Як протидіяти незаконним забудовам?, 14 ноября 2008

Незаконні забудови — одна з найболючіших проблем жителів середніх та великих українських міст. Зневірені в ефективності якогось протесту проти дій забудовників, громадяни у кращому випадку звертаються за допомогою до ефемерних громадських організацій чи політичних партій (які протестну енергію використовують у корисливих цілях), а в гіршому — просто безсило спостерігають за тим, як на місці дитячого майданчику чи скверику поряд з їхнім будинком виростає багатоповерхівка чи торговельно-розважальний монстр із заліза та бетону.

Але “Обозреватель” пропонує своїм читачам ефективну інструкцію по протидії свавіллю забудовників. Отже, якщо поряд з вашим будинком поставили паркан та починають завозити будівельні матеріали, а вам це зовсім не до смаку, то вам потрібно:

Створити ініціативну групу. Зрозумійте, що самотужки ви нічого змінити не зможете. При цьому не варто очікувати, що сусіди з великим ентузіазмом сприймуть ваші ідеї — розчарування в громадянській активності, породжене безліччю продажних пікетів та «майданів», занадто велике. Тому на початку вас буде підтримувати лічена кількість однодумців. Проте ваш щонайменший успіх у боротьбі із забудовою одразу призведе до зростання числа активістів. Перевірити законність будівництва. Згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України, будівництво є законним лише за наступних умов: воно здійснюється на спеціально відведеній для цього ділянці, має всі необхідні дозволи, проходить у цілковитій відповідності з проектом і без порушення стандартних будівельних норм і правил та за умови позитивного вердикту громадських слухань. Недотримання будь-якої з цих вимог призводить до оголошення будівництва самочинним, після чого воно підлягає знесенню за рахунок забудовника. Звертатися необхідно до місцевої адміністрації та управління державного архітектурно-будівельного контролю. У разі істотного відхилення від проекту, яке порушує суспільні інтереси, суд за позовом відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування може змусити забудовника провести перебудову. Позивачами у такій справі можуть бути лише вищезазначені органи. Звідси порада: з самого початку боротьби проінформуйте про неї місцеву владу, наприклад, написавши листа і підкріпивши його якомога більшою кількістю підписів місцевих жителів. Скоріше за все, просто так забудовник не здасться. Ціна питання (особливо в Києві, де й виникають найголосніші забудовні скандали), як правило, вимірюється багатьма мільйонами. Тому забудовник напевне не зупиниться після однієї судової заборони і буде оскаржувати це рішення в інших судах, паралельно не припиняючи будівництва. Тому великий відсоток від усіх забудов в Україні проходить у так званому сірому законодавчому полі, коли однозначно розтлумачити, наскільки законними є будівельні роботи, не може жоден суд. Наприклад, для забезпечення потрібного рішення громадських зборів забудовники вже навіть не йдуть на підкуп мешканців (занадто дорого), а елементарно їх фальсифікують. Оскарження правової сили такого протоколу призводить до нового витку судової тяганини. Але в будь-якому разі вам необхідно буде підготуватися до рішучих акцій прямої дії. Деякою мірою ваша майбутня поведінка буде визначатися тактикою, яку обере забудовник: агресивною, умиротворюючою чи ігноруючою.

3.1. Забудовники-«бєспрєдєльщики» (а такі дуже часто трапляються на найдорожчих об’єктах) можуть обрати щодо вас тактику залякування. У хід можуть піти всі ще не забуті з буремних 90-х засоби: листи та дзвінки з погрозами, підпали дверей тощо. Крім того, забудовник може подати на вас у суд за «протидію будівництву» і вимагати арештувати ваше майно для забезпечення позову (як правило, це 100-300 тис. грн). Утім, боятися вам немає чого. За всю історію незалежності України ще немає прецедентів, коли такі позови задовольнялися. Крім того, всі дії забудовника щодо вас повинні фіксуватися аудіовізуальними та будь-якими іншими засобами — у подальшій боротьбі за свої права це не раз стане вам у нагоді.

3.2. Більш розумний забудовник може вдатися до іншої тактики: буде пропонувати вам дрібні послуги (ремонт будинку, заміна вікон тощо) в обмін на припинення боротьби. Якраз на цьому етапі зазнають розколу багато ініціативних груп — окремі активісти погоджуються на «компроміс». Проте підстав довіряти забудовнику немає: такі перемовини, як правило, мають неофіційний характер, і ви потім ніяк не зможете змусити іншу сторону виконати свої обіцянки. Тому йдіть до кінця, забудовнику ви вже дуже серйозно заважаєте, до перемоги залишилося небагато.

