Візовий "привіт" з Європи

Посол Євроcоюзу в Україні Ян Томбінський прогнозує, що зміни договору про спрощення візового режиму між Києвом та ЄС набудуть чинності з 1 липня. До цього часу відповідне рішення має ухвалити Рада міністрів ЄС. Планується, що засідання відбудеться вже на початку травня. Аналогічні "часові" прогнози лунають також і з вуст вітчизняних дипломатів.

Наприкінці минулого тижня, нагадаємо, європарламентарі (голосування відбувалося шляхом підняття рук) ратифікували угоду про внесення змін до угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС. Ця угода була підписана у липні минулого року, а 22 березня 2013-го її ратифікував вітчизняний парламент.

Після вступу документу у законну силу, спрощеною процедурою при оформленні віз зможуть скористатися водії, що здійснюють міжнародні вантажні та пасажирські перевезення, журналісти, а також члени технічного персоналу, що супроводжують їх, учасники офіційних програм обміну, організованих муніципалітетами, близькі родичі, один з подружжя, діти, батьки, дідусі, бабусі, онуки, які відвідують громадян України, що проживають на території держав ЄС, громадяни, які відвідують Євросоюз з метою лікування тощо.

Також візові переваги (в частині можливості використання спрощеної процедури) зможуть відчути на собі представники громадських організацій, якщо вони відвідують країни-члени ЄС з метою освітньої підготовки участі в семінарах, конференціях, учасники міжнародних виставок та симпозіумів, представники релігійних громад.

Акурат після імплементації минулої угоди про спрощення видачі віз українцям виникло чимало неприємних "сюрпризів". Наприклад, як з’ясувалося на практиці, віза терміном дії до п’яти років насправді може означати візу чинність якої складає лише один місяць.

Законодавчими прогалинами досить часто користалися представники різних Консульств країн – членів ЄС. І, проходячи буквально усі кола бюрократично-документального "пекла", замість довготривалої візи наші співвітчизники отримували вистраждану печатку, терміном дії чотири тижні… А ось нові "візові" домовленості, ратифіковані як Верховною Радою, так і депутатським корпусом ЄС, передбачають більш чітке визначення термінів.

Ключове нововведення – зі вступом нової візової Угоди п’ятирічну візу видаватимуть обов’язково тим, хто протягом останнього року відвідував принаймні одну з держав шенгенської зони. Між тим привід для радощів матимуть далеко не всі категорії громадян. Річ у тім, що вищевказане правило поширюватиметься на державних чиновників, депутатів, журналістів (а також операторів або фотографів), бізнесменів та представників приватних підприємств, які мають ділових партнерів у країнах Євросоюзу, служителів Феміди (КСУ та ВСУ), прокурорів та їхніх заступників, близьких родичів тих, хто проживає в країнах - членах ЄС. Примітно, що для усіх вищеперерахованих громадян візи надаватимуться на безкоштовній основі. Лише у разі термінового звернення (протягом трьох днів) доведеться заплатити 70 євро.

Річну шенгенську візу (у разі відвідування у минулому році хоча б однієї країни шенгенської зони) в обов’язковому порядку зможуть отримати спортсмени та супроводжуючі їх особи, учасники університетських програм обміну та програм обміну між містами-побратимами, учасники міжнародних виставок та семінарів, школярі, студенти та аспіранти, які їдуть на навчання, вчені та працівники сфери культури, водії-далекобійники, машиністи та провідники міжнародних потягів, люди, що потребують регулярного лікування у країнах ЄС (та супроводжуючі їх особи), представники релігійних та громадських організацій.

Варто зауважити, що представники вказаних категорій мають шанс отримати і візу терміном дії від 2 до 5 років, але за умови, що вони (протягом останніх двох років) без жодних проблем, скандалів та ексцесів користувалися однорічною візою.

Наразі українці можуть відвідувати без віз близько сорока країн, але вже у поточному році їх перелік може (нехай несуттєво) розширитися. Наприклад, українці зможуть їздити (маючи шенген-візу) до Хорватії. Нещодавно також стало відомо, що безвізовий режим для українців до 2018-го року продовжила Македонія. Про ймовірне скасування візового режиму з Україною все частіше говорять чилійські дипломати. Але поки що все обмежується лише заявами.

Цікавий факт: у минулому році кожна одинадцята шенгенська віза у світі видавалася нашим з вами співвітчизникам. За даними громадської організації "Європа без бар’єрів", протягом 2012-го українці отримали 1,28 млн. таких віз.

Угорщина – лідер за кількістю виданих громадянам України довгострокових багаторазових віз. Також у групі з офіційним Будапештом знаходяться Польща, Словаччина, Естонія, Німеччина та Греція. Найменш дружелюбною у візовому сенсі була і залишається Великобританія. Не надто охоче видають українцям візи в консульствах Італії, Нідерландів та Чехії.

В моніторингу "Європи без бар’єрів" говориться про те, що рівень візових відмов українцям у минулому році склав 2,05% (в 2011-му – 3,3%). Фахівці, аналізуючи ці дані, констатують: офіційний Київ фактично досяг "безпечного" рівня за показником візових відмов (а таким вважається рівень у 3%).

Факт ратифікації нової Угоди, що регламентуватиме візові правила між Україною та державами – членами ЄС, об’єднав вітчизняну владу та опозицію. Чинні можновладці та їхні політичні опоненти однаково зраділи "візовій" новині, що надійшла днями із Європи.

Але очевидно, що ратифікація нової Угоди – лише один крок до заповітної мрії – скасування візового режиму з Євросоюзом. Коли ця мрія стане життєвою реальністю? Європейці в режимі "оn the record" про це говорити не бажають. Під час неформальних бесід, зізнаються: крига у цьому надважливому для українців питанні навряд чи скресне до 2015-го, який пройде в нашій країні під знаком президентських виборів…