Декларація агресивного суверенітету

5.9т

Концепція – це офіційний документ, що описує систему поглядів режиму на зовнішню політику. В ньому визначаються довгострокові цілі зовнішньої політики, її характер та засадничі завдання. У ньому також надаються характеристики нових умов світової політики, уточнюються основи підходу РФ до розвитку її зовнішньої політики та визначаються основні напрями її подальшого формування, - пише Юрій Костюченко у своїй колонці у виданні День.

Зокрема, з огляду на Концепцію, мають формуватися плани та завдання окремим відомствам для їхньої зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності. Отже, це один із базових стратегічних документів.

Щоб мати цілісне враження про загальний сенс і зміст зовнішньої політики РФ, про стратегічне бачення себе й світу нашим противником, цю Концепцію слід аналізувати в контексті з іншими доктринальними документами, зокрема, з Воєнною доктриною РФ.

Цей документ є вже п’ятим, ухваленим РФ від 1991 року, і змінює попередній від 2013 року, фіксуючи зміни, які відбулися за ці три роки у світі й зовнішньополітичному становищі Росії, констатуючи їхню довгостроковість і незворотність за логікою кремлівського керівництва. З такого погляду він є цілком адекватним і логічним завершенням кількарічної еволюції кремлівського режиму.

Документ є досить великим, насиченим і доволі змістовним, докладний аналіз якого ще мають зробити відповідні аналітики й відомства.

У загальному плані Концепцію можна охарактеризувати як декларацію агресивного суверенітету. В ній визначені не просто напрями зовнішньої політики, а окреслена картина світу, в якому живе Кремль, визначені вороги, інструменти боротьби з ними, й намічено бажані цілі "війни на зовнішньополітичному фронті". Разом із Воєнною доктриною, яка декларує повернення до глобального протистояння, констатує добу гібридних конфліктів та пропагує модель випереджувального та зустрічно-випереджувального ядерного удару, такої собі "превентивної відплати", Концепція зовнішньої політики пропонує порядок денний нового світу – світу зі спотвореною системою безпеки, зміненими пріоритетами та перерозподілом повноважень між владою та суспільством.

За стандартним набором слів про партнерство заради стабільного миру та добросусідство, в Концепції майже одразу починаються заяви про консолідацію російської діаспори, укріплення позицій російських медіа у світі та захист співвітчизників за кордонами РФ. Що це означає, ми добре пересвідчилися на власному досвіді, й навіть декларована мета – "взаємозбагачення різних культур і цивілізацій" не може нас ввести в оману щодо справжніх цілей пропагандистів "русского мира".

Як ідеологічну базу нового світогляду Концепція пропонує теорію нарощування фактору сили в міжнародних відносинах в умовах загострення соціально-економічних протиріч.

"Світ переживає період глибоких змін, сутність яких полягає у формуванні поліцентричної міжнародної системи…. В результаті процесу глобалізації утворюються нові центри економічного й політичного впливу, відбувається розосередження світового потенціалу сили й розвитку, його зміщення до Азійсько-Тихоокеанського регіону, скорочуються можливості історичного Заходу домінувати у світовій економіці та політиці, чітко проявляються різноманіття культур і цивілізацій у світі, множинність моделей розвитку держав", — йдеться в документі.

Концепція констатує загострення протиріч, пов’язаних із нерівномірністю світового розвитку, поглибленням розриву між рівнем добробуту держав, посиленням боротьби за ресурси, доступом до ринків збуту, контролем над транспортними артеріями: "Конкуренція не тільки охоплює людський, науковий і технологічний потенціали, а й дедалі більше набуває цивілізаційного характеру, форми суперництва ціннісних орієнтирів; у цих умовах спроби нав’язування іншим державам власної шкали цінностей загрожують зростанням ксенофобії, нетерпимості та конфліктності в міжнародних справах і в кінцевому підсумку можуть призвести до хаосу й некерованості в міжнародних відносинах".

Провина за глобальну кризу, яка на думку кремлівських ідеологів, насувається на світ, лежить на країнах ліберальної демократії: "Прагнення західних держав утримати свої позиції, зокрема за допомогою нав’язування свого погляду на загальносвітові процеси й проведення політики стримування альтернативних центрів сили, призводить до наростання нестабільності в міжнародних відносинах, посилення турбулентності на глобальному й регіональному рівнях; боротьба за домінування у формуванні ключових принципів організації майбутньої міжнародної системи стає головною тенденцією сучасного етапу світового розвитку".

