Німецький експерт не розуміє, як чиновник може не знати державної мови

Державні чиновники повинні користуватися виключно державною мовою. Таку думку під час прес-конференції в "Обозревателе" висловила професор Фрайбурзького університету (Німеччина) Юліане Бестерс-Дільгер.

Відповідаючи на запитання "Обозревателя", чи може державний чиновник в Україні говорити російською мовою, зважаючи, що більшість населення країни дводомна, експерт зазначила: "Україна має одну державну мову – українську, і я не можу зрозуміти, що є чиновники, які не говорять українською мовою – мені здається, що це неможливо. Це нелогічно для мене".

Завідувач відділу мов України Інституту мовознавства НАН України Богдан Ажнюк, у свою чергу, нагадав, що "чиновники – не звичайні громадяни, вони – частина державного апарату, і держава несе зобов’язання перед громадянами дати шанс людям засвоїти той засіб спілкування, який прийнятий в Україні як обов’язковий".

Ажнюк погодився, що свобода вибору має бути присутня, оскільки це "одна з фундаментальних свобод". "Але свобода вибору повинна передбачати наявність самого вибору", - підкреслив він.

Експерти також висловили свою думку щодо політизації мовного питання в Україні і його використанні у передвиборчій риториці. На думку Юліане Бестерс-Дільгер, така риторика є цілком природньою. "Мова в Україні має більше значення, ніж в інших країнах – це не тільки мова, це питання нації, ідентичності, тому це нормально".

Щодо наявності популізму у мовній риториці експерт зазначила, що це спільна проблема усіх політиків. "Перед виборами вони багато обіцяють, але після виборів не завжди виконують".

Богдан Ажнюк з цього приводу сказав: інколи невиконання передвиборчих обіцянок краще за їхнє виконання. Зокрема, експерт нагадав, що у програмі екс-президента України Леоніда Кучми був наявний пункт про надання російській мові статусу другої державної. "Він не виконав цієї частини своїх передвиборчих обіцянок, зокрема, через те, що зрозумів, що мова є великим стабілізатором і об’єднувачем нації", - сказав експерт.

Нагадаємо, раніше "Обозреватель" писав про те, що Європейську хартію мов в Україні неправильно зрозуміли, а також про те, що приклад Швейцарії щодо запровадження кількох державних мов - не для України.