3.3. Забудовник може і ніяк не реагувати на вас, а спокійно проводити роботи і надалі. Тут вам доведеться максимально використати свої творчі та організаційні здібності. Організація різноманітних мітингів, пікетувань перед бетонним парканом чи навіть концертів з карнавалами — це перевірені і дієві методи тиску на забудовника. Робіть та роздавайте листівки, в яких ви критикуєте та/або висміюєте його, проводьте символічні акції по висадці зелених саджанців. Постійно змінюйте напрямки своєї активності і ви досягнете успіху — забудовник зрозуміє, що воювати з громадськістю куди дорожче, ніж відмовитись від будівництва.У будь-якому разі вам необхідно буде розширювати коло учасників протесту. Для цього знаходьте своїх «колег по нещастю» в інших районах міста, проводьте збори, обмінюйтесь досвідом. Допомагайте їм у їхній боротьбі, і вони обов’язково прийдуть допомогти вам. Розширення числа активістів неодмінно породить проблему лідерства. Але практика свідчить, що антизабудовні кампанії є більш ефективними, коли не мають конкретних лідерів, яких можна підкупити чи іншим чином нейтралізувати. Обмежтеся колом взаємозамінних координаторів, але всі важливі рішення ухвалюйте винятково загальними зборами. Низовий рух, який стрімко розширюється, неодмінно приверне увагу громадських організацій та (особливо!) політичних партій. Так чи інакше вони будуть намагатися використати вас у своїх цілях. Вам важливо цього не допустити, натомість зробити те саме з ними. Партії та організації часто володіють вкрай необхідними для вас ресурсами, насамперед організаційними, і можуть бути корисними. Але в будь-якому разі співпрацюйте з ними обережно і одразу припиняйте співпрацю, якщо помічаєте з їхнього боку відвертий піар. Конфіденційною інформацією намагайтеся особливо не ділитися — немає жодної гарантії, що за певну винагороду від забудовника вони елементарно не «здадуть» йому всі дані. Розширюйте коло знань про проблему. Читайте пресу та закони на відповідну тематику. Багато корисної інформації ви зможете знайти на сайтах www.derybanu.net, community.livejournal.com/saveoldkyiv/, www.solomenka.org. Час грає на вашу користь. Будь-яке затягування процесу забудови — вам на руку. В умовах економічної кризи та жорсткої конкуренції забудовник не зможе дозволити довгий простій якогось об’єкту, до якого ви його змушуєте, і йому доведеться відступити.

Для того, щоб ви зрозуміли, що боротьба із забудовником є цілком реальною справою і повірили у свої сили, ось три найяскравіші приклади перемог громадян над «бєспрєдєльщиками»:Пейзажна алея. Під прикриттям МЗС будівельна фірма, яку пов’язують з нардепом від БЮТ Богданом Губським, намагалася звести на руїнах Десятинної церкви, захищеному ЮНЕСКО місці, де лежить камінь з написом «Отсюда есть пошла земля русская», елітну житлову багатоповерхівку. Місцеві жителі два роки боролися по судах, де зазнавали постійних поразок, але за підтримки громадської ініціативи «Збережи Старий Київ» змогли привернути увагу преси та влади до цієї проблеми. Після цілого ряду креативних акцій (концерту, відкриття символічного «пам’ятника дерибану», прибирання схилів біля Пейзажної алеї та інших) Шевченківський районний суд скасував землевідвід цієї ділянки і повернув її у громадську власність. Вул. Лук’янівська, 77. На території спортивного та дитячого майданчиків, навпроти місцевого департаменту ДАЇ, було встановлено будівельний паркан, а для його «охорони» забудовник запросив кількадесят хлопців міцної статури та характерної зовнішності, які безцеремонно застосовували фізичну силу проти протестувальників. Але місцеві мешканці не склали зброї, провели повалення незаконно встановленого будівельного паркану, акцію “Все найкраще дітям” - прямо на території дитячого майданчика - та інші заходи і отримали позитивний результат: рішенням мера Києва будівництво було заборонене, а Київрада скасувала землевідвід. Вул. Березняківська, 12. Забудовник нахабно спиляв кільканадцять вікових дерев і почав провадити будівельні роботи. Як і у попередньому випадку, тут не обійшлося без силового конфлікту між місцевими жителями і найнятими «братками». Близько тижня активісти блокували всі під’їзди до місця потенційного будівництва, змайструвавши барикаду із спиляних забудовником дерев. Міліція в цьому конфлікті беззаперечно стала на бік забудовника (як, до речі, і майже у всіх інших конфліктах, тому порада — на міліцію чи «Беркут» у боротьбі розраховувати не варто). Але знову ж таки «поле битви» залишилося за місцевими — забудова була заборонена. Активна фаза конфлікту тривала трохи більше місяця.

Тому не бійтеся активно виступати проти незаконних забудов — правда на вашому боці. Борітеся — поборете.