Отже, російська влада бачить світ, в якому західна демократія неминуче гине під тиском власних помилок і протиріч, а на шляху до становлення справедливого світу загострюється силове протистояння. Все це дивно нагадує нав’язливі кліше радянської пропаганди про "загострення класової боротьби на шляху до побудови комунізму" та "неминучу загибель Заходу".

У контексті актуалізації тези про вирішальну значимість фактору сили у міжнародних відносинах цікавою стає фактична констатація технологічної відсталості й страху перед загрозами, нею спровокованими.

Ще у Воєнній доктрині РФ 2014 року було констатовано, що Росія не в змозі дати адекватну відповідь на нові високотехнологічні розробки країн Заходу в оборонній галузі, в неї немає відповіді на високоточну зброю та систему ПРО. Саме тому в ядерній риториці наголос було зміщено з концепції зустрічного на модель випереджувального та зустрічно-випереджувального ядерного удару. Власне, ядерний шантаж став універсальною відповіддю Росії у військово-політичній сфері. Концепція зовнішньої політики закріплює цей статус, ув’язуючи питання контролю різних видів і типів озброєнь в одну проблему.

"Росія виступає за конструктивну співпрацю із США у сфері контролю над озброєннями з обов’язковим урахуванням нерозривного взаємозв’язку між стратегічними наступальними й оборонними засобами, імперативності надання процесу ядерного роззброєння багатобічного характеру", — йдеться в концепції. "Російська Федерація виходить із того, що переговори про подальші скорочення стратегічних наступальних озброєнь можливі лише з урахуванням усіх без винятку факторів, що впливають на глобальну стратегічну стабільність", – наголошується у ній.

У цьому плані декларації про готовність до продовження консультацій щодо ядерного роззброєння виглядають як фактична відмова від двостороннього ядерного роззброєння. При цьому Кремль констатує незначну ймовірність ядерного конфлікту й декларує "готовність обговорення питань подальшого поетапного скорочення ядерних потенціалів, а також підтримує створення зон, вільних від ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення, передусім на Близькому Сході".

За ціль Концепція визначає боротьбу з домінуванням Заходу й, зокрема, США: "Росія не визнає екстериторіального здійснення США своєї юрисдикції поза рамками міжнародного права, не сприймає спроб чинити військовий, політичний, економічний чи інший тиск і залишає за собою право жорстко реагувати на недружні дії, зокрема й шляхом зміцнення національної оборони та вживання дзеркальних або асиметричних заходів".

Водночас Концепція містить заклики до західних країн створити союзницьке партнерство, зокрема у боротьбі з тероризмом — заснувати всесвітню коаліцію проти тероризму "без політики": "Росія наполегливо прагне до об’єднання усіх держав, всього міжнародного співтовариства з метою боротьби з тероризмом без політизації та попередніх умов відповідно до Статуту ООН, норм та принципів міжнародного права".

При цьому Концепція визначає фокусування на політичному партнерстві в рамках СНГ та ОДБК, а також визначає як пріоритетний напрям співпрацю з ЄС, де метою є безвізовий режим для короткочасних поїздок громадян.

Прагнучи у бік ЄС, Концепція фіксує відмову від правозахисних інструментів та концентрацію на державних механізмах захисту громадян: "Росія, прихильна до універсальних демократичних цінностей, включаючи забезпечення прав і свобод людини, бачить свої завдання в тому, щоб протидіяти спробам використання правозахисних концепцій як інструменту політичного тиску й втручання у внутрішні справи держав, зокрема з метою їх дестабілізації і зміни законних урядів". Функцію правозахисту бере на себе держава. Однак при цьому Москва планує "залучати інститути громадянського суспільства до вирішення міжнародних проблем з метою підвищення ефективності російської зовнішньої політики", а також "нарощувати взаємодію з міжнародними і неурядовими правозахисними організаціями з метою зміцнення загальновизнаних норм у сфері прав людини, їх поєднання з відповідальністю особистості за свої дії, викорінення політики подвійних стандартів у зазначеній сфері". Отже, або йдеться про створення несправжніх громадських організацій, на кшталт радянського Фонду миру, або про підкуп міжнародних організацій.

Концепція декларує політику агресивного протекціонізму у декларованій боротьбі за ресурси та ринки збуту. Кремль буде захищати інтереси своїх компаній на світовій арені, а також працювати для забезпечення співпраці з виробниками енергетичних ресурсів: "Росія надає державну підтримку російським організаціям в опануванні нових і розвитку традиційних ринків, протидіє дискримінації вітчизняних інвесторів та експортерів … вживає необхідні заходи з метою захисту національних інтересів й ефективного реагування на недружні економічні дії іноземних держав, що утискають права РФ та російських господарюючих суб’єктів".

