Блог | Наши великие наконец-то дома и стоят с нами в одном ряду в решающей битве
Будьте первыми в курсе главного – подпишитесь на Новини на OBOZ.UA в Google
Когда Коновалец вел уличные бои в Киеве в январе 1918 года, квартал за кварталом очищая столицу от московских ДРГ и местной большевистской пятой колонны, – вряд ли он думал о том, что пройдет 108 лет и его наконец похоронят в Киеве.
Далее текст на языке оригинала.
Столиці незалежної української держави, яка готується зустрічати 35-річчя свого відновлення під час нового етапу тієї ж війни за Незалежність, яку вів він – тільки фронт на 13 рік цієї війни ще досі на Донбасі.
Коли Коновалець після кількох років війни на всі фронти та повної окупації України вирішив продовжувати боротьбу проти всіх окупантів за повну незалежність, він мав лише кілька тисяч послідовників (у кращому разі). Проти були не лише Москва та Варшава, проти був весь світовий порядок, якому плювати було на українців з їхньою трагедією та боротьбою.
До вільного, українського, стольного Києва було дуже далеко. До нього було фактично століття боротьби кількох поколінь найкращих представників української нації.
Коли зараз Коновалець повертається до Києва – це означає, що наші мертві стоять з нами в один ряду у вирішальній битві тієї самої війни, яка триває століття.
Мені легше на душі від думки, що наші великі врешті вдома.
З ними ми сильніші.
