Видео дня
Чоловіки проти жінок: бої без правил?
Існує думка, що критикувати – значить, пояснювати людині, що вона робить щось не так, як робив би критик, якби вмів. Ця досить хитромудра, "відважно закручена", на перший погляд, фраза на перевірку виявляється віньєткою ситуації, у якій щодня по тисячу разів опиняється кожен із нас.
Причому найчастіше від необґрунтованої критики потерпають саме жінки, а не чоловіки, як може здатися спочатку. Величезна кількість анекдотів про дружин-мегер і їхніх "зміїних" матерів – суто чоловіча піар-акція, оскільки у більшості представниць слабкої статі на публічну критику, як правило, банально бракує "освіти". У вільний від основної роботи і виховання дітей час, вони зайняті переважно примітивними справами – пошуком "ноги мамонта", оптимальних способів її приготування за системою "schnell-schnell", прибиранням-пранням та іншими атрибутами жіночого щастя. А враховуючи, що, за інформацією Української Гельсінської спілки, жінка на виробництві працює на 4-6 годин більше за чоловіка, тим образливішим є той факт, що у нашій державі ведення жінкою домашнього господарства не вважається продуктивною роботою (!), а тому не оплачується і не враховується у пенсійних схемах.
Хоча, з іншого боку, може, воно й вірно: навіщо зайвий раз травмувати чоловіків своєю ненав'язливою природною працездатністю? Вони ж і без того істоти ніжні, вкрай ранимі, відчайдушно потребують любові та ніжності (так і хочеться дописати: останнє без каструлі борщу і пательні картоплі не пропонувати). І як у такому разі взагалі заїкатися про те, що сучасні українки сьогодні цілком готові до того, щоб скласти конкуренцію – здорову, зауважте, – чоловікам у політиці? Хоча, згідно зі статистикою, наданою Центром перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАНУ, на сьогоднішній день у нашій країні приблизно 75% населення готові голосувати за жінку-політика.
"Сьогодні назрів "голод" на жінок-політиків, які могли б освіжити політичну еліту України своїми прогресивними, справедливими ідеями, спрямованими на користь суспільства, - впевнений директор Центру Леонід Ільчук. - При цьому я б підкреслив ще, що число представниць слабкої статі, готових віддати голос за своїх, так би мовити, "одноплемінниць", на сьогоднішній день у порівнянні з минулими роками збільшилося втричі".
У цьому аспекті колегу підтримує політолог Оксана Рублюк. "Сьогодні більшість українців справді готові голосувати за жінок-політиків. Але не за бізнес-вумен, які, насамперед відстоюватимуть власні інтереси, а за сильних, неконфліктних, але принципових жінок, які скликають не на страйки і барикади, а навпаки, вміють проявити істотну і безпосередню турботу про своїх виборців", - підкреслила експерт і додала: "Сьогодні в Україні приблизно 68,07% жінок і 49,44% чоловіків констатують недостатнє використання потенціалу жінок у структурі влади".
За словами експертів, основними причинами низького представництва жінок у владних структурах і ВР, респонденти, які брали участь у дослідженні, назвали негативний соціально-політичний клімат і штучно створені суб'єктами влади перепони. А основними якостями сучасних українських жінок-політиків 53,51% опитаних назвали професійну компетентність; 50,4% – принциповість і порядність; 30,59% – рівень загальної політичної культури; 24,71% – досвід суспільно-політичної роботи.
Крім того, за інформацією соціологів, основними заходами, які сприяють залученню жінок до суспільно-політичної діяльності, 36,7% респондентів назвали вдосконалення законодавства; "за" формування у молодого покоління позитивної морально-психологічної оцінки ролі жінки у політиці, зокрема, у рамках гендерної освіти, висловилися 35,2%; ідею залучення парламентськими партіями у свої лави жіночих організацій та об'єднань і квотування кількості жінок у парламенті підтримали відповідно 32,6% і 30,4% опитаних українців.
Також на користь гендерної рівності сьогодні виступає і перший заступник міністра соціальної політики України Василь Надрага, який декларує цей напрям "одним із пріоритетів соціальної політики української держави". "Сьогодні питання гендерної рівності є актуальним для нашого суспільства і держави. Це одна зі складових для побудови в Україні системи громадянського суспільства", - стверджує чиновник, який впевнений, що гендерна рівність має стати ключовим аспектом у забезпеченні прогресу у виробничій сфері та в українському суспільстві у цілому.
