УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Сергій Сас: Рота дерти і плуга перти – це різні речі

Сергій Сас: Рота дерти і плуга перти – це різні речі

3-го листопада фракція БЮТ хотіла поговорити про оскарження результатів місцевих виборів. Натомість заблокувала трибуну. Останні депутати (з числа блокувальників) розійшлися приблизно після першої години, їхні колеги з провладних фракцій втекли ще раніше, зрозумівши, що роботи сьогодні не буде.

«Обозревателю» у спорожнілих кулуарах пощастило записати заступника голови фракції БЮТ Сергія Саса. До нього були запитання, пов’язані в першу чергу з тим, які саме фальсифікації виявила «Батьківщина» на виборах, коли понесе свій компромат до суду та на який кінцевий результат сподівається. Принагідно ми також дізналися про те, чи ображається БЮТ на своїх недавніх партнерів – ВО «Свободу», яка відкусила на заході країни чималий шмат бютівського електорального пирога.

- Пане Сергію, ваш колега Андрій Кожем`якін наполягав на тому, щоб у середу Рада включила до порядку денного проект постанови про оскарження результатів виборів. Між тим сам же БЮТ і блокує трибуну. То якими ж є перспективи такої постанови?

- Я абсолютно переконаний в тому, що у зв’язку з тим, що в цілому ряді регіонів України – Львівській, Київській, Тернопільській областях – наші осередки штучним чином не були допущені до участі у виборах, там неможливо отримати справжні результати волевиявлення. Тому ми будемо оскаржувати вибори у даних регіонах, вимагаючи провести переголосування. Таким чином ми відновимо конституційне право наших громадян обирати та бути обраними до органів місцевої влади.

- Володимир Литвин вже зауважив, що до того, як буде винесений вердикт суду, жодних рішень щодо оскарження результатів виборів Верховна Рада розглядати та приймати не буде. Як ви це прокоментуєте? І чому б, власне, БЮТу дійсно не звернутися до суду?

- Звичайно, ми будемо оскаржувати такі речі у відповідності до законодавства та звертатимемося до суду. Щодо судів… З огляду на ту судову реформу, яка була проведена нещодавно, і з огляду на те, що центр впливу на суддів перемістився на Банкову, передбачити рішення суддів, в принципі, нескладно. Щоправда, до честі окремих суддів мушу сказати, що під час виборів приймались і цілком правомірні рішення. І не лише тому я їх називаю правомірними, що вони були на користь нашої політичної сили, а тому, що їх і прийняти інакше не було можливо. Але є й інші приклади – по Кіровограду, по Олександрії – там попирався закон, і там суддя приймав такі рішення, які взагалі не мають нічого спільного ані з правом, ані зі здоровим глуздом.

- З чим конкретно БЮТ збирається йти до суду?

- Цього року були використані особливі технології, і саме вони й спрацювали на певний результат. Спочатку було прийнято певне законодавство, яке дозволяло здійснювати цілий ряд речей одній-єдиній політичній силі. Партія регіонів отримала можливість добитися першого номеру у списку не шляхом жеребкування, як це було раніше… Хто перший зареєструвався – того й перший номер. Штучним чином гальмували реєстрацію інших партій, і в результаті – у 90% комісій на першому місці опинились Партія регіонів. Оце вже і є елемент фальсифікації.

Далі. Штучним чином збільшували список партій, вводячи туди партії, які тільки-но були зареєстровані. Наприклад, на Кіровоградщині виникла Морська партія. Зрозуміло, що учасником цього було Міністерство юстиції. А все це потрібно для того, щоб у списку було не 3-4 партії, а 10-12. І я був свідком того, як на дільницях люди губились, шукаючи тих, за кого вони хотіли голосувати.

Крім того, заборона блокам брати участь у виборах також далася взнаки – люди шукали партію під звичною абревіатурою – «Блок Юлії Тимошенко». Але у списки була внесена «Батьківщина», яка є складовою частиною БЮТ, і це також дещо понизило наш результат, бо, не знаходячи БЮТ, люди голосували за кого прийдеться або ж взагалі ні за кого.

Тепер щодо формування виборчих комісій. В трьох тисячах комісій представників БЮТ взагалі не було. Окрім того, була незаконно відмова у реєстрації наших кандидатів, і найбільш кричущий випадок – у Кіровоградської області… Є й інший блок фальсифікацій: на сьогодні вже встановлено, що мав місце несанкціонований друк бюлетенів…

Ми будемо оскаржувати вибори на конкретних дільницях, там, де були встановлені порушення. Хочу ще раз наголосити: нас турбує неможливість встановлення волевиявлення громадян по цілих регіонах. Це безпрецедентна річ, і тут треба приймати рішення.

