Блог | Охота на здравый смысл продолжается. Прибыль производителей – это убытки государству?
Я вже писав, що саме так вирішило ДАСУ, перевіривши контракти Міноборони з українськими постачальниками і заявила про порушення на 2,5 млрд грн. Бо на їх думку, виробники, які співпрацюють з МО, не повинні закладати прибуток у контракти з державою. Якщо це українськи виробники. А іноземним можно!
І ДАСУ пофіг що:
- у відмінності з іноземцями наші постачальники форми, взуття, білизни та всього іншого 1/3 оплат по контрактам повертають у бюджет в вигляді податків,
- що ми поставляли в 2022 р. все це на 30-50% дешевше, сем те, що закупалось за кордоном,
- що шилось усе відповідно ТУ МОУ (на відміну сумнівної якості турецько-китайської продукції)
- що решта коштів яка не віддавалась на податки залишалось в економіці України і працювала на її збереження.
Фактично своїми висновками ДАСУ заборонила закладати прибуток в калькуляцію цінових пропозицій. Списавши прибутки збройних компаній у збиток державного бюджету. При тому, що заложити у калькуляцію 5-10% прибутку - не означає наприкінці виконання контракту його отримати! Нажаль багато хто із українських виробників (і ми в тому числі по багатьом контрактам) отримали збитки. Бо закласти прибуток у травні не означає отримати його наприкінці року. Памьятаєте, як у 2022 злетів курс валюти (к якої прив’язана закупка сировини), як прийшлось закупати генератори і як у підсумку подорожчали енергозатрати? Але штрафи все рівно будуть нараховуватись виходячи з попередніх ( і дуже условних) калькуляцій, які додаються до кожного контракта згідно правилам.
Ми бачимо на прикладі ДАСУ класичну поведінкову модель українського чиновництва - якщо законні і підзаконні акти знаходяться у протиріччі друг другу - вони будуть трактовати вирік як завгодно, але не на користь підприємцям. А коли сітуація стає скандальною - виправдовуються тим, що захищають інтереси держави. А внутрішні виробники що - не держава?
Хоча у підсумку конкретно ця історія вигідна насамперед іноземним постачальникам! Ну і звісно - силовим структурам, які, маючи підтверджений формальний привід у вигляди Акта від ДАСУ (який вони вже відправили правоохоронцям для відпрацювання!) з мисливським азартом накинуться на 250 підприємств, що наважилися у надскладний 2022 рік переорієнтувати свої виробництва на пошиття військової форми та спорядження. І це тількі підприємства легкої промисловості. А скільки ще буде виробників зброї, техніки, харчової продукції, тощо…?
Після гучного скандалу з приводу цієї проблеми, багатьох публікацій і листів бизнес-асоціацій казалось, що питання от от буде вирішено. Навіть президент Володимир Зеленський на нещодавній і першій під час війни зустрічі з бізнесом це пообіцяв і дав команду уряду поскоріше прийняти цілком обґрунтовані пропозиції бизнес-спільноти.
І от учора було засідання Кабміну. На ньому прийняли відповідні зміни до постанови 1275, які могли б закрити раз і назавжди проблему з ДАСУ. Але у останній момент там взяли і викинули один із головних пунктів. Чи то на прохання Мінфіну, чи то Мінюсту, ще не ясно. І тепер на майбутні контракти такої проблема вирішена, але вона залишилась по поставкам 2022 та діючим контрактам 2023 року!
І це по усій номенклатурі постачання і не тільки для МО, а для усіх військових структур. Так що ДАСУ так же само може продовжити йти з перевірками калькуляцій 2022-2023 років далі по відчизняним постачальникам Нацгвардії, СБУ, ТО, МВС, погранслужби та іншім. І стягувати в вигляді штрафів чесно заложений у калькуляціях прибуток, з якого підприємства вже давно заплатили податки!
Хотів на цьому поставити крапку, але побачив, що оприлюднена офіційна позиція МОУ (додаю посилання у першому комменті). Дарує надію на спільне вирішення проблеми те, що міністр оборони України Олексій Резніков назвав абсурдними висновки ДАСУ і висловив впевненість, що врешті решт рішення буде знайдено.
За його словами:
"..В МО переконані, що український бізнес, який забезпечує армію, має право на прибуток. Тому ми оскаржили підхід ДАСУ в суді.
