Блог | Почему две Пасхи в разные дни и при чем здесь еврейский Песах?

У вас не виникало питання - чому католицька і православна Пасха святкуються в різні дні, якщо відзначають те саме Воскресіння Христове?)

І буквально вчора зійшов Благодатний вогонь - і знову питання: якщо це збігається з Православною Пасхою, то що святкують католики? 

Вони що, без вогню? А якщо не збігається - то що це взагалі за традиція?

І до чого тут пекти паски?

І яким боком єврейський Песах?

І при чому тут биття яйцями?

Виявилось, все набагато глибше)

Великдень - це не одне свято. 

Це мікс п'яти культурних шарів, нашарованих один на одного впродовж тисячоліть (!)

Чому дві Пасхи в різні дні?

Перший Нікейський Собор 325 року встановив формулу: Великдень - перша неділя після першого повного місяця після весняного рівнодення. Ніби то, одна формула для всіх.

Але є нюанс. 

Православна церква рахує рівнодення за юліанським календарем (тим, що Юлій Цезар запровадив у 46 р. до н.е.), а католицька - за григоріанським (реформа папи Григорія XIII, 1582 р.). 

Різниця між ними зараз - 13 днів.

Юліанський відстає від реального астрономічного рівнодення. 

Тому православна Пасха завжди пізніша - іноді на тиждень, іноді на п'ять тижнів. 

У 2025 р. католицька - 20 квітня, православна - 20 квітня теж. Збіглися. Але так буває рідко. https://www.oikoumene.org/resources/documents/frequently-asked-questions-about-the-date-of-easter 

Нікейський Собор також окремо постановив, що Пасха не повинна збігатися з єврейським Песахом (!) щоб підкреслити незалежність нової віри від старої.

…

Щороку у Велику суботу в Єрусалимі, в Храмі Гробу Господнього, сходить Благодатний вогонь. 

Патріарх Єрусалимський входить у Кувуклію (каплицю над Гробом Господнім) і виходить зі свічками, що горять.

Перші письмові згадки - IX–X ст. Паломник Бернард Монах описав обряд у 867 р. Пізніше, у 1099 р., хрестоносці спостерігали його і вважали дивом. https://en.wikipedia.org/wiki/Holy_Fire 

Католицька церква цей обряд не визнає офіційним дивом - він прив'язаний до Єрусалимського православного патріархату і до юліанської Пасхи (!)

Саме тому католики Благодатного вогню не чекають - у них своя традиція освячення вогню у Великодню вічірню (Vigil) у Велику суботу за григоріанським календарем.

Але що цікаво. 

Культ сакрального вогню навесні існував задовго до обох традицій (!)

"Слово Христолюбця" (XII ст.) дорікає русичам, які "моляться до вогню, називаючи його Сварожичем". 

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%87

Великодні багаття, через які стрибають на Гуцульщині, - це ритуал культу Сварожича, бога земного вогню. 

Освячена свічка, яку несуть додому і зберігають за іконами - відголосок домашнього священного вогнища (!)

Ще пару слів за Єврейський Песах і причому тут Пасха?

Слово "Пасха" - пряме запозичення: давньоєврейське פֶּסַח (Pesaḥ) - "оминання". 

За Книгою Ісходу, Ангел Смерті оминав домівки ізраїльтян, позначені кров'ю ягняти, і вбивав первістків єгиптян. Так Бог змусив фараона відпустити євреїв. https://www.britannica.com/topic/Passover 

Пряма євангельська прив'язка: Ісус був розп'ятий у Єрусалимі під час Песаху. 

Тайна Вечеря - це седер, пасхальна трапеза. 

Хліб і вино на ній - вже не просто ритуальна їжа Песаху, це вже нова символіка Тіла і Крові. Тому без Песаху не було б Пасхи (!)

Але Нікейський Собор свідомо розірвав прив'язку до єврейського календаря - "щоб не залежати від розрахунків синагоги". 

Слов'янська "Пасха" стала "Великоднем" - і цим зробила ще один крок від юдейського джерела до астрономічного, сонячного виміру свята.

Тепер про яйце

Слов'янський космогонічний міф: Бог Род з'явився зі Світового Яйця, зруйнував його силою Любові - нижня шкаралупа стала землею, верхня - небом. https://en.wikipedia.org/wiki/Slavic_creation_myth

При розкопках трипільських поселень (5000–3000 рр. до н.е.) знайдені ритуальні керамічні яйця-торохкальця. 

Марія Ґімбутас задокументувала яйцеподібну символіку у культурах "Старої Європи" як символ Богині-Регенератрикс - тієї, що дарує і забирає життя https://en.wikipedia.org/wiki/Cosmic_egg

Церква переосмислила символ: червоне яйце = кров Христова, воскресіння. Форма лишилась, зміст замінили. Класична стратегія інкультурації)

Пам’ятаєте з дитинства Казковий Кощій зі "смертю в яйці"? 

Це модель Всесвіту: острів (земля) - дуб (Дерево Світу) - яйце в центрі. 

Крашанка - трансформований відголосок саме цього архетипу.

