Видео дня
У 2011 році демократичні уряди будуть повалені
В умовах наростання світової економічної кризи збільшується кількість різних футурологічних прогнозів, які не обіцяють нічого доброго для всіх у найближчих 4-5 років, у тому числі й для України, яка, на думку багатьох прогнозистів, виявилася чи не найслабшою ланкою новітніх ринкових демократій у Європі.
У впливових виданнях шириться вал критики щодо безпорадності Євросоюзу в умовах наростання світової кризи, який, як пишуть оглядачі, лише займається словесною еквілібристикою, «не підкріпленою бюджетним рядком».
Відомий блоггер «Файненшел Таймс» Ґідеон Рахман у стилі антиутопії малює похмуру картину листопада 2012-го, коли президентом США, після провалу Обами, стає Сара Пейлін, республіканка і губернатор Аляски, уряди України й Грузії повалені, Путін – знову президент Росії, а Медведєв – у в’язниці...
Основна мета цього прогнозу Рахмана – показати невиразність і хаотичність дій світових політиків в умовах наростаючої кризи. Цей блоггер нібито попереджає сьогоднішніх політиків, щоб вони не йшли шляхом «старих помилок», бо тоді до 2012 року в світі може статися приблизно так, як він змальовує. Рахман зображує у своєму футурологічному сні, що «у 2011 році нестабільні демократичні уряди України та Грузії повалені після тижнів вуличних заворушень. В організації цих подій підозрювали росіян, та ніхто нічого не зміг довести. Американці та європейці висловили протест, дуже вже кволий. Приватно багато західних дипломатів говорили, що лише пан Путін стоїть між Росією та нацизмом».
Інший кореспондент «Файненшел Таймс» – Тоні Барбер, навпаки, в дуже реалістичному стилі каменя на камені не залишає від програми «Східного партнерства ЄС». Барбер пише, що «Східне партнерство» вочевидь є ще одним прикладом того, як ЄС часто проявляє свої добрі наміри, не маючи достатньої сили, концептуального бачення та єдності мети у досягненні того, до чого прагне.
Якби партнерство організовували рік тому, воно не дуже вплинуло б на перебіг серпневої російсько-грузинської війни чи січневої українсько-російської газової кризи, чи на теперішній економічний занепад в Україні», – наголошує кореспондент «Файненшел Таймс».
Барбер зауважує, що «довірі до «Східного партнерства» не сприяє те, що є секретом Полішинеля: Польща і Швеція запропонували ініціативу минулого року на противагу «Середземноморському Союзу» Саркозі.., який стрімко пішов на спад у січні, коли спалахнув конфлікт у Смузі Гази».
Головна біда цих проектів ЄС, на думку Барбера, те, що їх «обмежено фінансують». «Файненшел Таймс» наводить з приводу цього слова російського посла в Євросоюзі Володимира Чижова, який сказав: «Те, що не підкріплене рядком у бюджеті, як правило, високо не злітає».
Барбер адресує ці рядки організаторам майбутнього саміту ЄС, що має відбутися у Празі 7 травня. На цьому саміті Брюссель планує розпочати це саме «Східне партнерство» для Вірменії, України, Азербайджану, Білорусі, Грузії та Молдови, в якому, за словами кореспондента «Файненшел Таймс», цим країнам не дається чіткої обіцянки щодо їхнього наближення до ЄС.
Радіо Свобода