Політики вибирають тропіки

Уряд Януковича з початку 2007 року придумав для споживачів газу, які мають приватні будинки, диференціацію цін. Ідея така: бідні мають платити менше собівартості, багаті — в кілька разів більше.

Диференціацію зробили по чотирьох категоріях. За задумом, перша категорія — для зовсім бідних, тих які спалюють за рік 2.500 кубів газу, вони платять 339 грн. за одну тисячу кубів. Друга категорія — для тих, хто зводить кінці з кінцями й спалює за рік до 6 тисяч кубів, вони платять 480 грн. Третю категорію ( від 6 до 12 тисяч кубів) придумали для середнього класу. Автори диференціації певно вважали, що середній клас в Україні надзвичайно міцний та забезпечений й влупили для нього ціну в двічі більшу ніж для попередньої категорії — 980 грн.

Й нарешті остання четверта категорія — для багатих. Еліта в нас в країні досить слабенька, між середнім класом та багачами різниця в статках мінімальна, інакше, як пояснити той факт, що уряд вирішив, що багаті будуть платити лише на 20% більше за середній клас. Отож, четверта категорія платить 1170 грн. на тисячу кубів.

Що з цього вийшло, «Обозревателю» розповів один з газових контролерів по Київській області. За його словами, більшість господарів, які споживають від шести до восьми тисяч кубів на рік, насправді не мають таких прибутків, щоб платити за газ по третій категорії — 980 грн. «Люди вперто платять 480 грн. Кажуть зимою будемо мерзнути, але ввійдемо в шість тисяч. Борги по кожному селу доходять до півмільйона гривень», — розповів газовщик.

До речі, категорія встановлюється з розрахунку обсягів споживання за попередній рік. Отож, неважливо, чи вкладуться люди, з яких змушують платити по третій категорії, в другу, вони вже є боржниками.

«Я таких людей не поспішаю відключати, для них це несправедлива ціна, — розповідає працівник газового господарства, — я сам маю подібні проблеми, всю зиму у мене в будинку була температура 15 градусів. Зате я відключаю інших. Наприклад, відключив одного депутата, а також головного енергетика «Нафтогаз України», який заборгував 11 тисяч гривень. Він потім скаржився моєму керівництву, я мав проблеми, але моя позиція наступна: спочатку треба представників влади відключати, які встановлюють такі ціни, а вже потім — бабусь».

Після цієї розмови «Обозреватель» вирішив поцікавитися, як платять за газ представники влади. Чи стали вони економити блакитне паливо після того, як зросла ціна? Чи стоять перед ними проблеми вкластися в нижчу категорію, щоб менше заплатити?

До речі, те, що нинішня система диференціації несправедлива, на початку року говорив віце-прем’єр-міністр, що курує паливно-енергетичний комплекс, Андрій Клюєв. Він вважав, що третю категорію для середнього класу треба розбити на дві з поступовим підвищенням ціни.

Однак, це залишилось лише на рівні розмов. Чому?

Певно тому, що, як з’ясував «Обозреватель», для нашої політичної еліти це питання зовсім не актуальне. Журналіст не знайшов жодного політика, який би намагався вкластися в оптимальне споживанні газу — в шість тисяч кубів за рік.

Дані про газові апетити представників української еліти журналісту вдалося дістати через знайомого, що працює в Боярці в головному офісі «Київоблгазу». Звичайно, інформація була надана «Обозревателю» анонімно, людина переживає за свою роботу. Однак навряд чи хтось зі згаданих в статті осіб може ці данні оскаржити, бо вони є дійсними, й у випадку звернення до суду «Київоблгаз» буде змушений їх підтвердити офіційними документами.

Журналіст «Обозревателя» дістав дані по споживачах блакитного палива Козинської сільської ради, куди входить Козин, Рудики, Плюти. Ідентифікувати вдалося небагатьох, адже більшість приватних будинків, які належать нашій політичній еліті, записані на «лівих» осіб, також частина Козина, Конча-Заспа, платить за газ в Києві.

Однак, дехто таки нам потрапив. Зокрема, сам віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв. Об’єми споживання газу паливним віце-прем’єром просто вражають!

Спочатку журналіст «Обозревателя» натрапив на дані про двох Клюєвих. Виявилося, що Клюєв Сергій Петрович має в селі Рудики будинок 220 квадратних метрів й в цьому році для його обігріву спалив 11470 кубів газу. Зовсім не економно! Для такої площі з головою вистачає й половини цього об’єму газу. Газовики пояснили таке марнотратство тим, що очевидно брат віце-прем’єра підігрівав басейн.