Цікаво зазначити, що – як ще кілька років тому Україна – зараз вже Росія позиціонує себе як "транзитна цивілізація": "зміцнює співпрацю із провідними виробниками енергетичних ресурсів, прагне до розвитку рівноправного діалогу з країнами-споживачами й країнами транзиту таких ресурсів … вживає заходів щодо використання свого унікального географічного положення для збільшення транзитних вантажопотоків з метою оптимального розвитку торгово-економічних зв’язків між Європою та Азійсько-Тихоокеанським регіоном".

Концепція містить розгалужений блок із заявами про пошук партнерів на Сході, зокрема в Азійсько-тихоокеанському регіоні. Серед головних партнерів визначаються Китайська Народна Республіка, Республіка Індія, Японія, Монголія, Корейська Народно-Демократична Республіка, Республіка Корея, а також згадані інші держави регіону. Також Концепція містить заяви про експансію до Арктики й Антарктики.

Цікавими є заяви про прагнення контролю над інтернетом, які містяться в Концепції: "Росія домагається вироблення універсальних правил відповідальної поведінки держав у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки, зокрема за допомогою інтернаціоналізації на справедливій основі управління інформаційно-телекомунікаційною мережею "Інтернет" … вживає необхідних заходів для забезпечення національної та міжнародної інформаційної безпеки, протидії загрозам державної, економічної та громадської безпеки, що виходять з інформаційного простору, для боротьби з тероризмом та іншими кримінальними погрозами із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій". Також Москва пропонує протидіяти використанню інформаційних технологій "у військово-політичних цілях, що не відповідають нормам міжнародного права".

Концепція містить окремий пункт (п. 56 Розділу IV), який стосується України: "Російська Федерація зацікавлена у розвитку всього різноманіття політичних, економічних, культурних і духовних зв’язків з Україною на основі взаємоповаги, вибудовуванні партнерських стосунків за дотримання своїх національних інтересів. У взаємодії з усіма зацікавленими державами й міжнародними структурами Росія докладе необхідних зусиль для політико-дипломатичного врегулювання внутрішньоукраїнського конфлікту".

Схоже, сподіватися на конструктивну політику РФ стосовно України нам не варто. Кремль вперто наполягає на внутрішньому характері конфлікту, якій сам розв’язав, і погрожує продовжувати його, підтримуючи "духовні зв’язки".

Отже, що ми маємо, який світогляд відображає представлена Концепція? На думку її авторів, ліберального світового порядку більше не існує, або він дуже близький до свого вичерпання: добігає кінця ера тріумфального панування ідей глобалізації, відкритості кордонів та вільних ринків. Настає доба політики стримування, військового протистояння, балансів сили й противаги, захисту суверенітетів, доба мілітаризації, глобального контролю, закритості й закулісних угод. Це світ, в якому пануватимуть сильні, а слабкому треба продати себе найдорожче на всесвітньому ринку ресурсів.

Власне, нічого непередбачуваного чи якісно нового. Всі ці тези вже поширювалися російською пропагандою. В цьому, до речі, й полягає новизна ситуації: відокремити пропагандистську, дипломатичну й військову складові у новітній політиці Кремля дуже важко, і це ускладнює ухвалення рішень.

Можна зазначити, що Концепція дещо структурно перевантажена, термінологічно неоднорідна, до того ж є помітною незбалансованість цілей. Зокрема, визначати головним суперником країну, від якої ти тотально економічно, технологічно й фінансово залежиш – не є коректною метою. Також немає сенсу напрошуватися в союзники до країн, з глобальним домінуванням яких ти ставиш собі за мету боротися.

Також можна припустити, що на структуру й теоретичне наповнення документу вплинули пара-наукові концепції, знаними прихильниками яких є нові призначенці апарату Президента РФ: помітні технологічні, організаційні та світоглядні проблеми, спільні для теорій "завчасного управління розвитком", "нооскопа", "методології Щедровицького" тощо.

Слід зазначити, що Концепція є результатом не лише аналітичної роботи апарату Кремля, але й зовнішньополітичної діяльності різних російських відомств протягом останніх двох-трьох років, діяльності не завжди успішної, але напрочуд впертої і цілеспрямованої. Отже і протидія реалізації зовнішньої політики, що базується на цій Концепції, також вимагатиме впертості, цілеспрямованості та системності. Чи готові ми на різних рівнях – від органів виконавчої влади до громадських організацій – протистояти системній машині російської зовнішньополітичної агресії – ключове питання нашого виживання.

Читайте все новости по теме "Блог о событиях в мире" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги