Блог | Проблема для украинцев не в том, что Трамп – пророссийский, а в том, что Трамп – антиукраинский
Давайте вспомним, что российская агрессия против Украины началась не 24 февраля 2022, а еще 20 февраля 2014 года.
Именно в этот день пути начали гибридную войну, когда регулярные российские войска под видом "зеленых человечков" вошли в украинский Крым.
Далее текст на языке оригинала
20 лютого 2014 року і є днем початку російсько-української війни. Хто ще не забув, давайте згадаємо яка була міжнародна реакція на цей відкритий акт агресії проти суверенної держави у самому центрі Європи? Приблизно така ж, якою була після захоплення Гітлером території Чехословаччини, коли Гітлер вирішив, що настав час анексувати й ці території – чеські землі, які він сприймав як богемські землі, як "невід’ємну частину історичного німецького простору". Тобто, він навіть не вважав, що це Чехія. Тому й назвали потім "Протекторат Богемії і Моравії", бо Гітлер не сприймав Чехію, чеську націю як суб’єкт. Так само, як зараз у Росії їхній президент і так звані депутати заявляють, що "України не існує", що Україну хтось там "вигадав". Причому щоразу в них хтось новий "вигадав Україну". І вони говорять, що все це – "історичні землі Росії". Так само обґрунтовували й нацисти, що це їхні "історичні землі".
А давайте згадаємо, хто тоді, в період агресії і анексії українського Криму, був президентом США?
Правильно - це був не Дональд Трамп!
Більше того, він взагалі ще в той час не займався будь-якою політичною діяльністю. Президентом США був демократ Барак Обама, який, до речі, був підданий жорсткій критиці за свою нерішучість у зв’язку з агресією путіна проти України.
Критики адміністрації Обами вважали реакцію Вашингтона на анексію Криму явно недостатньою. Консервативний коментатор Чарльз Краутхаммер надрукував у Washington Post статтю під заголовком "Убога відповідь Обами на путінське вторгнення до Криму".
Краутхаммер в цій статті зауважував що "Коли до Вашингтона приїжджав минулого тижня ( 2014 року) український прем'єр-міністр, його уряд звернувся з проханням про термінову військову допомогу. Пентагон відмовив. Замість цього він запропонував армійські пайки".
"Путін зосередив на кордонах України тисячі солдатів, артилерію і штурмові вертольоти, - пише автор, - а Вашингтон відповідає багетами по-американські".
Така була допомога США на агресію путіна проти України в 2014 року. І це мабуть зрозуміло, тому що українська влада, яка була на той час, не спромоглася навіть оголосити воєнний стан в державі у зв’язку з агресією, а не те, що підняти ЗСУ, український народ на захист своєї Батьківщини.
Потім була агресія на український Донбас, початок Атитерористичної операції (АТО).
Ввечері 12 квітня 2014 року рішення про початок АТО було ухвалене Радою національної безпеки і оборони України і оголошено на наступний день, 13 квітня. Сама операція тривала з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2018 року. Після АТО на сході України була введена Операція Об'єднаних сил (ООС).
Президент США Дональд Трамп, який прийшов до влади в 2016 році, вважав , що він допомагав Україні більше, ніж попередній голова держави Барак Обама, і вів доволі жорстку політику з президентом Росії Володимиром Путіним. Про це він заявив в інтерв'ю CBS News. 15 жовтня 2018 року. Ведуча зазначила, що Трамп не критикував Путіна публічно. У відповідь Трамп сказав, що в нього була "дуже складна і дуже хороша" зустріч з Путіним у Гельсінкі, і він на ній "проявив твердість". Трамп також заявив, що під час його правління США надали Україні зброю, в тому числі - протитанкову, а адміністрація 44-го американського президента Барака Обами відправляла в Україну лише гуманітарну допомогу.
"Я той, хто дав Україні наступальне озброєння і протитанкові системи. Обама цього не зробив. Знаєте, що він відправляв? Він відправляв подушки і ковдри", - сказав Президент США і додав, що "саме Обама віддав частину України", яка зараз перебуває під контролем РФ. Нагадаємо, раніше Трамп говорив, що вважає анексію Криму Росією, як результат неправильної політики Обами.
