…Жив-був один чоловік. Якось дивно жив — сам не знав як. Начебто і намагався, як усі жити, та виходило інакше. Щось виходило в нього, щось — ні. Коли про інших думав, все ладилося, коли про себе — все розвалювалося. Проте був він трохи поетом і любив одну маленьку принцесу. Сильно любив, як нікого на світі. Тільки квітів їй не дарував (А це трапляється з поетами, вони готові подарувати весь Всесвіт, а про квіти забувають). Хіба що вірші й казки для неї писав, і, немов дитина, радів, коли бачив її.

Видео дня

* * *

…А потім взяв й перестав писати казки та вірші. Незрозуміло чому. Дотепер ніхто не знає, що сталося...