Телятник для телят - це не наша ідеологія
"Телятник для телят - це не наша ідеологія". Щось подібне сказав один не дуже молодий і трохи ніби перспективний політик з приводу висловлення одного з керівників не дуже молодої і трохи ніби перспективної партії щодо представництва афро-українки від України на пісенному конкурсі. Коли у мене емоції від цього вислову розтанули, то виявилося, що розтанула і цікавість до даного політика. Але появилася інша цікавість: якщо телятник не для телят то для кого? Я не дуже сильний знавець тваринництва і можу не всі варіанти врахувати, але спробую дати відповідь на це наївне питання. Тож варіанти: телятник для корів, телятник для коней, телятник для свиней. Є ще варіант: телятник для зоопарку.
Логічним було б перетворення телятника у корівник. Та процес перетворення телят у корів штучно стримується недаремно. Перш за все є можливість дерти з телят три шкури. По-друге, корови брикаються сильніше та й деякі телята можуть стати бугаями. А це вже лишній клопіт. Тож телятник не для корів.
Щодо коней, то минуле століття показало, що працьовиті (як і розумні) коні вже нікому непотрібні – їх знищили голодомором і примусовою роботою в сусідньому цирку. Тож мода залишилася лише на гарних коней котрих, як показав досвід арабських скакунів, можна вивести і випасати лише на пісках. В телятнику з піском поки що сутужно.
Мені особисто більше імпонує перетворення телятника на свинарник. Адже телятина мені не дуже смакує, від молока вже років двадцять як відвернуло, а споглядання коней фанатизму не викликає. Інша річ свинина і сало. А скільки насолоди приховано в кров’янці, зельці, сальтисоні чи, приміром, свіжих свинячих вушках. Тож я за телятник для свиней. Навіть якщо це будуть чорні свині. Я тут без зоофобії. Просто Творець відволікся: чорні та чомусь не з Африки, обчистиш після обсмалення – виявляються білими. Та цей варіант не годиться через здатність свиней до надмірно шумових методів відстоювання свого права на вчасну годівлю. Свині мають ще одну неприйнятну звичку: люблять, щоб перед заколюванням їх чухали, інакше вищать як недорізані – чого доброго світова зоофілічна громадськість зробить зауваження.
Залишається перетворити телятник на зоопарк. Навіть уже й назву придумали – "зоомір". І здійснюється цей проект уже доволі давно. Щоправда була в цьому процесі чергова пауза на початку 90-х минулого століття, та телятам вчасно черговий раз впарили пастухів під символічною назвою "Рух за перебудову телятника". А ті локшину на вуха навісили: як усі будуть ситі від ковбаси, то й вся звірина телячою мовою заговорить. От лише змовчали, що та ковбаса буде зватися "Теляча".
А пригадуєте ще один прикол того періоду: буде добре у телятнику іншим тваринам – то і телятам стане добре? Багато телят і досі в захваті кліпають своїми щирими оченятами від тієї мурні. І не помічають, що телятник стрімко перетворюється в зоопарк. Уже й теляча мова в телятнику зайва. Та й телячомовні члени ЦВК ніби заважають втілити в життя священні ідеали зоократії.
Нещодавно було виявлено нову породу, імовірно, тварин під назвою "казли". І крім зазначених варіантів можна було б розглянути ще варіант: телятник для "казлов". Та є всі ознаки того, що це чергова помилка природи, яка в телятнику хоч і займає на даний момент привілейоване місце, але є явищем тимчасовим, а відтак і не вартим уваги.
Та повернімося до вислову винесеного в заголовок матеріалу. Він свідчить про те, що згаданому політику відоме слово "ідеологія". Мене це втішило, адже мені це слово теж відоме. Інша річ, що я не знав, що воно означає. А тому поцікавився і виявив, щоідеологія (буквально вчення про ідеї) — це, зокрема, система поглядів, ідей, переконань, цінностей та установок. Ідеологія разом із суспільною психологією входить до складу суспільної свідомості. Термін придумав ще в далекому 1796 році француз де Трасі. Після періоду забуття цей термін застосували Маркс з Енгельсом і згодом ідеологія стала зброєю класової боротьби поряд з "булижніком" пролетаріату.
Тож яка система поглядів, ідей, переконань, цінностей та установок закладена у випадку, коли телятник не для телят? На мій погляд, це банальна телятофобія. Навіть незважаючи на вживання телячої мови в передвиборчий період – це вже мало кого з телят тішить. Та й, слава Богу, в суспільній свідомості телятофобія ще не набула суцільно масового поширення.