16 липня в Гельсінкі Трамп і Путін поговорили тет-а-тет, а потім провели спільну прес-конференцію. Трамп назвав зустріч "хорошим початком". Після закінчення переговорів Путін запропонував США тиснути на Київ для виконання Мінських домовленостей і назвав війну з Україною "внутрішньою кризою". Він також заявив, що позиції США і Росії в питанні Криму не збігаються, але "для Російської Федерації це питання закрите". За стиль спілкування з Путіним Трамп зазнав різкої критики.
Голлівудський актор і екс-губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеґґер заявив, що на зустрічі з Путіним президент США виглядав невпевненим і здавалося, що він от-от "попросить у президента РФ автограф".
Нині покійний Сенатор США Джон Маккейн, який раніше закликав Трампа "бути з Путіним жорсткішим", назвав зустріч "трагічною помилкою" і новим падінням для США.
А екс-голова ЦРУ Джон Бреннан звинуватив Трампа в зраді. "Мало того, що коментарі Трампа імбецильні, він повністю в кишені Путіна", - заявив екс голова ЦРУ.
Разом з тим , ми не можемо не згадати, що саме Дональд Трамп ухвалив в період своєї влади цілу низки рішень і вчинив дії, які жодний президент США не вчиняв щодо України. Зокрема, при його владі ( 2017 рік) було розширено та продовжено санкції проти РФ доки не буде повернено Крим та Донбас. Прийнятий, який не має аналогів в історії США, жорсткий закон про санкції проти РФ, який спрямований проти російських інтересів не тількии у США, а й у Європі та в світі. Міністр оборони США вперше за 10 років відвідав Україну і разом з американськими солдатами вперше в історії взяв участь у військовому параді у Києві на честь Дня Незалежності України. Прийнято нову програму безоплатної військової допомоги Україні. Розпочато нові програми з підготовки українських військ, введено в дію за американські гроші новий комп'ютерний центр бойової підготовки. І багато чого іншого.
Таким чином, ми можемо стверджувати, що є обґрунтовані підстави вважати, що Дональд Трамп має якийсь особливий характер стосунків з путіним і що путін має можливість істотно впливати на Дональда Трампа. Але, в умовах війни, яку вже третій рік веде путін проти України і головна мета якої знищення України як суверенної держави і українців, як європейського народу, для нас, українців, є надзвичайно важливим, хто буде наступним президентом США, оскільки наша обороноздатність напряму залежить від допомоги перш за все США і ЄС. Саме тому постаті кандидатів у президенти США є надзвичайно важливими для долі України.
Зважаючи на те, що праймеріз в обох партіях завершенні -номінанти від цих партій визначені, це - Джо Байден і Дональд Трамп. Позиція Джо Байдена щодо агресії путіна проти України нам добре відома і вона є послідовною як щирого і відданого друга України. А щодо позиції Дональда Трампа є серйозні розбіжності і сумніви. При цьому, ми безумовно поважаємо вибір американського народу, але зважаючи на те, що цей вибір може мати доленосне значення для долі світу, то нас і цікавить, чому Дональд Трамп займає таку відверто антиукраїнську позицію. Це політична риторика передвиборної боротьби, чи свідомий антиукраїнський вибір кандидата?
Давайте спробуємо це з’ясувати.
Мої американські друзі дуже часто мене попереджають про те, що для того щоб об’єктивно відслідковувати внутрішню ситуацію в США, треба або народитись у цій країні, або довгий час жити, в іншому випадку, не вийде об’єктивного аналізу американського життя. Мою увагу нещодавно привернула стаття Max Boot (March 11, 2024 ) в The Washington Post - під назвою "Трамп не просто проросійський. Він теж антиукраїнець". Це відомий колумніст і його оцінки та висновки заслуговують на увагу. Дуже важливо, що це оцінка американця, який добре розуміється на політиці і який часто друкується у виданні, яке наближене до Білого дому. Отже, як він характеризує Дональда Трампа і які робить висновки. Як зазначає Max Boot "Українські боєприпаси закінчуються, а її передові позиції знаходяться під загрозою знищення перед наступом Росії, що насувається. Сенат прийняв законопроект, який включав 60 мільярдів доларів як надзвичайно необхідну допомогу для України, але спікер Палати представників Майк Джонсон (R-La.) все ще не дає йому голосувати в Палаті представників. Чому ні? Пояснення можна описати двома словами: Дональд Трамп. Джонсон знає, що найпалкіші послідовники колишнього (і, можливо, майбутнього) президента готові скинути його, якщо він наважиться надати допомогу Україні. Якби Ніккі Хейлі була ймовірним кандидатом від Республіканської партії, пакет допомоги давно б вийшов". Тобто, висновок колумніста однозначний - причиною не надання Україні необхідної допомоги у розмірі 60 млрд доларів - є Дональд Трамп, який фактично зловживаючи своїм становищем як реальний кандидат від Республіканської партії, повністю підпорядкував своїм політичним інтересам допомогу Україні.
