбутнім прийомним батькам доводиться пройти через безліч “агентів”, “посередників” та “перекладачів”. І правда така, що процент іноземних усиновлень в Україні вкрай низький. І не тому, що “голубим не можна”. А тому що деруть три шкури і закон не писаний.

І нарешті, Гаазька конвенція дозволить Україні направляти запити до країни усиновлення через будь-який період після виїзду дитини, щоб перевірити дотримання її прав на новому місці. Повернути дитину назад до сиротинця країна усиновлення ні, не зобов'язана. Поїхати, перевірити й відзвітувати нашим службам - так.

Якби замість “закону Діми Яковлєва” у Росії ратифікували Гаазьку конвенцію про захист прав дітей, вони мали б усе те саме. Але хоч хтось із їхніх сиріт отримав би шанс на повноцінну родину, гідне життя, ефективне лікування, освіту та інтеграцію в соціум. А Росія мала б хоч трохи більше адекватності в очах всього світу.

Ты еще не подписан на наш Telegram? Быстро жми!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

0
Комментарии
1
0
Смешно
2
Интересно
0
Печально
1
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Блоги / мнения

ads pixel