Як каже відомий український промисловець Ігор Гуменний:“Бізнес — як вірус. Якщо є середовище і сприятливі умови — буде бурхливий і стрімкий розвиток”.

Я переконаний, що завдання, навіть історична місія цього парламенту – створити умови для розквіту промисловості та підприємництва. Це фундамент успіху всіх інших реформ – освітньої, пенсійної, медичної. Адже для їх ефективної реалізації потрібні великі кошти.

Щоб промисловість запрацювала на повну, щоб економіка розправила крила – мало ліквідувати бюрократичні й корупційні бар’єри. Дерегуляція та приватизація – не панацея. Треба створити потужні інвестиційні стимули та привабливі умови для приватного сектору економіки.

Я кажу, передусім, про нові ринки, доступну інфраструктуру, дешевші кредити, податкові стимули та дружню регуляцію для виробництв в Україні. Це не просто покращить позиції України в міжнародних рейтингах. Це реально покращить бізнес-кейси для інвесторів в Україні, залучить у країну ресурси, створить нові виробництва та високооплачувані робочі місця!

Виграють всі – інвестори отримають прибутки, держава – інвестиції та податки, територіальні громади – нову інфраструктуру, робочі місця і бюджетні надходження, українці – роботу, вищі заробітну плату і пенсії.

На створення таких умов якраз і спрямований запропонований нами з @Олег Ляшко і командою РПЛ #ПромПакетРеформ.

НОВІ РИНКИ

Законопроект “Купуй українське, плати українцям!” ( ЗПУ №7206) переорієнтує значну частину державних закупівель (які сягають 275 млрд/рік) з імпорту на продукцію вітчизняного виробництва. Встановлюється нова формула держзакупівель, за якою врахування місцевої складової стає обов’язковим. Ідея дуже проста – при виробництві продукції платиш зарплату українцям, використовуєш українську сировину, матеріали, компоненти, енергію, фінанси - отримай цінову перевагу до 20-30% при державних закупівлях! Тобто навіть, якщо “українська” продукція (з високим рівнем локалізації виробництва) дещо дорожча за імпортну (з низькою локалізацією), вона виграє на тендері.

Це стратегічна ініціатива, адже, якщо ми самі не купуватимемо власне українське, як ми переконуватимемо іноземних покупців?!?

Через ініціативу “Купуй українське, плати українцям!” ми відкриємо величезний додатковий внутрішній ринок для українських виробників – десятки і десятки мільярдів гривень на рік. Але потенціал зовнішнього ринку неспівставно більший. Для прикладу, єдиний ринок державних закупівель країн-членів GPA (Угода про держзакупівлі) оцінюється в $1,7 трлн/рік!

Саме тому ми наполягаємо на невідкладному створенні урядом українського експортно-кредитного агентства (ЕКА). Це передбачено Законом №1792- VIII Про масштабну експортну експансію, прийняття якого ми з Олегом Ляшком та командою РПЛ 2 роки відстоювали в парламенті.

ЕКА буде страхувати і гарантувати експортні контракти українських виробників та частково компенсуватиме відсоткові ставки за експортними кредитами. Це дозволить Україні в осяжній перспективі збільшити експортні поставки несировинної продукції на десятки мільярдів доларів.

ДОСТУПНА ІНФРАСТРУКТУРА

Сьогодні підключення промислових та інших масштабних об’єктів до інженерних мереж (так зване нестандартне приєднання) – це один з найбільш інвестиційних бар’єрів на вхід в українську економіку. Зовсім не ринкова модель, а пограбунок і мародерство, коли інвестора примушують платити за інфраструктуру чотири рази: давати хабарі при видачі ТУ та здачі об’єктів, будувати своїм коштом об’єкти інфраструктури та дарувати їх монополістам, платити при цьому податок державі, а потім ще й регулярно сплачувати тарифи по-повній – з інвестиційною складовою.

Через ЗПУ №6671 ми запропонували принципово нову модель безкоштовного приєднання до інженерних мереж (електрика, газ, вода, тепло...). Запровадимо відкритість даних про вільні потужності та стан мереж, конкурентність підготовки технічних умов, чіткі покрокові процедури та жорсткі санкції за їх порушення монополістами, а найголовніше - обов'язок викупу монополістами на справедливих ринкових умовах інженерних об'єктів, створених для них інвесторами згідно наданих монополістами ТУ. За новою моделлю монополіст гарантовано компенсуватиме інвестору понесені витрати на інфраструктуру, підтверджені незалежною експертизою.

