Угорський націоналістичний "Йоббік" готує чергову провокацію на Верецькому перевалі

539

Організаційні моменти покладено на одіозного члена цієї партії, колишнього директора благодійного фонду "Приймальна незалежного депутата Європарламенту Бейли Ковача" в місті Берегово, жителя Закарпаття Дезидерія Ковача.

Наскільки цей захід для них важливий видно вже з того, що всі антиукраїнські ЗМІ Угорщини розпочали широко рекламувати його з "месиджем" про "...початок відновлення "Великої Угорщини".

Для надання значущості та значного медіа-розголосу, до заходу навіть залучено чемпіона світу зі стрільби з традиційного лука на великі дистанції Йожефа Монуша, який своїм виступом намагатиметься символічно "об'єднати Карпатські гори з угорськими землями".

Не варто сумніватися, що такими діями угорці вчергове провокують на конфлікт українських патріотів. Реакція яких на ревізіоністські прагнення повернення Великої Угорської Імперії з метою розхитати ситуацію в нашому краї є прогнозованою.

Планована акція по суті не викликає якогось заперечення в політичному середовищі сусідньої країни, яка на словах повсякчас позиціонує себе другом України. А отже, йдеться про використання подвійних стандартів – показової демонстрації тези про те, що Угорщина – за дружбу і добросусідство з Україною, а реально нав’язування сепаратизму і дестабілізацію на українських теренах, що їх суттєва частина угорського політикуму вважає частиною ревізіоністського проекту з відновлення Нодьмодьорорсагу.

Довідка

Тріанонський договір — мирний договір, укладений 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Угорщиною. Остання погодилася на значні обмеження та втрату територій, у тому числі Закарпаття та усієї Словаччини на користь Чехословаччини. У 1920-30-их pp. угорські ревізіоністські кола домагалися скасування Тріанонського договіру і повернення втрачених земель до "Великої Угорщини".

Тріанонський мирний договір став складовою частиною Версальсько-Вашингтонської системи.

За Тріанонським мирним договором Підкарпатська Русь (Закарпаття) та Словаччина були включені до складу Чехословаччини; Трансільванія - східна частина Банату , передавались Румунії; Хорватія, Воєводина і Західний Банат — Королівству СХС; провінція Бургенлянд — Австрії. Угорщина відмовлялася від будь-яких прав на порт Рієку (Фіуме), визнавала незалежність Чехословаччини і Королівства СХС, зобов'язувалась визнати відміну Берестейського миру 1918 р.

Виконання умов Тріанонського мирного договору призвело до втрати Угорщиною довоєнної території та зменшення населення більш як удвічі в порівнянні з 1914. Угорщині заборонялось мати на озброєнні авіацію, танки, важку артилерію. Максимальна чисельність угорської армії, яка могла формуватись лише з добровольців, мала не перевищувати 35 тис. чоловік. Військово-морський флот, у тому числі кораблі Дунайської флотилії, передавались союзникам.

Внаслідок Віденських арбітражів 1938 і 1940 територіальні статті договору були переглянуті за рахунок Румунії та Чехословаччини. Незалежна Українська держава — Карпатська Україна, що утворилася в Закарпатті у березні 1939, була окупована гортіївською Угорщиною. З початком Другої світової війни Тріанонський мирний договір втратив силу.

Територіальні пункти Тріанонського договору підтверджено Паризькими мирними договорами 1947 року.

28 травня 2016р.

Читайте все новости по теме "Запад" на Обозревателе.

Присоединяйтесь к группе "УкрОбоз" на Facebook, читайте свежие новости!

Тема:

Наши блоги

Последние новости