Блог | Я б не поспішала радіти
Давно в Україні не робили соціологію про те, що люди думають та знають про права людини. Переглядаю знову результати. Можна багато що сказати. Але я про основне.
Перше місце у шкалі важливих для прав людини цінностей люди в Україні віддали свободі. Так вважають 80% населення. Але я б не поспішала радіти.
Дослідження показує, що суть прав та свобод людини наші громадяни не розуміють. Мислять їх у категоріях типу "за все хорошее против всего плохого". Тобто права людини - не цінність, а блага.
Те, що на питання, "чи готові ви пожертвувати правами людини заради достатку?" думки розділися майже порівну - це добре демонструє.
Читайте: Все будет Украина!
Чому? Бо жертвують цінностями, а блага можна з легкістю обміняти. На достаток, безпеку, гордість за країну - насправді цей ряд можна продовжувати до безкінечності.
За цінності борються, а блага хтось має надати. На це треба зважати, коли читаєш, що більше 50% людей в країні ніколи і не намагалися захистити свої порушені права. А все чекали підтримки від держави.
Останні події взагалі викликають тривогу. Бажання влади посилити свій вплив з рахунок необґрунтованого обмеження прав людини досить природне. Але виправдовує вона його гучною риторикою "боротьба проти російської агресії".
І тут показова реакція вагомої частини суспільства, яка вважає, що усі ці обмеження для ілюзорного "іншого", а не для них самих. І тому майже готова віддати владі ті права та свободи, за які ми боролися на Євромайдані та продовжуємо боротися у гібридній війні із Кремлем.
Читайте: Август и осень будут горячие, но Украина победит
Виграти війну та перетворитися самим на авторитарну Росію немає сенсу.
Чи витримаємо ми перевірку на відданість свободі - ще попереду у цій історії.
