Блог | Навіщо російськомовному патріоту українська мова?
Мабуть, мало хто знає, що нинішній головний націоналіст України Дмитро Ярош ще років двадцять тому погано володів українською, майже нічого не знав про українські національні традиції. Я познайомився з ним тоді у видавництві "Відродження", яке спеціалізувалося на випуску україномовної продукції, що потім розповсюджувалася по всій Україні. Основним виховником Яроша став Василь Іванишин, тодішній Провідник Всеукраїнської організації "Тризуб" імені Степана Бандери. Дмитро вчився на українській філології, а Василь Петрович був у нього викладачем української літератури.
Це я до дискусії, яка нині виникла у соціальних мережах з приводу того, чи повинен російськомовний патріот України розмовляти українською. Мабуть, питання про це взагалі не повинно стояти. Якщо ти вважаєш себе українцем, якої б національності не був, то неодмінно повинен розмовляти українською. Це все більше й більше усвідомлюють російськомовні патріоти, особливо ті, які нині воюють з російськими фашистами на Донбасі.
Читайте: Задовольнити Путіна
Наступний крок у цій еволюції – стати націоналістом. Класичний приклад – Олена Теліга. Вона виховувалась у російськомовному середовищі, вивчила українську мову, стала одним із лідерів націоналістичного руху, за що її й знищили німецькі фашисти.
Рідна мова і націоналізм притаманні кожній європейській нації. Ви можете уявити собі француза, який би не розмовляв французькою і не був би насамперед французом, а вже потім віддавав би перевагу партіям та ідеологіям? Те саме можна сказати про поляка, німця, англійця, чеха, угорця. То чому українці хочуть винаходити велосипед?
На цьому тлі мене більше тривожить інше. Ви зайдіть на сторінки у соціальних мережах багатьох людей, які вважають себе щирими українцями. Якщо не мат, то суржик. І не треба ворога й окупації, аби всередині самого себе знищити українське. Найстрашніше, що вони цього не розуміють.
Ми повернемо собі Донбас і особливо Крим, коли їх українізуємо. Мова не про насильницьку дію. Це повинно стати політикою влади – не менш важливою, ніж, скажімо, відновлення промислового потенціалу. Прикладів успішної українізації ми маємо достатньо. Щоправда, це було за сталінських часів і переслідувало зовсім іншу мету. Коли українець з національною свідомістю ставав небезпечним – його просто фізично знищували, а українізацію згортали.
Читайте: Донбас і український націоналізм крізь призму лібералізму
Коли я кажу про російськомовних патріотів і їхнє володіння українською, то не маю на меті, щоби вони відмовилися від рідної російської. Від батьків не відмовляються. Взагалі чим більше знатимеш мов – тим краще зможеш прислужитись Україні.
Вживання української серед російськомовних патріотів гальмується ще й тим, що можновладці, які розмовляють українською, насправді є корупціонерами, а тому про жодний патріотизм з їх боку мова не йде. Це так само, як чимало людей не вдягають вишиванки лише тому, що їх носять на свята ті самі корупціонери. Використання мови й вишиванки як оберегів українського стримують російськомовних патріотів України, коли це йде від псевдо-патріотів, нехай і україномовних.
Формула українця дуже проста: хочеш бути українцем – розмовляй українською, плекай українські народні традиції, вір у Бога, захищай свою країну від ворогів, щоденно наповнюй українським своє життя і життя інших людей. Тоді питання, чи повинен російськомовний патріот України розмовляти українською, відпаде саме по собі.
