Блог | Внутрішній розбрат - горе для України
Нині роковини - 100-річчя жовтневої революції.
Для України - це, без сумніву, горе.
Якщо лютнева демократична революція дала нашій нації шанс на свою державу - і ми ним не надовго скористалися. на відміну від латишів, литовців і естонців, які взявши цей історичний шанс, змогли втримати свою державність аж до Другої світової війни. і понад двадцять років незалежності цих народів мають в наш час свій результат: патріотизм, інакша ментальність, розвиток економіки, високі зарплати (в 5 разів вищі, ніж середні постсовкові), повноцінна євроінтеграція, соціальна захищеність людей, спокій, свобода, поступ.
Читайте: Кремль запускает новую программу: Путин занимается укреплением мифа о "русской" нации
А у нас - внутрішній розбрат все погубив. дурнувату Центральну Раду знищив квітневий переворот 1918 року, коли за сприяння німецького посла барона фон Мумма гетьман Скоропадський встановив проукраїнську диктатуру - і це була найкраща влада, яку ми мали у XX столітті. так, це було в значній мірі зовнішнє управління, але для України принесло користь, бо найясніший гетьман вмів вдало використовувати підтримку німців і не менш вдало користатися в українських інтересах конкуренцію з ними за наші землі Австро-Угорщиною, відправивши послом у Відень не кого-небудь, а В'ячеслава Липинського.
Менше з тим, згодом і другий гетьманат був вбитий внутрішніми чварами. зі Скоропадським воювали і соціалісти, і панславістські федерасти, і російські імперіалісти, і українські націоналісти, і місцевий олігархат.
Читайте: Що для росіянина є історичним досягненням, для українця - символ деградації
Зрештою, це спровокувало Директорію, яка була приречена на смерть в силу своєї мертворожденності.
І закінчилося це більшовиками, які вбивали мільйони українців війнами, голодоморами, репресіями.
Особисто мою родину це теж зачепило.
Прадід Федір Олексійович Карп'юк (тато батька моєї мами, я мав щастя малим познайомитись з ним) згадував, як у його батька Олексія Михайловича забрали сорок гектарів землі. він геть не був куркулем - у нього було вісім дітей. ця земля була потрібна, щоб годувати їх. але це забрали.
І так чи інакше, кожна українська родина постраждала внаслідок більшовицького перевороту.
Сьогодні вартує згадати усіх жертв комуністичного терору: невинно убієнних, кинутих на війни, репресованих, позбавлених власності.
І більше ніколи не повторювати цю помилку, яка коштувала нам надто дорого.
