Блог | П’ять міфів про квоти на радіо
Зараз в українському законодавстві прописано, що українського "музичного продукту" на радіо має бути не менше 50% від усього ефіру. Стан справ насправді зовсім не такий. Топові українські радіостанції мало "крутять" вітчизняне, фактично порушуючи закон. А ще – часто під цей відсоток підпадають пісні російською мовою, виконані українськими музикантами.
Тепер все нібито має змінитися. Закон про квоти на українську музику на радіо уже підписав Петро Порошенко. Вступить у дію він з листопада.
Міф №1. Все українське знову "засунуть" в нічний плейлист
Відповідно до нових поправок, пісень українською мовою має бути 35%. Музичні редактори тепер не зможуть "впихати" все українське на ніч: у законі йдеться про проміжки з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00.
До речі, квота вводиться поступово – цього року частка "українського" буде 25%, 2017-го – 30% і аж 2018-го – 35%. При цьому ті радіо, які "більше 60% продукту мовлять мовами ЄС", зможуть користуватися пільговою квотою на українські пісні – 25%. Практично йдеться про ті радіостанції, які, приміром, не крутять російськомовних пісень. Для них це оптимальний варіант – 75% англомовних хітів, решта – вітчизняних.
Міф №2. Слухачі одразу дізнаються про нові українські гурти
Справа у тому, що загальнонаціональним мовникам доведеться тримати баланс: їм треба буде догодити слухачам по обидва боки Дніпра. На мій погляд, кардинальних змін чекати не варто. Маю на увазі, що нової музики, молодих виконавців в ефірі як не "крутили", так і не "крутитимуть".
Топові українські радіо – "Хіт FM", "Люкс FM", "Русское радио", "Радио Шансон" – найбільш ймовірно просто щогодини додаватимуть по одній пісні топових українських виконавців. Тобто "крутитимуть" тих, кого і до цього було багато в ефірі.
Автори поправок до закону вважають, що нововведення одразу збільшить кількість свідомих українців, а топові українські радіостанції почнуть масово "крутити" маловідомі гурти. Такого точно не буде. І це навіть не тому, що рейтингові радіо не хочуть ставити в ефір молодих виконавців, а тому, що їхній формат – добре знайомі слухачеві хіти. Для загального розуміння, формат – це не є щось погане, це чітко прописана політика радіостанції; і чим конкретніше, тим станція успішніша.
Вітчизняні радіостанції за десятки років стали настільки закритим ринком для "свіжої крові", що нова українська музика уже давно ставить ставки на розкрутку в інтернеті.
Міф №3. Кожна третя пісня по радіо буде українською
Насправді – ні. По-перше, 35% українського передбачені не одразу. По-друге, не йдеться про цілодобовий відсоток. По-третє, радіостанції зможуть робити одну тематичну годину із україномовними піснями, а потім – хоч чотири поспіль без вітчизняного.
Міф №4. Ведучі на радіо говоритимуть тільки українською
У законі пишуть, що 60% мовлення в ефірі має бути українською. Ця квота теж упроваджується поступово, спочатку – лише половина ефіру. Якщо це нічого не змінить у концепції західноукраїнських станцій, то для решти – це реальний виклик.
Між іншим, деякі представники розмовних радіо почали обурюватися, мовляв, де ми вам знайдемо стільки експертів, які розмовлятимуть українською. Насправді у законі йдеться про ведення ефіру, а не про те, якою мовою говоритимуть гості. Хоч івритом – аби слухачі зрозуміли.
Міф №5. Цей закон – пропаганда "українського"
Швидше, це боротьба із "російським". На законодавчому рівні не могли прямо написати – "в ефірі – менше пісень російською". Це просто б суперечило демократичним поглядам. Тому прописали так завуальовано.
Якщо йдеться про низькопробне музичне виробництво, то це, звичайно, добре. Але український слухач з часом буде спраглий до улюблених російськомовних хітів Земфіри, Андрія Макаревича, груп "Мумій Тролль", "ДДТ" і "Сплін". Радіо зі своєї хвилі нікуди не подінеться, а слухач – дуже мобільний. Тому є ймовірність, що українська радіоаудиторія із FM-діапазону шукатиме музичного "притулку" в Інтернеті.