Далі аналітик продовжує, що "Ні для кого не секрет, що Трамп проросійський — і, зокрема, Володимира Путіна. Обраний за допомогою Росії в 2016 році, Трамп ніколи, ніколи не критикує російського диктатора, навіть після нещодавньої смерті лідера опозиції Олексія Навального в російській колонії. Трамп пройшов шлях від запрошення Росії в 2016 році до втручання у вибори в США ("Росія, якщо ти слухаєш, я сподіваюся, що ти зможеш знайти 30 000 електронних листів [Гілларі Клінтон], яких немає"), а у 2024 році запросив Росію вторгнутися в країни НАТО, які недостатньо платять за захист ("Я б заохотив їх робити все, що вони хочуть"). Менш відомою, ніж прихильність Трампа до Росії, є його зневага до України, але це також було очевидно протягом принаймні десятиліття.
У Трампа є довгий і тривожний досвід відривання російської пропаганди та поширення божевільних теорій змови про Україну — країну, яку Путін, як і багато росіян, розглядає як норовливу провінцію матінки-Росії.
Всього через кілька місяців після незаконної анексії Криму Путіним у 2014 році Трамп похвалив дії російського диктатора, сказавши, що Путін був "настільки розумним" і що "він зробив дивовижну роботу, обійнявши мантію". За словами Трампа, "люди в Україні" "марширували за приєднання до Росії". 31 липня 2016 року Трамп, який на той час був кандидатом у президенти від Республіканської партії, запевнив кореспондента ABC News Джорджа Стефанопулоса, що Путін "не йде в Україну", водночас наполягаючи на тому, що "люди Криму, наскільки я чув, радше будуть з Росією, ніж там, де вони були". Саме це стверджував сам Кремль. Проросійський і антиукраїнський нахил Трампа перейшов і на його президентство. Марі Йованович, тодішній посол США в Києві, розповідає у своїх мемуарах, як неохоче Трамп зустрічався з тодішнім президентом України Петром Порошенком. Йованович написала, що після того, як Трамп нарешті зустрівся з Порошенком у червні 2017 року, він наголосив на двох моментах:
"Перше полягало в тому, що Україна була корумпованою країною, про що він знав, бо сказав йому український друг у Мар-а-Лаго (резиденція Трампа у Флориді).
Другий пункт Трампа полягав у тому, що Крим був російським, оскільки місцеві жителі розмовляли російською".
Звісно, Росія ще корумпованіша за Україну, і переважна більшість російськомовних українців не бажають бути під владою Москви.
У 2018 році Трамп був переконаний своїм адвокатом, який займається теорією змови, Руді Джуліані, і двома його тіньовими соратниками радянського походження — Левом Парнасом та Ігорем Фруманом — що Україна готує змову проти нього. Президент охоче сприйняв те, що пізніше розвідка США оцінила як російську дезінформаційну кампанію, яка звинуватила Україну, а не Росію, у втручанні у вибори в США 2016 року та стверджувала, що Джо Байден і його син Хантер Байден були причетні до української корупції. Суть цієї божевільної теорії зосередилася на нібито зниклому сервері Національного комітету Демократичної партії, який компанія з кібербезпеки DNC CrowdStrike якимось чином переправила в Україну. Радник Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон розповів у своїх мемуарах, що під час зустрічі в Білому домі 23 травня 2019 року зі своїми старшими радниками Трамп висловився проти України: "Я не хочу мати нічого спільного з Україною. Вони… напали на мене. … Вони корумповані". У своїй люті Трамп наказав відкликати Йованович з Києва; Джуліані та його друзі переконали його, що вона була частиною ймовірної української кабали проти нього. Під час сумнозвісної телефонної розмови Трампа з новим президентом України Володимиром Зеленським 25 липня 2019 року Трамп вимагав від України передати сервер DNC і навести компромат на Байденів. Щоб заохотити Зеленського підкоритися, Трамп припинив поставки зброї в Україну. Це призвело до його першого імпічменту. Коли 24 лютого 2022 року Путін розпочав ширше вторгнення в Україну, Трамп назвав це "геніальним", "розумним" і "підкованим" актом.
