Нема лиха без добра. Кожна трагедія, яка б не була велика і жорстока, несе після себе дуже важливі зміни. З кожної трагедії людство бере свої уроки.

Роками і роками Європу наводнювали вихідці з третього світу. І якщо переселенці з Далекого Сходу вели себе тихо, без зайвої метушні стягуючи до себе своїх родичів і знайомих, то мусульмани вважали, що Європа їм винна не тільки матеріальний добробут, але й духовний.

Мене особисто вже давно жахала толерантність Європи до чужинців. Дійшло до того, що в деяких країнах заборонили ялинки, дзвони і церковні процесії, аби не ображати мусульман. В окремих школах батьки-мусульмани добилися, щоб туди не постачали свинини.

Європа на всі ці примхи завше відповідала черговими поступками. Дуже рідко вона ставала на дибки і казала: а цього ми робити не будемо. Так було у Франції, коли там заборонили у школах хіджаби, не зважаючи на протести мусульман.

Мусульмани вільно будують у Європі свої мечеті. А от Туреччина не дозволила встановлювати хрести на відновлених вірменських храмах у Західній Вірменії, яку колись завоювали турки. На хвильку замислимось: міжнародна організація ЮНЕСКО ці храми відбудувала, а турки, не вклавши ані ліри, забороняють хрест, без якого християнський храм не храм.

Зате мусульманам ніщо не зважає любуватися своїм півмісяцем на теренах Європи.

Значно активніше дбають про свою ідентичність Австралія і Канада. Так прем’єр-міністр Австралії заявив мусульманам, що коли вони бажають жити за шаріатом, то краще їм покинути Австралію.

"Імігранти, а не Австралійці повинні пристосовуватись. Або сприймайте це як належне, або їдьте звідси. Все, про що ми говоримо — сприймайте як НАШЕ, у відповідь живіть з нами у мирі і гармонії. Це НАША країна, НАША культура і НАШ стиль життя".

То була перша мужня й "не толерантна" заява на адресу мусульман. І мусило минути кілька років, щоб таку ж заяву повторив мер Квебеку, відмовившись прибрати свинину з меню шкільних їдалень.

"Мусульмани повинні зрозуміти, – заявив він, – що вони мають інтегруватися і навчитися жити у Квебеку. Вони повинні зрозуміти, що це вони мають змінити свій спосіб життя а не канадці.

Для мусульман, які не погоджуються і не почувають себе затишно у Канаді, є 57 прекрасних мусульманських країн у світі, більшість із яких рідконаселені і готові зустріти їх з розкритими обіймами".

І нарешті ще одна дуже важлива репліка прозвучала з вуст мера: "Якщо ви гадаєте, що ви приїхали в Канаду з ідеєю витіснити нас вашим плодовитим розповсюдженням і в кінцевому результаті захопите нашу країну, то ви повинні зібратися і повернутися до своєї країни звідки прийшли".

Ця заява значно різкіша за австралійську і нарешті означила найголовнішу небезпеку, яка загрожує розвинутим країнам з боку мусульман. І це не тероризм. Адже він на поверхні і його можна відстежувати. А це власне те, про що сказав квебекський мер: демографічна катастрофа.

Дивує безпечність багатьох європейців, які виступають за те, щоб пускати біженців з мусульманських країн. Чи замислюються вони над тим, що у світлі сучасної демографії приріст європейців мінусовий, а приріст мусульман зашкалює? Що буде з Європою за 100 років?

Чи розуміють вони той факт, що біженці ніколи добровільно не повернуться назад? Ба більше – згодом викличуть до себе усю дорогу родину, як це відбувається уже віддавна. Захоплять цілий квартал у місті і витіснять звідти європейців.

Або можливе й те, що відбувалося у Великобританії, де пакистанці безборонно ґвалтували юних англійок упродовж кілька років. І поліція була безсила. Бо клята толерантність не дозволяла!

Румунські цигани давно вже плюндрують околиці французьких міст, роблячи розбійні нальоти. Поліція і тут безсила. Принаймні була до недавнього часу.

Нещодавно уряд Швеції зізнався, що загубив рахунок мігрантам. Ніхто навіть приблизно не знає, скільки їх у країні тепер. Відомо тільки, що у відсотках щодо корінних жителів їх більше, аніж у будь-якій іншій країні Європи.

Швеція зіткнулася з неабиякою проблемою, коли біженцям пропонують малозаселені терени серед гір і лісів, де власне люди потрібні, і де є змога збудувати для них будинки. Але ті збунтувалися. Був випадок, коли вони відмовилися покинути автобус, бо їм там не подобалося. А те, що шведи живуть у цих краях цілком комфортно, їх не переконало. Їм хочеться великих міст і веселого життя.

Цікаве опитування зробили журналісти колись ще до актів терору у Франції. На запитання "чи толеруєте ви поселення біженців у вашій країні", ледь не половина відповіла "так". Але на запитання "чи хотіли б ви жити з ними в одному будинку", відповідь уже була переважно негативна.

Видатний чеський філософ і соціолог Вацлав Бєлоградски, який ще кілька років тому виступав за якнайширші свободи для переселенців з третього світу, раптом після паризького теракту прозрів і заявив, що пора врешті "змінити сенс мультикультуралізму, який зараз сприймається, як музей, в якому кожен має право на своє відділення. Сучасне поняття мультикультуралізму є поступкою ісламській релігії і тому факту, що іслам не приймає світську державу як цінність". Ба більше, згадавши часопис "Charlie Hebdo", він пише, що "треба попри все боронити право на критику і сатиру".

Ще рік тому відомий іспанський письменник Артуро Перес-Ріверте нагадав Європі про те, що війна ця почалася не вчора, вона тягнеться сторіччями. : "Тому що це Джіхад, ідіоти. Це священна війна".

Він твердо заявив ще тоді, що нема чого вести перемовини з бандитами, які відтинають голови навіть дітям. "Бо це війна. А коли війна, то треба встати і воювати. Без сентиментів. Бо лінія фронту проходить не тільки там, по той бік екрану, але й тут. В самому серці Риму. Бо небезпечно, непослідовно і навіть неможливо користуватися привілеями римського громадянина і водночас аплодувати варварам".

Чи почує Європа нарешті цей крик душі, залежатиме її майбутнє.

Читайте все новости по теме "Политический блог" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости