Блог | Риторика Трампа несколько изменилась в пользу Украины: что произошло
Если вы заметили, за последние пять дней риторика Трампа изменилась в пользу Украины (если промониторить новости, сами найдете).
Здесь дело вот в чем. Из Европейских политиков на Доне наибольшее влияние имеют два человека – Орбан и Джонсон.
Далее текст на языке оригинала
І якщо перший був декілька днів тому відряджений до флоридського маєтку путіним (бо путін за день до цього мав неоголошену бесіду off-the-record з Орбаном), то Джонсон був направлений до Трампа за ініціативи Трансатлантичної спільноти.
І хоча Доні продовжує вихваляти свого протеже Орбана, аргументи Джонсона почав сприймати більш адекватно, ніж раніше.
Саме тому Джонсон через декілька днів знову відправляється у Флориду для того, щоб вже вдруге за цей рік зустрітись з Трампом саме напередодні голосування Конгресом української допомоги. Це станеться, можливо, ще до кінця березня.
Нам пощастило, що проукраїнський Джонсон (ну, майже як Маккейн) дуже давно знає Трампа особисто і свого часу консультував його з низки міжнародних питань.
Таким чином, я майже впевнений, що допомога Україні буде успішно проголосована у Конгресі з деякими змінами попереднього проекту: 20-30-40 (максимум) млрд нам дадуть безвідплатно, решта - ленд-ліз з умовами компенсаторних відчуждень з боку України. Скоріш за все, із заморожених активів московського улусу путінської орди.
Найбільші профіти місї Джонсона у тому, що цей фінансовий рік не стане кінцем війни у тому сенсі, в якому нам хотілось би. Тому вірогідний прихід до влади Трампа у наступному році може обернутись своєрідним перетягування канату - з одного боку Орбан з путіним і Сі будуть вдувати йому у вуха необхідність поступового перекриття кисню Україні з метою спонукати її до переговорів з Кремлем, а з другого - Джонсон енд НАТО, навпаки, тиснутимуть на нього з метою передачі Україні тих літаків (і не тільки Ф-16), які у ПС США повинні бути замінені більш сучасними машинами. Плюс ракети 300+ (мрії-мрії…))
Це я до того, що особисті звʼязки продовжують грати у політиці дуже значну роль, і якщо все вийде, то ми багато у чому будемо вдячні саме Джонсону. Особливо на тлі того, що Трамп терпіти не може Шольца, а до Макрона ставиться упереджено.
Так що (якщо) найблищі 2-3 тижні знайдуться республіканські голоси (але це точно буде не МАГА)) на підтримку потрібного нам законопроекту, то це у великій мірі завдяки кулуарній дипломатії не Єрмака з компанією, а саме старого, доброго Джонсонюка. Та ще й на пару із Залужним. Неперевірену інформацію про те, що британська сторона, мовляв, не погодила його агреман (це маячня, технічно підготовка всіх процедур займає не менше місяця) вже якісь добродії ширять інтернетом.
У квітні очікую тактичний перелом на нашу користь і поступову стабілізацію фронту. Кордони 91-го традиційно не обіцяю, але ніхто з міжнародних партнерів нас поки не кинув, і ніхто знищити державу не дасть.
P.S. Що стосується Байдена, то у нього є певний шанс виграти вибори, але Джонсон нас підстраховує на випадок протилежного результату.
