Блог | Червона течка міністра Данилюка
Міністр фінансів Олександр Данилюк, який дуже полюбляє виступи у ЗМІ, минулого тижня дав інтерв'ю журналу "Український тиждень", де розтлумачував у чому полягають нові зміни до податкової реформи. Головним пан Данилюк вважає роботу податкової і те, як побудована сама система адміністрування податків. Перед цим він урочисто презентував проект Бюджету-2017, переможно вимахуючи з трибуни червоною текою, куди, власне, бюджет і помістився. Навряд чи була б такою бурхливою презентація цього проекту, який фахівці називають бюджетом проїдання, якби МВФ ще потягнув з новим траншем у мільярд доларів. Проте, той факт, що проект подано у визначений термін уже плюс. "Тижню" ж пан Данилюк розповів про іншу важливу річ - внесення змін до Податкового кодексу.
"Наші податкові зміни не передбачають перегляду ставок. У нас інший підхід. Ми зменшуємо навантаження на бізнес саме поліпшуючи адміністрування... Дехто може сказати, що коли немає перегляду ставок, то це не реформа. По-перше, ми самі ніколи не називали це реформою", - заявив Міністр Данилюк. "Питання ставок другорядне. Саме від адміністрування залежать рівень корупції та зацікавленість бізнес-інвесторів", - продовжив він.
Іншими словами, в проекті змін до Податкового кодексу, поки що нема ніяких норм, що стосуються розширення бази оподаткування, про необхідність яких вже понад рік намагається достукатися до Мінфіну, Уряду в цілому і Верховної Ради Державна фіскальна служба України, подаючи на розгляд свої законопроекти. Але аргументи конкретної Служби, яка тримає руку на пульсі реальних надходжень до бюджету, схоже, розчиняються за валом популізму і небезпечного за нинішньої економічної ситуації альтруїзму. З іншого боку, дуже зручно повідомляти суспільство про зменшення дефіциту бюджету проти минулого року, як про вагомий здобуток Мінфіну, піддаючи системній критиці ДФС, роль якої у цьому процесі, вірогідно, є ключовою. Бо ДФС наполягає на перегляді системи спрощеного оподаткування, яка себе вичерпала, котра паракриміналізувалася, як одного з сегментів детінізації, з чим вона бореться, у тому числі, через потуги податкової поліції.
У ДФС чітко відслідковують, як через використання спрощеної системи тікають від податків потужні бізнеси, вигідно почленовані на спрощенців. Проте, від внесення змін до Податкового кодексу ДФС на практиці усунено. Та навіть у пошуках компромісу з бізнесом і роблячи ставку на систему адміністрування, Олександр Данилюк фактично продублював те, що ДФС озвучувала вже давно. Як і стосовно необхідності створення Фінансової поліції, про що голова ДФС Роман Насіров висловлювався ще в 2015 році, щоправда реально зважуючи на витрати, які це за собою потягне.
"Роль Фіскальної служби полягає в адмініструванні податків і зборів платежів. Це щоденна робота служби і тут є резерви збільшення дохідної частини бюджету. Проте, роботу з детінізації економіки, ДФС може виконувати лише в межах своєї компетенції. В 2015-му дохідна частина бюджету переглядалася кілька разів, і за рахунок детінізації ДФС вдалося зібрати фактично на 50 мільярдів гривень більше плану. Доходи бюджету в результаті склали - 486 мільярдів гривень. В 2016 році планку підняли до 611 мільярдів. Це більше, ніж на 20%. Зараз ДФС виконує це завдання і при цьому не відбувається затримки з відшкодуванням ПДФ. Але збільшення зборів ще на 20% в 2017 році буде складно досягти без перегляду хоча б податкової бази та підвищення ставок. Але наші законодавчі ініціативи стосовно цих питань, на жаль, у проекті змін до Податкового кодексу не враховані", - каже голова ДФС Роман Насіров.
Насіров знає, про що каже і добре розуміє, що спитають в першу чергу з нього і піддаватимуть критиці, за звичкою, його відомство. Мінфін, віртуальні кошти якого ДФС конвертує в реальні, що потім йдуть на виконання бюджету, в тому числі, на пенсії та зарплати лікарям, вчителям, працівникам інших бюджетних сфер тощо, останнім часом помітно зосередився на перетягуванні на себе деяких функцій фіскальної служби. Це намагання перебору контролю за фіскальними операціями, з боку Олександра Данилюка, нещодавно розкритикувала і голова Податкового комітету ВР Ніна Южаніна.
