7 чудес України: Київська Фортеця

Невдовзі, до 20 річчя Незалежності України, Оргкомітет на чолі з віце-спікером Верховної Ради Миколою Томенком, назве 7 фортець України, які отримають статус одного з 7 чудес України в категорії «фортеця». Серед цих фортець буде 6 кам'яних (яких саме – звичайно, ніхто не знає) і лише 1 (якщо так станеться, як передбачаю я) – земляна. І назву цієї земляної можна проголосити вже зараз: це Київська Фортеця – найбільша в світі земляна фортеця. Ця фортеця – не лише частина історичного обличча Києва і нашого надбання, що своїм досвідом сягає «змієвих валів». Це не лише гордість України, а й унікальна споруда в світовому масштабі. Рівних їй не існує!!!

Фортеця остаточно добудована 150 років тому. Її земельні вали були важливим інструментом захисту, оскільки кам'яні мури в той час вже не могли встояти під тиском артилерії, а земляні укріплення – витримували. З того часу і до нині фактично усі укріплення роблять за комбінованою системою – каземати, сховища і бункери – кам'яні, але вони або занурені глибоко в землю, або земля насипана висока зверху.

Ось чому не можна розглядати споруди Київської фортеці окремо від земляних валів. Вони одне ціле, вони основа ідеї захисту від потужної артелерії. А для нас українців, це щей продовження ідеї «змієвих валів», які в незапам'ятні часи будували наші предки для захисту від кочевників і які значно переважали Велику китайську стіну не лише за часом створення, а й за своїми масштабами.

Той самий «Косий капонір» свого часу не мав двоскатного даху, а був занурений у землю і захищався від арт-нападів саме земляним «дахом». Ті землельні вали, що знаходяться на цьому «косому» виступі були важливими і при захисті фортеці, і при наступі.

І от зараз, готуючись до Євро-2012, влада вирішила знести частину земляних укріплень, що й досі вціліли, для того, щоб там побудувати барии і кафе (т.з. зону гостинності) для футбольних вболівальників.

На жаль, інтелекту влади не вистачило зрозуміті в чому унікальність Київської фортеці, що важливими є не лише кам'яні споруди, а й земляні. У своїй свідомості чиновники, як я розумію, вимовляючи слово «фортеця» шукають очима щось схоже на відомі всім українцям споруди в Мукачеві, Білгороді-Дністровському, Дубно, Кам'янці-Подільському чи Хотині, а в Києві вони бачать щось зовсім інше – велитенське і переважно земляне. І замість того, щоб знайти зайву причину зберегти унікальну споруду, вони знаходять нові і нові пояснення, чому вали треба зносити. В даному випадку – щоб поставити мафи з пивом для вболівальників.

Один з аргументів – вали в поганому стані, вони не мають історичного вигляду, по валам поросли дерева і трава зовсім не така, яка має бути на таких спорудах. Це правда, вали вимагають реставрації. Так, так, реставрації, а не знищення. Бо так можна договоритися до того, що кожнен історичний об’єкт, що має поганий стан чи в результаті неісторичної надбудови, треба руйнувати. Пригадую, що в часи другої світової війни був повністю знищений історичний центр Варшави. Поляки замість того, щоб на звільненому місці побудувати шенги сталінок чи хрущовок. Бережно, по фотографіям і малюнкам відновили історичний центр. Тепер його охороняє ЮНЕСКО, як історичну пам'ятку. У нас же, чомусь, чиновники замість того, щоб відбудовувати, люблять нищити і на тому місці будувати «ширпотеб» зі скла і бетону.

Київська фортеця – єдиний історичний комплекс на відстані прямого бачення, що знаходиться біля Олімпійського стадіону. Реставрація валів і побудова на них і в самій фортеці зон гостинності в певному «фортифікаційному» стилі могли б стати не лише окрасаю ЕВРО-2012, а й приємною памяткою в місті, що нагадувала б киянам про Євро. А поки виходить навпаки: Евро ще не почалося, а жетви вже є.