
Блог | До чого тут Путін?
Только проверенная информация у нас в Telegram-канале Obozrevatel и в Viber . Не ведитесь на фейки!

Хтось може повірити, що сіромаха в званні підполковника ФСБ самотужки зміг здійснити вражаючу кар’єру урядовця, а в день призначення на посаду тимчасово виконуючого обов'язки голови уряду організувати телезвернення до народу тодішнього президента імперії з проголошенням себе наступником? Я у таке диво не вірю.
Читайте:Таможенный Союз, де-факто перестал существовать
Списувати анексію Криму та наступні події на Донбасі на ніби певні вади психіки Володимира Володимировича теж не є коректним.
Думаю, що і віддавати пріоритет на роль ляльковода системі ФСБ теж не варто. Репресивні органи держави є видимою частиною структури володарювання. Та й не є важливим хто привів Путіна до влади. І не є важливим чому йому дали вказівку закрити проект під назвою "Рассєя". Важливим є інше.
Читайте:Путин планировал в Украине грузинский сценарий – экс-посол Грузии
Добровільно-примусова пересадка гемороя під назвою "Крим" з хворої задниці на дурну голову є очевидним фактом. Визначення "добровільно" і "примусово" стосуються в рівній мірі як України так і Росії. Тимчасова окупація Криму дозволила вперше за весь час "нєзалєжності" обрати парламент з проєвропейською конституційною більшістю. Сприяла цьому і проведення виборів на території Донбасу саме в тих потрібних територіальних межах на яких вони відбулися, в потрібний період і за необхідної відсутності певної кількості українофобів, які втекли до Росії. Тож для України ефект однозначно позитивний.
Це надзвичайно гарно підігрує стратегічній меті подій започаткованих у листопаді 2013-го: не анексія Криму, не створення Лугандонії, не рознесення по всій Україні переселенцями вірусу русскоязикості, і тим більше, не турбота про українців з їх європейським вибором. Кінцевим результатом має бути завершення розпочатого сто років тому знищення Росії. Україні в цьому дійстві відведена почесна роль в тій частині сценарію, що писаний кров’ю. Ця славна, але не дуже вдячна місія по захисту західної цивілізації її слов’янською Окраїною триває останні декілька тисяч років без належних відшкодувань.
Тож приходить час поставити надзвичайно важливе питання: чи на цей раз дозволить "світове співтовариство" використати українцям участь у цьому лицедійстві з максимальною вигодою для себе? Щонайменше для цього необхідно здійснити надзвичайно важку першомету: замість проєвропеської влади обрати владу проукраїнську.