"Використовуючи гендерні принципи, наше суспільство у змозі вирішити масу соціальних питань, досягти вищого рівня розвитку, забезпечивши при цьому європейські стандарти життя всім членам суспільства", - вважає Надрага, зазначаючи, що одним із пріоритетних напрямів у роботі українського уряду на сьогоднішній день є забезпечення гендерної рівності.
"Незважаючи на певні зміни, у тому числі у системі адміністративного управління, сьогодні гендерна політика не тільки не втрачена, а навпаки, забезпечена додатковою увагою з боку органів виконавчої влади. Я вважаю, що це і є підтвердженням того, що сьогодні налагоджена у цілому система управління в Україні націлена на підвищення основних напрямів, у яких ми повинні рухатися і щодо яких ми зобов'язані і надалі розвивати систему громадянського суспільства і громадянських інституцій. Від імені Міністерства соціальної політики хочу підкреслити: цей напрям ми відпрацьовували, відпрацьовуємо і будемо відпрацьовувати надалі".
"Нема в Україні ніякої гендерної рівності!", - парирує лідер Радикальної партії Олег Ляшко. - В уряді – жодної жінки, в інших органах влади, парламенті та у місцевих радах жінок дуже мало. І це неправильна ситуація, її потрібно радикально змінювати".
"Українська жінка – берегиня, красуня і мама. Вона палаючого коня із дому винесе і чоловіка на ходу зупинить! Коли за опозиційну журналістську діяльність злочинний режим кинув мене у слідчий ізолятор, моя Таня щодня приїжджала у Черкаси, де я сидів", - відверто каже він. – Я – за більше число наших дівчат у політиці. Вони зроблять її людянішою, спрямованою на захист наших дітей! Президент каже, що місце жінки – на кухні, а я, як би не любив порядок вдома і смачні домашні страви, вважаю, що місце жінки не тільки на кухні, але у парламенті, Кабінеті міністрів та інших структурах влади. Я вважаю, що квота для жінок у парламентських списках повинна бути 30%. Я хотів би, щоб наші україночки отримали всі можливості впливу на ситуацію в країні". Що ж, до такої мрії нічого й додати...
"Моє розуміння гендерного питання ґрунтується на ідеї засновника гуманістичної психології Маслоу, який вважав, що поняття "чоловіче" та "жіноче" часто не відображають суті явища, яке вони повинні розкривати", - ділиться з нами своєю думкою політолог, керівник Центру досліджень громадянського суспільства Віталій Кулик. - Буває, що якості, які у суспільстві вважаються притаманними чоловікові, часом виявляються більшою мірою у жінок, і навпаки. Але є усталені гендерні стереотипи, які іноді формують у жінок "страх успіху". Жінки часто не впевнені у своїх силах".
"Простий приклад: сьогодні в Україні жінки лідирують не тільки за чисельністю населення, але і домінують як працівники, складаючи половину зайнятого населення. Вони є більшістю в охороні здоров'я, освіті, соціальній роботі, гуманітарних науках, культурі, догляді за дітьми та людьми похилого віку, сфері послуг та інформації. Але при цьому жінки не мають тих же можливостей, що і чоловіки. Тут існує гендерна асиметрія повсякденності – істотна нерівність шансів для жінок, явний перекіс у соціальних позиціях та можливостях чоловіків і жінок. Тому Україна потребує модернізації державної гендерної політики. Я маю на увазі не тільки державні механізми щодо подолання дискримінації за ознакою статі і забезпечення рівних можливостей для всіх членів суспільства або систему антидискримінаційного законодавства, а й широкий діалог з громадянським суспільством, інтеграцію у лідерські гендерні міжнародні мережі, популяризацію "історій успіху" жінок-лідерів", - резюмує Кулик.
Ось на цьому моменті, мабуть, і зупинимося, пані та панове. Дамо можливість кожному, хто прочитав, поміркувати над ситуацією самому. Додамо тільки слова російського актора Костянтина Хабенського: "Сьогодні у житті багато суєти, якихось дрібниць, які відволікають чоловіка від його головного призначення". І що ж для чоловіка головне? - запитали його. "Ставлення до Жінки", - відповів красень-актор...
Лєра Нєжина