Я б хотів наголосити іще от на чому. Зараз Партія регіонів говорить про свою безапеляційну перемогу і про те, що вона формуватиме владу… Де-юре, можливо, так і буде, але подивіться – подекуди половина виборців не прийшла на вибори, а десь явка становила 35% відсотків. Це означає, що більшість наших громадян не довіряють сьогодні нікому, і в першу чергу – владі.

Виборці не пов’язують своє майбутнє з цією владою. А яка кількість громадян від загального числа виборців проголосувала за владу? 10-15 відсотків? Та у будь-якій країні, де нема війни, за владу голосують 10-15 відсотків виборців. Чому? Та тому що це влада. Сама влада за себе й голосує. Члени сімей можновладців або ті, хто хоче прийти до влади сам. Голосують залежні верстви населення – вчителі, медики, а також залежний бізнес… Тобто кредиту довіри влада насправді не отримала.

- «Де юре», як ви кажете, влада дуже швидко отримає свою владу, даруйте за тавтологію, якщо тільки «Батьківщина» не захистить усі свої аргументи у суді. Чи сподіваєтесь ви на подібну перемогу?

- Ми повинні пройти цей шлях. А потім буде видно. Є 5 днів у дільничних комісій, 5 днів – у територіальних комісій для підведення офіційних підсумків результатів голосування… Є, зрештою, і час, відведений для оскарження виборів. Як будуть приймати рішення? Як я вже казав, центр впливу на суддів перемістився на Банкову, тому, звичайно, розгляд справ проходитиме під впливом звідти.

- Йдеться тільки про оскарження виборів на окремих дільницях в окремих округах? Тобто на невизнання виборів в цілому БЮТ не замахується?

- Які ж підстави визнавати вибори недійсними там, де не було зафіксовано порушень? У той же час нас бентежить ситуація у цілому ряді регіонів – там, де БЮТ не брав участі у виборах або брав участь у вигляді клонів – це, до речі, також один з елементів фальсифікацій…

- Ви згадали низьку явку виборців. Це може бути мінусом і вам, опозиціонерам…

- Зараз гасла і заклики сприймаються вже не так, як колись. Зараз люди будуть сприймати владу через призму власних інтересів… Є речі, які торкаються усіх категорій громадян. Наприклад, підвищення ціни на газ. Всіх зачіпає? Всіх. Якщо у людей не буде можливості сплатити комунальні послуги зі свого сімейного бюджету, то хіба це не викликатиме певний супротив? Або візьмемо пенсіонерів. З 1 лютого їм обіцяли, що мінімальна пенсія складатиме 1200 гривень. Але ж їх обдурили – як вони до цього поставляться?.. Візьмемо ціни. Кілограм цукру місяць тому коштував 11 гривень, при Тимошенко ж він коштував 4 гривні…

- Так чого ж виборці не пішли голосувати за Тимошенко?

- А тому, що у зв’язку із невеликим строком, протягом якого тримається влада, це їх іще не так сильно дістало. Крім того, ще є фактор загальної недовіри. Люди кажуть так: «Та чого туди, на ті вибори, йти? Все одно нічого не зміниться»… Ми, йдучи під брендом «Батьківщина», посіли друге місце (хоч нас і звідти намагались викинути). Так, у нас були і певні кадрові питання, і проблеми з партійним будівництвом, але партія «Батьківщина» є, вона працює і отримує результат.

- Є інформація про те, що «Батьківщина» намагалась домовитись про спільні дії по оскарженню результатів виборів з іншими політичними силами, але ті її не підтримали. Чи відповідає це дійсності?

- Я не займаюсь юридичним супроводом виборчої кампанії. Але був недавно на радіо «Свобода», де виступав юрист від Яценюка. З тим, що він говорив, я цілком погоджуюсь. Якщо всі наші зусилля будуть додаватися у спільний казан, це буде правильно, бо щось десь ми могли не побачити, а вони помітили…

- Хочу спитати вас про неочікуваний успіх «Свободи», яка фактично завоювала західну Україну. Ясна річ, що у Львівській області, куди БЮТ не допустили до виборів, склалася особлива ситуація…

- І в Тернопільській так само…

- І все ж як ви поясните те, що «Свобода» зайняла ту електоральну нішу, на яку могла розраховувати «Батьківщина»?

