Путінка

Моя знайома Маша живе в Москві. Їй двадцять років. Вона – путінка.

Маша дружить з “ботаніком” – молодим, в окулярах, архітектором, який, мов песик, бігає за нею.

Якось Маша, мила, завжди усміхнена дівчина, сказала: “Я за Путина пасть порву”. Мої аргументи на кшталт того, що Путін – диктатор, авторитарний керівник, не мають для неї жодного значення. Так буває тоді, коли людина закохана в іншу і сприймає її такою, як вона є. Маша закохана в Путіна і любить його більше, ніж свого “ботаніка”.

Батьки Маші – інтелігенти в третьому поколінні. Здається, вони такі ж самі завжди усміхнені, як їхня донька. Тато каже, що не вбачає нічого поганого в тому, що Маша фанатіє від Путіна. Він вживає саме це молодіжне слівце, яке приносить йому істинне задоволення. Мама Маші закохана в математику і, здається, нічого навколо не помічає. Мабуть, це втеча від тих проблем, які її оточують.

Путінці й путінки – це сугубо російське явище. Важко уявити собі молодих фанатів Януковича, який скаче по пеньках і пропливає щоранку п’ять кілометрів. Дехто може фанатіти лише від Ляшка, піддаючись чарам його популізму, не розуміючи, що він пуповиною пов’язаний з владою, а його радикалізм нагадує морську свинку, яка не має стосунку ні до благородного племені свиней, ні до моря.

Путінізм – явище явно ідеологічне. Молодіжний путінізм можна було би вважати анахронізмом нашого часу, якби не та обставина, що саме завдяки йому правителі типу Путіна мають перспективу в Росії. Молоді путінці не всмоктали з молоком матері страх й єзуїзм сталінської епохи, але, очевидно, на генному рівні в їхніх предків виник збій, який нині призводить до таких сумних наслідків.

Маша – ідейна путінка. Вона ненавидить тих, хто за гроші чи інші преференції приходить на мітинги “Единой России”. Вона презирливо, але зовні терпимо ставиться до керівників пропутінських молодіжних організацій, бо знає їхнє справжнє нутро.

Якось вона мені сказала: “Ну что вы всё время от нас бегаете, всё равно вам без нас не выжить”. Я не відразу второпав, що під “ви” вона мала на увазі Україну. Звідки в цієї дівчини великодержавний російський шовінізм? І коли це ми бігали від Росії, якщо крок вліво – крок вправо розглядався як спроба втечі й завжди закінчувався смертю? Як вона нутром відчула одвічне намагання українців бути подалі від Росії, яка завжди сіяла нам смерть?

Маша захоплюється літературою, пробує себе в мистецтві – й здається, що це не має нічого спільного з її путінізмом. Але що би вона не робила, все в неї зводиться до величі Владіміра Владіміровича. І не того, що був Маяковським, а того, що є Путіним. Фарс сталінських часів перетворюється на драму сьогодення.

Як би Путін словесно не відхрещувався від Сталіна, він є вірним продовжувачем його справи. Формально будучи росіянином, а номінально належачи до угро-фінської групи народів, він на ментальному рівні краще знає, що справді потрібно росіянам. Так грузин Сталін знав, як утримати в покорі Російську імперію у вигляді Радянського Союзу. Путін намагатиметься створити Євразійський союз, розширюючи територію Російської імперії. І все з єдиною метою: утримати в покорі сотні народів заради ідеї-фікс великодержавного шовінізму.

Маша – типова слов’янська красуня. Здається, росіян ніщо ніколи не навчить, і вони завжди знаходитимуться в полоні ідей меншо-вартісних інородців, які краще за них знають, що їм насправді потрібно.

Негаразди в економічному, соціальному, політичному житті Росії Маша розглядає як елемент протистояння Путіну. Але путіних не розставиш на більш-менш ключові посади, скільки би не було вірних “вічному” президентові людей. Скільки би макіївських не понаїхало в Крим, вони ніколи не наведуть лад на півострові. Особиста відданість ще не гарантує успіху, якщо відсутній професіоналізм.

Режим Путіна існуватиме доти, доки його живитимуть путінці й путінки. Незавидна доля цих людей, бо їм, як нині ще живим сталіністам, доведеться з цим тавром жити усе життя.

“Мы говорим Сталин – подразумеваем Путин, мы говорим Путин – подразумеваем Сталин”. Сталінізм-путінізм – живуче явище, й Україна ковтне ще чимало від нього горя…

… Маша нещодавно розлучилася зі своїм “ботаніком”-архітектором. З’ясувалося, що той брав участь у мітингу на Болотяній площі. Таке не прощається.

З Путіним Маша ніколи не розлучиться.