До речі, потуги ДФС щодо розширення бази оподаткування підтримав і Всесвітній банк. Про необхідність "усунути джерела фіскального ризику, розширити базу оподаткування, реформування пенсійної системи, зменшення квазі-фіскальних дефіцитів і відновлення стабільності фінансового сектора в Україні", - йдеться в тематичній записці цієї авторитетної організації. Більше того, це абсолютно співзвучно з ініціативами ДФС, які у проекті змін до Податкового кодексу проігноровані, що виконання бюджету наступного року зробить украй проблемним. Технічне ж виведення податкової бази з-під контролю ДФС і передача їх Міністерству фінансів, не тільки не вирішить проблему наповнення бюджету, а й ускладнить це, переконані в ДФС.
А з цією структурою варто б рахуватися більше, хоча б тому, що нею "до загального фонду держбюджету за 8 місяців 2016 року надійшло 382 мільярди гривень, тоді як у минулому році – 301,4 мільярди, тобто на 80,6 мільярдів грн. більше.
Збільшено надходження платежів до місцевих бюджетів майже на 50% або на 30,2 мільярдів гривень. Фактично це ще тримісячний бюджет. Забезпечено 92,9 мільярдів, при тому що у минулому році – 62,7 мільярдів грн.", - і це офіційна інформація оприлюднена ДФС. Так що левова частка документів у Данилюковій червоній теці, схоже, сформована саме нею.
Сам себе у інтерв'ю "Тижню" заперечує і Міністр Данилюк: "Якщо люди сплачуватимуть податки, то за можливості і держава зменшуватиме певні ставки. Але зараз, коли ми не вирішили нагальних проблем, які я озвучив, це робити просто безвідповідально... Є ризик, що у нас буде дірка в бюджеті", - каже він, фактично погоджуючись з позицією очільника ДФС. Як колишній радник Віктора Федоровича Януковича пан Данилюк, схоже, теж знає про це "не понаслышке". Виявляється, можна дуже успішно піаритися на реформах, які втілює ДФС від електронізації, відеофіксації, "єдиного вікна" тощо, у той же час беспощадно піддаючи критиці її здобутки, підриваючи ділову репутацію, у тому числі, перед європейськими парнерами. Крайньою мірою, така манера висловлюватися у ЗМІ виглядає дивною, з огляду на віддалену перспективу наступних виборів.
Звичайно, адміністрування податків і зборів є однією з важливих ознак держави та необхідною умовою її існування. Метою адміністрування є забезпечення погашення податкових зобов'язань платників шляхом оптимального втручання в їхню господарську діяльність через застосування законодавчо встановлених механізмів і процедур. Але в нинішній Україні крен податкової політики в бік лише покращення адміністрування є поверхневим. Бо скільки не перераховуй наявні чи реально прогнозовані кошти, не впорядковуй їх облік, сума суттєво не збільшиться. Якщо не змусити чесно платити податки усіх, хто має їх платити і у тому обсязі, який необхідно платити, дір у бюджеті воюючої країни не залатаєш. Це з одного боку. З іншого, навряд чи бізнес очікує від податкової реформи самого лише більшого впорядкування адміністрування, що ніяк не стане для нього реальним аргументом для виходу з тіні. Цей процес потребує більш широкого набору інструментарію, про що якраз і твердить ДФС. Білий бізнес більше цікавлять розміри податків і справедливі підходи, їх дратують сірі схеми, котрі призводять до нечесної конкуренції, у тому числі і через залучення спрощенців. Ще порядних підприємців турбує невизначеність і декоративні зміни, які затягують прийняття остаточної податкової реформи, що до того ж відштовхує інвесторів. А ще невірно думати, що змін до Податкового кодексу очікує лише бізнес. Покращення своїх економічних перспектив очікують мільйони пенсіонерів та бюджетників, котрі злидарюють, наші військові, які працюють у полі ще більших ризиків, за відсутності сервісів і комфортів. Тож цей документ мав би бути такою собі зрозумілою суспільною угодою на такий важкий для держави період. Як висловилася одна розумна жінка на телеканалі "Дождь": "Ужас не в том, что все мы в заднице, а в том, что мы начинаем там обустраиваться". Це про Росію, але погодьтеся, паралелі відчутні.
Тому, навряд чи з прийняттям "оновленого" Податкового кодексу жити стане краще, жити стане веселіше, навіть з огляду на веселі заяви фінансового Міністра про податкові канікули для малого і середнього бізнесу, чого в Україні реально і не дуже є, і котрий у хвіст і гриву експлуатує спрощену систему оподаткування, за недосконалістю якої відчутні бюджетні втрати.
