, view = metaData.view != null ? string.Join("|", metaData.view) : null})

Держбюджет і ритуальні танці

8.2т

Якщо ви чекаєте, що після вчорашнього ухвалення бюджету нам всім одразу стане краще – змушений вас розчарувати.

Краще буде не від бюджету. Краще буде від загальних змін в країні. А в основі цих змін – макроекономічна стабільність, якої можна досягти, якщо бюджет - прагматичний. А він на якомусь етапі буде ще й обмежувальний характер носити. Але це допоможе створити умови, за яких в країну нарешті почнуть приходити гроші. За рахунок макроекономічної стабільності, нижчих відсоткових ставок і дешевших кредитів в Україні. Бо поки, при надмірних коштах в банківській системі є надмірні кошти, але банки, не розуміючи ситуації і можливих варіантів її подальшого розвитку, спостерігаючи безпорядки в судах, коли кредитор не може захистити свою власність, відмовлялися кредитувати.

Якщо ми збережемо макроекономічну стабільність, якщо завершиться процес очищення і, головне, оздоровлення банківської системи, то можливе відновлення кредитування десь в другій половині року. Адже нові підприємства не відкриваються, рахунки нові не реєструються в комерційних банках. Сам по собі бюджет економічного росту не дасть і особливо внутрішній попит не стимулюватиме. А нова вироблена, продана і оплачена продукція - дасть.

Тому суть і значення цього бюджету – щоб він не порушив стабільності, щоб ми жили при низькій інфляції і відносно стабільному, гнучкому валютному курсі - і тоді почне відроджуватись економічна активність. От тоді стане краще жити і стане більше наповнюватись бюджет. І вже можна буде сформувати якісь інвестиційні програми. Вже будуть приходити сюди приватні інвестиції.

Надіятись, що при бюджеті, де понад 90% - соціальні виплати і такі програми, буде покращення життя – занадто оптимістично. Аби він не дав погіршення. На середину наступного року інфляція буде десь на рівні 10% - при значно вищій на початку року. І середня по року інфляція складе 12-14%. І це – зовсім інше, ніж те, що ми бачили в цьому році, коли в першому кварталі 2015-го інфляція сягнула 60%.

Ми бачимо, як зараз ціни зростають, як це впливає на купівельну спроможність громадян. Висока інфляція, яка була в цьому році, і девальвація призвели до того, що реальні доходи населення впали офіційно майже на 25%. І на скільки ж впав і обсяг роздрібної торгівлі – люди менше купують, бо мають менші доходи. Але підніме доходи не бюджет, а стабільність. Адже і впали вони не за рахунок скорочення витрат бюджету, а за рахунок інфляції і девальвації, за рахунок порушення макроекономічних балансів.

І звичайно, збалансований бюджет дасть ще й інші можливості. Так, в цьому році ми не доотримали 6 млрд. кредитів, які мали йти на поповнення золотовалютних резервів і частково – на покриття дефіциту бюджету. Ми не мали власних ресурсів на закупівлю газу, щоб закачати його в підземні сховища, тож нам дали кредити міжнародні організації. Але якщо вони будуть бачити, що прийнято непрагматичний бюджет, що в державі порушено стабільність – то ніхто цих кредитів давати не буде. А на ринок ми не можемо вийти, бо рівень довіри до держави, до перспектив економіки - низький. Тому цінність і вартість прийнятого бюджету - в тому, що він дає шанс на відновлення економічного зростання в умовах прогнозованої передбачуваної економіки, але ми повинні вимагати при такому бюджеті і змін підприємницького клімату і системи правосуддя. Аби власник, інвестор, кредитор міг захистити свої права. Зараз тут маємо цілковите беззаконня.

З бюджетом ми можемо пов’язувати й інші процеси. Його прийняли – і ми знаємо, що Верховна Рада працюватиме, що не буде дострокових виборів. Уявіть: золотовалютні резерви – на низькому рівні. І якщо буде розпущена коаліція - чи це завершиться тільки переформатуванням чи варто чекати нових виборів? Саме це турбувало інвесторів, це зупиняло ряд процесів – і інвестиційних, і торгівельних.

Ми програму з кредиторами зупинили десь з осені. Але те, що ми отримали на початку року, дозволило утримувати курс відносно стабільним протягом 8 місяців.

Зараз ми ще не знаємо, чи цей бюджет відповідає тому, під чим стоять підписи президента, прем’єр-міністра, голови Нацбанку і міністра фінансів – під програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом. Чи він відповідає тим зобов`язаннням, які Україна взяла на себе як держава. Якщо не відповідає і плюс ще нам треба було би йти на нові вибори – в найкращому варіанті ми могли би отримати якісь кошти місяців через 6-8. А це означає, що девальваційні процеси поглиблювалися б. Так що основне значення цього бюджету – запобігання поглибленню фінансової кризи, кризи на грошово-кредитному ринку, запобігання подальшому зниженню доходів бюджету. А відновлення економіки дасть і ріст доходів.

Тож якщо цей бюджет не перекреслить співпрацю з МВФ – це не найгірше, що могли прийняти в існуючій ситуації. Бо там є якісь доповнення до спецрежиму, до оподаткування агропромислових підприємств, до ПДВ… Якщо він збалансований в доходах і видатках і дефіцит там -менше 4%. Щоб у цьому переконатися, треба зачекати, поки випишуть стенограму, поки закон підпише Гройсман і поки його передадуть для аналізу в Мінфін і в МВФ. Добре, щоб після цього нам не довелося в січні, після Коляди, його переголосовувати…

А взагалі, те, що робиться поспіхом – не завжди ефективно. Я не розумію, чому уряд не забезпечив прийняття бюджету до місцевих виборів? Адже вони не йшли на ті вибори…

Надто багато ритуальних танців…

Читайте все новости по теме "Экономический блог" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги