УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Тимошенко з твітерком

Тимошенко з твітерком

Єгиптяни Мубарака

Ви**ли фейсбуком в сраку.

Де б знайти такую сєть,

Щоб Януковича імєть.

Тонка іронія цього віршика, написаного одним моїм талановитим знайомим, залишиться незрозумілою багатьом опозиційним ентузіастам. Схоже, під впливом численних публікацій про «фейсбук-революції» вони справді увірували в те, що сам факт реєстрації певної кількості українців у соціальних мережах змусить Януковича і всю його рать здиміти.

Що ж, українська аудиторія Facebook росте дивовижними темпами – щойно сягнула мільйона, а до кінця року обіцяє вирости ще на три, - але Янукович щось ніяк не розсмоктується. Можливо, це тому, що соціальні мережі – лише засіб координації людей, готових боротися і, якщо треба, вмирати (за свободу, ідею, Аллаха, ще щось)?

Зворушлива історія про те, як Юлія Тимошенко завела твітер (він був у неї і раніше, але суто офіційний, а тепер – живий, особистий, від серця й душі) для надсилання вісточок із катівень Генпрокуратури, онлайн-товариство здебільшого насмішила. Особливо важко стало ставитися серйозно до мікроблогерської активності екс-прем’єра після зізнання її соратника Віталія Чепиноги, що на навчання Юлії Володимирівни цього сервісу пішло два дні. Навчальний процес мав бути досить драматичним, зважаючи на те, що в твітері все написано не по-нашому, а мовою зятя Юлії Володимирівни, у володінні якою вона раніше помічена не була.

Але на твітер, звісно, увагу звернули – з суто ентомологічного інтересу. Жартували, що твітер Тимошенко веде Вова Петров (натякаючи на скандальну історію з блогом Арсенія Яценюка), побачили й ботів, які висловлюють полум’яну підтримку мучениці. А вінцем кумедії став бенефіс Тимошенко в першому випуску політичного ток-шоу «Вечір із Миколою Княжицьким» на ТВі.

ТВі – канал репресований (суд за позовом корпорації Валерія Хорошковського «Інтер» позбавив його виділених раніше частот, завдяки яким ТВі міг би добряче розширити покриття, зокрема мовити на Київ), уже кілька місяців гостро опозиційний, й вимушено дрейфує в напрямку кібер-партизанщини. Каналу слід віддати належне – факти, коментарі й персонажі, що з’являються в його ефірі, часто неможливі ні в новинах і тижневиках центральних телеканалах, ні в ток-шоу, які наш президент зве «програмами свободи слова». В тому числі, безперечно, позитивною є практика залучення контексту соціальних мереж, як і їх використання для зворотного зв’язку з глядачами.

Та цього разу уповання на божественну силу соціальних медіа почало нагадувати клоунаду. Ще до приходу в студію Юлії Тимошенко Микола Княжицький стільки разів вимовив слово «фейсбук», що видавалося – зараз закляття нарешті спрацює, і злочинний режим завалиться.

Першою темою для розмови з Тимошенко став, звісно ж, її твітер. «Ви прийшли з айпедом!», - повідомив Княжицький. Самого легендарного iPad, якого торкались руки одинокого мужчини української політики, в кадрі не було, одначе Тимошенко поривалась до нього, аби продемонструвати, що справді вміє твітити й фоловити, й передати привіт «усім, хто працює в твітері». Ото б зраділи змучені роботою твітер-арбайтери, втираючи сьомий піт із чола. Але на привіт не вистачило часу.

Завдяки фейсбуку я маю нагоду спостерігати за віртуальними проекціями кількох притомних опозиційних депутатів, зокрема й бютівців, що не дозволяє мені узагальнювати. Є серед них сучасні люди, які розуміють, що нещирість, демонстративність, піар-обманки, в які досі вірять українські політики, не спрацьовують у френдстрічці. І поводяться більш чи менш адекватно, і люди на них реагують по-різному – все ж важко абстрагуватись, що ці люди належать до зневаженого нормальними людьми класу українських політиків. Але, принаймні, вони не жалюгідні, на відміну від їхньої твітеризованої лідерки.

Якщо (чи то пак – коли) в Україні теж почнеться, і соціальні медіа стануть інструментом самоорганізації незадоволених мас, ця хвиля змиє без розбору всіх білоручок з айпедами, за яких у твітер пишуть секретарі й помічники, і для яких бути представленими в соцмережі – така ж показуха, як сфотографуватися з комбайнерами чи спуститися в шахту.

Тому що вони – боти, а не люди. І тому вони будуть забанені.