У травні 2023 року на ратуші в Нью-Гемпширі Трамп не сказав, чи хоче він, щоб Україна чи Росія виграли війну.
У публікації Truth Social минулого місяця Трамп виступив проти надання допомоги Україні "без надії на окупність". Його син Дональд Трамп-молодший критикував Зеленського, якого мільйони вважають героїчною фігурою, як "невдячну королеву міжнародного добробуту". Трамп заявляв, що завершить війну в Україні "за один день" — чого можна було б досягти, лише змусивши Київ капітулювати.
Фіона Хілл, яка була головним експертом з Росії в Раді національної безпеки Трампа, сказала мені, що Трамп уже давно маринувався в "первісному супі російської пропаганди". За її словами, Трамп знав багато багатих росіян у Південній Флориді (деякі з них вели з ним дуже прибутковий бізнес), і вони переконали його, що "Україна — не справжня країна. Вони корумповані, вони бідні, вони слабкі". Крім того, звичайно, є добре задокументована прихильність Трампа до Путіна; як сказав Хілл, "Трамп вважає Путіна поганцем, і таким він себе бачить". Хілл сказав мені, що під час розмови Трампа з Путіним Путін посилив негативне ставлення Трампа до України. Загалом колишній офіцер КДБ майстерно маніпулював Трампом, граючи на його марнославстві. Трамп жалюгідно задоволений, коли Путін робить йому комплімент. Деякі аналітики сподіваються, що республіканці Палати представників можуть нарешті відмовитися від допомоги Україні хоча б тому, що вони не хочуть нести відповідальність за поразку України. Але я можу посперечатися, що у Трампа інший розрахунок: подібно до того, як він торпедував двопартійний законопроект про імміграцію в Сенаті, тому що не хоче досягти жодних перемог Байдена, тепер він може побачити політичні вигоди від українських поразок, в яких він може звинувачувати свого опонента. Яким би не був фактичний процес мислення Трампа — і, правда, важко розшифрувати його часто суперечливі та конспірологічні заяви — остаточний результат очевидний: він перетворив Республіканську партію, яка колись пишалася тим, що протистояла "імперії зла", на пуделя Путіна. Втручання Кремля у вибори в США 2016 року, яке могло сприяти перелому в боротьбі, в якій Трамп виграв із мізерною перевагою, може виявитися однією з найбільш значущих таємних дій в історії. Це може дозволити російському диктатору здобути у Вашингтоні перемогу, яку його війська не змогли здобути.", зазначив відомий американський колумніст. Разом з тим, не можна не звернути увагу на те, що на Капітолійському пагорбі щось змінилось - спікер Палати представників почав публічно обговорювати необхідність надання Україні фінансової допомоги і про необхідність ухвалення законопроекту ( правда в іншій редакції), ніж того, що ухвалив Сенат. Це означає лише те, що Трамп в черговий раз змінив свою позицію щодо України, оскільки усвідомив, що серед американських виборців є значна частина ( яка збільшується) прихильників надання допомоги Україні. Але, аналіз значної кількості аналітичних і експертних матеріалів не залишає сумнівів щодо можливого впливу путіна на кандидата в президенти США Дональда Трампа, що може реально загрожувати національній безпеці США.
А що стосується України, то можна з великою ймовірністю передбачити, що його вороже ставлення до України було сформовано спецслужбами путіна протягом останніх десяти років. Не можна виключати, що саме путінська агентура і переконала Дональда Трампа у тому, що поразку України у війні з путіним, він зможе пояснити американським виборцям, як неправильні і помилкові дії Джо Байдена. А з урахуванням високого інтереса американців до України у цій війні, він зможе отримати додаткові голоси на виборах, якщо покладе саме на Джо Байдена головну провину поразки України у війні з путіним.
Але, мабуть щось змінилося, якщо Спікер несподівано вирішив почати обговорення необхідності ухвалення законопроекту про допомогу Україні. Можливо події в росії вплинули на Дональда Трампа, а можливо він усвідомив, що путін може і не дожити до виборів президента США, як президент росії. А тому робити на путіна політичні ставки ризиковано. Єдине, що є очевидним, що вороже ставлення Дональда Трампа до України - це політична диверсія російських спецслужб, які і сформували у його свідомості таке ставлення до України.
Але, побачимо.
Події змінюються надзвичайно динамічно.