Нахіба битися яйцями?)

"Битки" або "цокання" яйцями на Великдень - один із найпоширеніших великодніх обрядів по всій Україні, Балканах, Греції, Вірменії. 

Б'ються крашанками, хто чиє розіб'є - забирає обидва (в нас такого немає, але так пишуть))

Церковне пояснення одне: Марія Магдалина принесла яйце Тиберію і сказала "Христос Воскрес!", яйце почервоніло - стало знаком Воскресіння.

 Але ця легенда з'явилася пізно і не пояснює ні самого обряду змагання ні чогось іншого.

Народна логіка глибша. 

Яйце - концентрована сила весни і відродження.

 Торкнутися ним іншого - передати цю силу. 

Переможець отримував подвійний заряд. 

Ідентичні ігри з яйцями зафіксовані у давньоримських весняних обрядах Ovorum Certamen і у давньогрецьких весняних іграх. https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CE%5CA%5CEaster.htm 

Тобто це змагання силами весняного відродження, а не просто гра. 

Яйце - мікрокосм із максимальним зарядом життя. 

І ти б'єш своїм у чуже - перевіряєш, чия сила більша. Ось так))

 ...

Тепер про писанку

Багато вже про них написано. Понад 100 символічних мотивів. 

Але головне: хрест на писанці - первісно не християнський символ. Це знак вогню і сонця.(!)

Восьмираменна зірка-ружа, свастика-сварга, спіраль, 

Дерево Життя - дохристиянська семіотична система. https://en.wikipedia.org/wiki/Egg_decorating_in_Slavic_culture

Слобожанські писанки, що не містять хрестів взагалі, підтверджують: традиція старша за Церкву. 

У грудні 2024 р. ЮНЕСКО визнало писанкарство частиною Нематеріальної культурної спадщини людства. 

Але самій традиції - щонайменше 7000 років (!!!) https://kyivindependent.com/pysanky-ukraines-centuries-old-easter-egg-tradition/

И про Великдень і помінальні традиції

Праслов'янське *navь - "мерець". Звідси "мавка" (навка). 

У Київському літописі 1092 р.: "Се навьє б'ють полочан" - мерці вбивають живих. https://en.wikipedia.org/wiki/Nav_(Slavic_folklore)

Навський Великдень - Чистий четвер. 

За народними повір'ями, від цього дня до Радуниці душі предків повертаються на землю. "Збираються у храмах, де службу проводить покійний священник, христосаються..." https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/navskij-velikden-chomu-v-chistij-chetver-vidznachayut-svyato-mertvih.htm 

Проводи (Радуниця, Гробки, Могилки) - родини несуть їжу на цвинтар, їдять "з предками". 

Ідентичні практики у Білорусі (офіційне свято Радаўніца), Сербії, Болгарії. 

Загальнослов'янський культ мертвих. Коли ви несете паску на кладовище - ви здійснюєте ритуал, якому кілька тисяч років https://ethnography.org.ua/content/provody-pomynannya-spochylyh

І він з’явився задовго до Христіанства.

…

Ще цікаве

Єгипетський Осіріс - убитий, розчленований, воскреслий Ісідою. Щорічний ритуальний "великий радісний крик зібрання, що Осіріса знайдено" https://www.britannica.com/topic/Osiris-Egyptian-god 

Фрігійський Аттіс - "помирав" 24 березня, воскресав 25 березня (весняне рівнодення за юліанським календарем). 

Жрець проголошував: "Мужайтеся, посвячені, бо бог врятований! І нам буде спасіння від страждань!" https://www.sacred-texts.com/cla/pr/pr07.htm 

Що з цього всього?

Я не розганяю зраду і нічиї переконання не підважую)

Мені лише цікаве те, що не розумію.

Великдень в Україні - не "язичницький обряд у християнській обгортці" і не просто "Воскресіння Христове". 

Це наш унікальний культурний синтез, де кожен елемент несе кілька одночасних значень. І в цьому українська нація крута!

Паска - і тіло Христове, і солярний хліб Дажбога, і договір із силами родючості на новий урожай. 

Крашанка - і символ Воскресіння, і Світове Яйце, і заряджений мікрокосм для битки. 

Благодатний вогонь - і диво православної традиції, і відлуння культу Сварожича. 

Проводи на цвинтарі - і поминання по-православному, і пряме продовження культу Наві.

Саме тому Великдень резонує так потужно - навіть у тих, хто не вважає себе віруючим. 

Він звертається одночасно до Christian believer, до нащадка слов'янських хліборобів, і до кожної людини, яка стоїть навесні під сонцем і відчуває: щось воскресає.

Бо сонце справді стало "великим" - більшим за ніч (!)

 "Великдень" - буквально "Великий День".

Різні традиції, різні дати, різні обряди. Але ніхто не помиляється. Це наша історія і культура.

Головне пам’ятати "І по вірі вашій нехай буде вам". (Матвій 9:29, Новий Завіт)

Христос Воскрес!

P.S. На фото - Трипільські глиняні яйця-писанки, ІІІ тисячоліття до нашої ери