Блог | Урок свободи литовською
Сьогодні у мене на грудях гордо красується значок Союзу Добровольців Литовської Республіки, викликаючи подив у непосвячених. Сьогодні у мене свято - мої литовські побратими святкують День відновлення Незалежності.
11 березня 1990 року, коли ми ще на всю голову були УССР, литовці рішуче порвали з "совком" та оголосили про непокору радянській окупації.
Принциповим було саме те, що незалежність не "проголошували", а "відновлювали" - так одразу розставлялись всі крапки над "і" та закладались чіткі орієнтири добра та зла - совок визнавався нічим іншим, як тимчасова окупація, така само як нацистська, лише трохи довша в часі, а основою державотворення було волевиявлення литовського народу у 1918 році.
Читайте: "Путінг" по-краматорськи та чуйка на палєво
Реалізму в цій декларації литовського Сейму (так, Сейму - литовці навесні 90-го чемно обрали Верховну Раду ЛРСР за горбачовським напівдемократичним законом, але ж обрали до неї не "совків", а литовських патріотів – і Рада в перший же сесійний день проголосила себе правонаступником Сейму Республіки, незаконно розігнаного червоними окупантами) було значно менше, аніж на сьогодні у планах українського параду перемоги на Червоній площі у Москві та реінтеграції Кубані. Совок ще виглядав міцною конструкцією, яка назавжди придушила всі повстання від Норильска та Джезказгану до Будапешту та Праги, менш ніж за рік до того кривавий урок покори отримав Тбілісі, ще двох місяців не пройшло після штурму Баку радянською армією, а західний світ мовчав, як завжди лише обережно "висловлюючи занепокоєння". В цій ситуації литовська декларація свободи та незалежності виглядала чи то трагікомічною фрондою, чи то шляхетним самогубством, але аж ніяк не "реальною політикою".
Але литовці змогли неможливе. Вони витримали два з половиною роки повної ізоляції, коли на весь світ їх незалежність визнавала одна далека Ісландія, що по ходу швидше підкреслювало трагізм ситуації. аніж допомагало. Вони витримали пряму військову інтервенцію у січні 91-го, коли Кремль раптом зрозумів, що "кумедна" та "неможлива" Литовська Республіка таки потроху стає реальністю.
Читайте: "Бізнес-проекту "Україна" прийшов час націоналізації
Вони не пішли на жодний пропонований компроміс із Москвою, ні на які облудні "нові союзні угоди з розширенням автономії республік", ні навіть на "закон про порядок виходу республік з СРСР" - вони стояли на тому, що Литва незалежна з 1918 року, і всі тимчасові окупанти мають звідти забратись. І - перемогли.
"Будьте реалістами - вимагайте неможливого!". Литва зробила це гасло паризьких студентів політичною реальністю.
І коли радянські танки коридорами ганьби здиміли на схід, Литві вже не треба було "по краплині вичавлювати з себе раба" - цей шлях було пройдено за два з половиною роки боротьби, Литовська Республіка вже була тим, чим є зараз - вільною європейською країною, машкара "ЛитРСР" легко обсипалась з неї як пізня неякісна штукатурка, якою замазано середньовічну прекрасну фреску.
А ми - ми тим часом обирали собі на голову комуністів, та разом з ними блукали "поміж крапельками", намагаючись ніби і створити свою Україну, і тойво, УССР не образити... З того часу так і досі "маємо те що маємо" - відповідно до свого тодішнього рабського совкового вибору... Але про нас іншим разом, сьогодні свято у наших бойових побратимів. Порадіємо за них, та візьмемо уроки - хоча б зараз, із запізненням на 27 років...
Tegyvuoja laisvas Lietuva!
Sveikiname, Lietuvos broliai!
