Ющенко «абсолютно адекватний народній уяві про Президента»

12 травня в ефірі трьох телеканалів, в режимі безпрецедентного інтерактивного спілкування, Президент України Віктор Ющенко відповідав на запитання громадян. Центр досліджень політичних цінностей запропонував висловитися політичним експертам: „Чи на всі запитання суспільства знайшлися відповіді у Президента”?

Видео дня

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

„На те вопросы, которые задавались, у Президента нашлись ответы. Видно было, что он был в теме, что он владеет ситуацией, и, что это один из первых Президентов Украины, который концептуален в теме задаваемых вопросов.

Другое дело, что не все вопросы, которые задавались, были такими, которые действительно волнуют сегодняшнее общество, и не все ответы были исчерпывающими. Во-первых, не задавались вопросы на актуальную тему [не столько для общества, сколько для элит], например о политреформе. Какое отношение Президента к инициативам ряда его политических союзников изменить формат политической реформы? Во-вторых, не было вопросов к Президенту, которые бы дали ему возможность более подробно осветить концепцию административно-территориального реформирования страны, что очень важно, поскольку речь идет об административном обустраивании государства.

Третий момент, Президент акцентировал внимание на вопросе о примирении советских воинов и воинов ОУН-УПА, приведя в пример примирение российских воинов с немецкими. Что касается других вопросов [социальных, бюджетных, гуманитарных], то здесь действительно были вопросы, которые волнуют общество, и ответы Президента были вполне полными. Надо обратить внимание на то, что в этих ответах Президент постарался занять позицию мягкого корректора действий правительства. Самое главное, Президент попросил не жестко оценивать сто дней правления новой власти, поскольку пока только сделаны первые шаги, а более пристальные и жесткие оценки, по мнению Президента, уже должны быть после второй стодневки правления”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Виступ Президента в телеефірі був надзвичайно вдалим. Тобто, він був таким, яким його хотіло бачити суспільство. Слід визнати, що Ющенко абсолютно адекватний народній уяві про Президента. Людей найбільше турбують соціальні питання, і Ющенко докладно і ґрунтовно відповідає на них. Якби це був виступ Прем’єр-міністра, а не Президента, то я би взагалі поставив йому п’ять по п’ятибальній системі. Те, що я не знайшов відповідей на питання, які турбують мене - так власне це можна закидати не Президентові, а суспільству. Мене турбує, що Президент не виконує функції гаранта Конституції, наприклад, він досі не звільняє зі своїх посад міністрів та губернаторів–сумісників, які є порушниками Конституції. Але ці питання хвилюють хіба що експертів, а не суспільство. Тому, якщо і варто кому задавати питання, так це самому суспільству. А Президент наразі є таким, яким його хочуть бачити більшість українських громадян, і Президент знає це. Знає і вміє використовувати свій хист, харизму і знання в публічній діяльності”.

Олександр ДЕРГАЧОВ (провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України):

„Я думаю, що він гарно відповідав, проте ми маємо таку ситуацію, коли на певні питання різні верстви населення очікують різні відповіді, і, звичайно, він не міг задовольнити всіх. Але, думаю, що в цьому сенсі багато що компенсувалося готовністю до діалогу, подальшого вивчення ситуації, так би мовити, продовження докладання зусиль, щоб дійсно знайти оптимальну відповідь, з урахуванням перспектив країни”.

Володимир ПОЛОХАЛО (шеф-редактор журналу «Політична думка»):

„Формально, відповіді знайшлися. Питання полягає в тому, чи суспільство задоволене його відповідями. Із низки питань, як на мене, такої ясності і чіткості не було. Звісно, що не можна задовольнити мотиви всіх тих, хто ставив запитання, але все ж таки залишаються відкритими серйозні, ще не розв’язані, проблеми. Сам факт такого спілкування з громадянами за допомогою телекомунікацій є позитивним, але інтелектуальна складова деяких відповідей залишає бажати кращого. Здається, що сьогодні дедалі очевидніше постає проблема інтелектуального забезпечення спілкування Віктора Ющенка і з пересічними громадянами, і з журналістами, і взагалі з представниками громадянського суспільства, яке виявляє до нього поки що довіру і толерантність, але звертає увагу на необхідність чіткої позиції розв’язання багатьох нагальних проблем. Все ж таки, попри кадрову революцію, поряд з Ющенком виявилося мало талановитих людей. Суспільство продемонструвало свій величезний громадянський і інтелектуальний потенціал, але він не трансформувався в підвищення інтелектуального рівня звернень самого Президента. Або Президент сам не потребує цього, або його оточує сіра маса, яка знижує потенціал самого Віктора Андрійовича”.

Володимир Фесенко (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):

„По-перше, я думаю, що на всі запитання Президент навряд чи може відповісти. На них дасть відповідь тільки час і конкретні дії нової влади, а не лише слова. По-друге, цей прямий ефір є скоріше певною імітацією діалогу з суспільством, адже не можливо за дві години відповісти на всі питання, які зараз є у громадян до нової влади. Це добра спроба поширення на Україні вже досить відомої міжнародної практики таких піар-акцій, спілкування у прямому ефірі. Це можна також вважати певним діалогом Президента з Пінчуком, адже є факт використання саме його медіа-імперії. Я думаю, що це якраз спроба Пінчука налагодити контакт і співпрацю з новою владою. В принципі – це добра справа. Цю практику потрібно продовжувати, але я думаю, що потрібно використовувати всі різноманітні форми і засоби діалогу з суспільством, а не обмежуватися лише такою формою. Я думаю, що вчорашній прямий ефір – це спроба посилити піар-активність Президента, тому що в суспільстві є вже певні критичні тенденції щодо оцінки нової влади, і окремо Президента Ющенка”.

Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):

„С точки зрения пиара – это правильный ход попытаться непосредственно контактировать с населением. Хотя опыт Путина и Кучмы такого телевизионного диалога с населением показал то, что там слишком много искусственного. Ющенко, конечно же, старался все два часа, но проблема заключается в том, что не было концепции подхода к диалогу. Целью президентского диалога должно было быть формирование повестки дня для страны. Например, ответы на социально-экономические вопросы, демонстративный разбор полетов чиновников – все это очень верно, но где вопросы, о которых в течение трех месяцев подряд говорил Президент? Где дело Гонгадзе? Где дело об отравлении? Где вопрос о реприватизации? Где все то, что на самом деле является повесткой дня страны? И в этом смысле, я думаю, что Ющенко несколько обескуражил, по крайней мере, объективных наблюдателей. Но для населения, я думаю, два часа, пусть даже такого формального общения с Президентом – это очень важно. Я думаю, что в следующий раз Ющенко будет думать, как сформировать повестку дня. А просто быть ответчиком, исходя из своего высокого ранга, это хорошо только для первого раза”.

Юрій Якименко (провідний експерт політико-правових програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова):

„На мій погляд, у Президента знайшлася відповідь на переважну більшість запитань суспільства. Інша річ, наскільки достатніми були відповіді для тих громадян, які їх ставили. Звичайно, що залишилася велика кількість запитань, на які фізично не можна було дати відповідь. Але, на мій погляд, були заторкнуті всі основні блоки питань, і в тому числі найбільш актуальні питання для громадян, які для Президента були гострими і не простими. Але, в принципі, на всі ці питання він давав адекватні відповіді”.