ДЕШЕВШІ КРЕДИТИ

У Нацбанка надзвичайно широкий інструментарій впливу на економіку, але надмірно й штучно звужені цілі. Діяльність НБУ переважно зосереджена на боротьбі з інфляцією. Проте політика дорогих кредитів, жорстких валютних обмежень та зв’язування грошових ресурсів, це одночасно й боротьба з економічним зростанням. Вона стреножує промисловість, гальмує економіку та консервує бідність.

Ми пропонуємо суттєво розширити цілі діяльності та відповідальність НБУ за зразком Федеральної Резервної Систем США, центробанків Австралії, Малайзії та інших успішних країн, щоб спрямувати грошово-кредитну політику на:

- реалізацію потенціалу довгострокового економічного зростання країни;

- забезпечення цінової і курсової стабільності грошової одиниці;

- помірного рівня довгострокових відсоткових ставок;

- сприяння максимальній зайнятості населення.

Для цього ми з Олегом Ляшком, командою РПЛ і однодумцями зареєстрували в Раді законопроект №5303 про внесення змін до статті 99 Конституції України щодо удосконалення конституційної функції Національного банку України для забезпечення економічного зростання країни. Його співавторами стали 174 народні депутати з різних фракцій та груп Верховної Ради.

Створення українського експортно-кредитного агентства (ЕКА) також дозволить суттєво здешевити кредитні ресурси для українських виробників-експортерів, навіть в умовах кризових явищ та слабкості фінансово-банківського сектору.

ПОДАТКОВІ СТИМУЛИ

Усі країни світу конкурують за інвестиції та робочі місця, таланти і технології, сировину й ринки збуту.

В цій боротьбі вони використовують потужні механізми й інструменти розвитку: індустріальні парки, технопарки, СЕЗ, банки розвитку, спеціальні податкові і митні режими, прямі бюджетні дотації. Україна в цій грі поки що не активний учасник, а простий спостерігач. Ми пропонуємо як нашій країні стати чемпіоном в конкуренції за інвестиції.

По-перше, пакет інвестиційних стимулів для нових виробництв та науково-дослідних центрів через механізм індустріальних парків (5-річні податкові канікули з податку на прибуток + 5 років половинна ставка, зняття імпортного мита та розстрочка на 5 років імпортного ПДВ на виробниче обладнання, подовжений до 360 днів строк повернення виручки експортерів, міжнародний арбітраж...), передбачений ЗПУ №2554а-д і 2555а-д, які вже прийняті Радою в першому читанні.

По-друге, зняття поборів з промислових інвестицій: 3-річна розстрочка імпортного ПДВ ( ЗПУ №6514) та зняття ввізних мит ( ЗПУ №5276) з усього виробничого обладнання.

По-третє, перегляд ставок мит в інтересах української промисловості – щоб сировину і компоненти було вигідно імпортувати, а готову продукцію експортувати, а не навпаки.

ДРУЖНЯ РЕГУЛЯЦІЯ

Виводити кошти в офшори легко, а легально інвестувати їх в українське виробництво та отримати чесну віддачу – дуже й дуже складно. Ми хочемо зробити, щоб було навпаки.

Саме тому ми запропонували радикальні ініціативи про валютну лібералізацію в інтересах експортерів - скасування обов’язкового продажу валютної виручки експортерів та граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями ( ЗПУ №7155), а також спрощення репатріації дивідендів і скасування необгрунтованих санкцій ЗЕД.

Треба створити такі умови, щоб інвестори та експортери не боялися заводити валюту в країну і не ховали її по офшорах. Це вигідно бізнесу, державі та суспільству! І це навіть не преференції, а “вирівнювання” з нормальними умовами інших країн, де немає таких штучних валютних бар’єрів як у нас сьогодні.

---

Саме такий радикальний та комплексний підхід здатен реанімувати промисловість та запустити економіку на повну. Це закладе надійний фундамент зростання доходів громадян швидше за інфляцію. В цьому полягає мета Антикризового плану розвитку економіки, до складу якого входить #ПромПакетРеформ.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги