Блог | Як далеко ми відірвалися від запоребріка
Цього тижня мінські робочі групи не зустрічаються. Запорєбрік і "покоренные "народы Донбаса" святкують в угарі 100-річчя революції, приймають одне одного в піонери і інші жовтенята, швендяють вулицями на примусово зігнаних парадах з портретами леніна-сталіна.
Як далеко ми відірвалися від запоребріка, насправді. Й не тільки в оцінці історії і поглядах на наше майбутнє.
Читайте: Ризики двох законів про Донбас
Терор революції 1917 й вся подальша історія СРСР перекреслювала право людини на гідність, на свободу. Послідовник СРСР - сучасна РФ - сьогодні повертає і впроваджує, в тому числі на тимчасово окупованих українських територіях, найгірші радянські практики: повну зневагу до людини, знецінення людського життя, насмішку над правами і свободами як чимсь другорядним, неважливим. Особливо це відчувається в ставленні РФ до заручників і до своїх військових, яких примушують воювати на Донбасі, при цьому перешивають шеврони, відбирають паспорти і військові квитки, задля неможливості ідентифікувати. РФ навідріз відмовляється надавати своїх експертів в механізм по пошуку зниклих безвісти, робить вигляд, що її громадян немає на Донбасі і нічого не робить, аби її затримані українцями кадрові військові повернулися додому. Є тільки Держава і Кремль, людина - не цінність. На жаль, цю ідеологію поділяють мільйони самих росіян, які підтримують таку політику держави.
Добре, що ми відірвалися далеко. Важко, що платимо таку неймовірно високу ціну за право бути Україною, а не губернією РФ.