- Не бачу в цьому проблеми. На тлі слабкої влади, яка не користується підтримкою, завжди з’являються крайні праві або ліві рухи. Така перемога стане проблемою для самої «Свободи». Чому? Бо, знаєте, є такий дещо брутальний вислів про те, що рота дерти і плуга перти – це різні речі. В тих регіонах, де вони перемогли, їм треба буде показувати, наскільки вони готові здійснювати ефективну владу. А тут у мене є чималі сумніви. Бо мітингова політика немає нічого спільного з управлінням державою. І це буде проблема «Свободи», бо вона стала владою, і мусить реагувати на певні виклики. Що ж стосується «Батьківщини», то у нас є своє електоральне поле, і є перспектива нашої роботи…

- Якими взагалі ви бачите стосунки «Батьківщини» зі «Свободою»? Ще не так давно у спільних мітингах під Верховною Радою поруч з лідерами БЮТ стояли Олег Тягнибок, Ірина Фаріон… Після перемоги «Свободи» дружба не закінчиться?

- У нас є влада, якій треба протистояти. Ми мусимо співпрацювати з багатьма, ми ні від кого не відмовляємось і нікого не відштовхуємо – нікого з тих, хто виступає у цій площині. В тому числі я маю на увазі і «Свободу». Яким буде алгоритм цієї співпраці – покаже час. Можливо, у різних регіонах вона буде різною… Але співпрацю я не виключаю. Інколи у тих виданнях, які розповсюджувала «Свобода», нас виставляли у не зовсім хорошому світлі. Але то були вибори, і кожен боровся як міг. Зараз вибори закінчились… Насправді у «Свободи» також багато проблем. Проблем представництва на заході України, проблем здійснення влади, про які я вже говорив… У них самих попереду – досить серйозний іспит…

- Тобто ви, очевидно, не погодитесь з висловлюванням вашого колишнього колеги, екс-бютівця Дмитра Видріна, який зауважив, що якщо донедавна головне протистояння БЮТу було пов’язане з «Регіонами», то тепер додалась іще й вісь «Батьківщина» - «Свобода»?

- Ціную думку Дмитра Гнатовича як політолога, але насправді боротьба проходить по такій лінії: по один її бік знаходиться Партія регіонів, Литвин, комуністи і всі, хто здійснює владу, а з іншої сторони – всі ті, хто цю владу не підтримує. От з ними і будемо співпрацювати.

- І насамкінець: Олександр Турчинов поставив під сумнів незаангажованість міжнародних спостерігачів. Такою є точка зору всієї фракції чи його особиста? У місцевих виборах брали участь близько 490 міжнародних спостерігачів і пару тисяч спостерігачів від Комітету виборців України…

- Я сам особисто брав участь у виборах. На Кіровоградщини я щось ніяких спостерігачів не зустрічав. Можливо, вони просто не потрапляли мені на очі. Насправді та цифра, яку ви назвали, не є аж такою великою, враховуючи кількість дільниць по всій Україні. До того ж, зрозумійте, що картинку для міжнародних спостерігачів створили цілком привабливу. Прийшли вони на дільницю – все чинно, все спокійно, зовні все пристойно… Але ж вони могли і не бачити, як хтось вкидає бюлетені, й ніхто не брав до уваги, що реєстр виборців знаходиться в руках представників влади абощо… Є речі, які елементарно робляться – хтось знаходиться за кордоном на заробітках, але при цьому нібито й голосує… Всього цього міжнародні спостерігачі можуть і не знати. Вони бачать тільки зовнішню картинку – все добре, ніхто ні на кого не нападає, міліція на місці, люди спокійно голосують…

- БЮТ вимагав присутності у Верховній Раді Генерального прокурора. Чи будете ви на цьому наполягати й надалі, з огляду на те, що сьогодні-завтра буде призначений новий Генпрокурор, адже у Олександра Медведька термін повноважень добіг кінця?

- Є сенс ставити це питання з точки зору політичної. Хай прийде та розповість, які його враження… Як він сам вважає, чи пройшли вибори демократично? Скільки були звернень до прокуратури, скільки на них було відповідей? Думаю, що будь-який парламент за будь-якої влади зацікавлений почути таку інформацію… Я на це особливо великі сподівання не покладаю, але треба, щоб кожен говорив за себе сам. Як казав Петро І: «дабы дурь каждого была видна…»