Формально захист інтересів українського бізнесу не є обов’язком Міністра оборони. Але лише формально. Тому що стабільна робота українських державних і приватних постачальників зброї, техніки, боєприпасів, предметів речового забезпечення – це прямий інтерес ЗСУ. Захищаючи український бізнес, ми захищаємо інтереси оборони. Це наш реальний суверенітет, наш запас міцності. Нам потрібно більше української зброї. Тому Міноборони послідовно виступає за те, щоб український бізнес розвивався, збільшував виробничі потужності. Ми спрощуємо адміністративні процедури, створили спеціальний механізм – Акселератор МОУ, щоб швидко проводити розробників ОВТ бюрократичними нетрями. Завдяки цьому ми вже маємо величезну динаміку із виробництва БПЛА, ми вже повністю забезпечуємо армію вітчизняними шоломами, бронежилетами, речовим майном.
Тому я вважав і вважаю абсурдними та неправомірними вимоги Держаудитслужби фактично поставити інтереси іноземних виробників вище за українських і позбавити український бізнес права на прибуток. У цьому немає логіки, це прямо суперечить інтересам оборони та нормам чинного законодавства.
Водночас, з рішення КМУ було вилучено норму, на якій наполягало Міноборони, а саме – чітку вказівку, що такий порядок є чинним весь період дії правового режиму воєнного стану, тобто має застосовуватись з 24 лютого 2022 року. Відповідну норму було розроблено Міноборони на виконання протокольного доручення Кабінету Міністрів України від 30 червня 2022 року. На жаль, цю позицію не підтримано представниками інших відомств у кінцевому рішенні Уряду, тому зберігається колізія.
Однозначно не зняті вимоги Держаудитслужби, які Міноборони вважає неправомірними і оскаржує у судовому порядку, стосовно стягнення коштів, вказаних як прибуток, з українського бізнесу, що співпрацював з сектором оборони та безпеки з початку дії правового режиму воєнного стану.
Це створює умови для порушення стабільної роботи українських виробників та може негативно позначитись на забезпеченні потреб Сил оборони України.
На жаль, колеги по Уряду, у тому числі ті, чиїм прямим обов’язком є захист української економіки, не підтримали позицію Міноборони в частині, яка стосується відновлення справедливості з початку воєнного стану. Скажімо, у Міноборони є чинні контракти з лідерами українського ОПК, які закінчуються у 2024-25 роках. У нас сотні чинних контрактів з українськими виробниками до кінця цього року. Як з ними бути? Як бути з тими, що вже виконані? Зберігається можливість подвійного трактування норм і тиску на бізнес. Міноборони з таким підходом не погоджується, тому ми продовжимо оскаржувати підхід Держаудитслужби до правозастосування у суді".
Кінець цитати…
Сподіваюсь за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Міністерства оборони України все ж таки додавимо вирішення цієї проблеми таким чином, щоб кожному підприємству (а їх реально тисячі!) окремо не доказати свою правоту у судах. І Державна аудиторська служба України відзове свій позив до МОУ і дійде з ним до консенсусу не чекаючи судових тяжб. Бо кажу чесно - у підприємців і виробників під час війни зовсім немає ні нервів, ні вільного часу, ні вільних ресурсів, нам хватає чим займатися і нема вже сил на вирішення створених штучно проблем…
АПД: о том, кто на Кабмине убрал из постановления пункт, решающий эту искусственную, но чреватую производителям сотнями уголовных дел проблему, рассказал Юрий Романенко, цитирую:
"…Резников подал на аудит в суд, а также внёс на Кабмин проект изменений в постанову №1275. Чтобы убрать норму, к которой прицепились аудиторы, и разрешить прибыль для украинских производителей с начала военного положения. Кабмин голосовал за этот проект 11 июля. И тут ситуация приняла совсем дикий оборот.
Во-первых, вскрылась безумная позиция министра финансов Марченко. Он считает, что предложения Минобороны "всего лишь создают благоприятные финансовые условия для производителей". Понимаете? Министр финансов против благоприятных условий для украинских производителей, он об этом официально пишет. Я не знаю, как это оценить. Мы сейчас максимум средств должны направлять в оборонку, создавать рабочие места. Без этого мы не выживем. Но минфин трактует это как угрозу государственному бюджету.
Во-вторых, пока Резников был на саммите НАТО, под давлением Минфина из решения Кабмина выкинули норму, что украинские производители могли получать прибыть с начала военного положения, т.е., с 24 февраля 2022 г. Для будущих контрактов вопрос решен. Но теперь аудит и налоговики будут кошмарить всех, кто что-то поставлял армии с 24.02 и до июля 2023 г., получил прибыть, эти деньги будут взыскивать. Также непонятно, а что с действующими контрактами, которые были заключены до этого решения, но заканчиваются позже? Минфин таким способом пытается сохранить лицо аудиторам и прикрыть себя, потому что аудит подчиняется Марченко..."