Наступний Клюєв, Петро Васильович, очевидно батько віце-прем’єра, платить за газ також в Рудиках. Він економніший за молодшого сина, в удвічі більшому будинку (450 кв.) газу спожито с початку року майже так само 12100 кубів газу.

Таке економне споживання вийшло певно тому, що будинок Петра Васильовича побудований з «теплої» червоної цегли. Як з’ясував «Обозреватель», розташований він на вулиці Новій в селі Рудики. Ділянка невелика, зате виходить на воду. Будівельники, що працювали навпроти, підтвердили, що це майно Клюєвих. Це підтвердили й газовики. За їх інформацією, Андрій Клюєв придбав вже побудований будинок два-три роки тому. Певно, він зробив це тому, що його основний маєток знаходиться в лісі й не має виходу до води.

До речі, яке споживання газу у базовому сімейному гніздечку віце-прем’єра, допоміг з’ясувати місцевий слюсар.

«Ті Клюєви, які у вас є в базі даних, це ще не всі. Головний Клюєв ховається за цим прізвищем, — слюсар тикнув пальцем у відомість про оплату за газ, де значився Охріменко Михайло Павлович. — Я це знаю напевно, бо це моя спеціалізація».

Журналіст послухав рекомендації слюсаря, як пройти до об’єкта, й вийшов просто до кам’яного паркану, про який писала «Українська правда» як про паркан Андрія Клюєва.

Шикарна огорожа опоясує ділянку ліса близько 15 га, в якому знаходиться величезний житловий будинок, кілька підсобних будиночків, тенісний корт та дитячий майданчик.

Однак облаштування родинного гніздечка Андрієм Клюєвим цікавило «Обозреватель» найменше, журналіст лише поцікавився, чи правда в цьому маєтку за газ платить Охріменко Михайло Павлович й отримав ствердну відповідь. Отож, згідно документів, які мав «Обозреватель», виходить, що на цьому об’єкті є два газових лічильника, обидва на Охріменка. Один обраховує споживання газу на опалювальній площі 500 кв.м., другий на 999 кв.м. За цей рік по першому лічильнику спалено за 5900 кубів газу, по другому — 45190 кубів газу. До речі, по другому особовому рахунку у Охріменка заборгованість 2200 грн. Принаймні так було, коли «Обозреватель» кілька днів тому отримав цю інформацію.

Від обізнаних людей, які керують справами у фазенді віце-прем’єра, «Обозреватель» дізнався, що газова контора вимагає об’єднати ці два рахунки. Отож, вони вже написали відповідну заяву, й тепер платником газу, що споживається в палаці за бутовим парканом, буде особисто Клюєв Андрій Петрович.

Однак це ще не все. Керуючий справами у Клюєва розповів, що вони об’єднують в один ще три особових рахунки за газ, один з яких зараз значиться на Охріменка, другий на Сергія Клюєва й третій на Сергія Сороку. Єдиним платником за другим особовим рахунком буде все той же загадковий Охріменко.

Що ж це за об’єкти? За даними газового господарства, це ще один будинок площею 999 кв. м., який спожив за цей рік 29.394 куб. газу, й має заборгованість по оплаті 1321 грн., також невеликий будинок молодшого Клюєва, про який ми вже згадували, та критий корт, який записано на Сороку Сергія Миколайовича.

Згідно наших даних, корт має 800 кв. метрів й спожив 21.800 куб. газу. За попередній місяць за цим рахунком значилась заборгованість майже 16 тисяч гривень, однак зараз все заплачено.

Таким чином, родина Клюєвих в одному селі Рудики вже спожила за цей рік 120 тисяч куб. газу. Для порівняння невеликий двоповерховий будинок площею 150-200 кв.м. у економного українця споживає 7 — 8 тисяч кубів на рік. А родина Клюєвих має всі шанси за підсумком року наблизитись до 200 тисяч кубів у споживанні блакитного палива.

Звісно, з таким газотратством важко зрозуміти проблеми родин, які намагаються вкластися в 6 тисяч кубометрів. Отож не дивно, що заяви Клюєва про необхідність перегляду диференціації цін залишились пустими балачками.

Звичайно, родина Клюєвих заплатила за спожитий газ великі гроші по четвертій елітній категорії — це більше 140 тисяч гривень. Однак якщо уряд країни бореться за економію газу й ціна для тих, хто спалює 7 тисяч кубів за рік більша від тих, хто спалює 6 тисяч кубів аж в два рази, чому тоді ті, що спалюють 12 тисяч й 100 тисяч кубів платять однаково?

Чому хороший сільський господар, що спалює 7 тисяч кубів газу за рік, платить за кожний куб 980 грн., а родина віце-прем’єра, що спалює майже 200 тисяч, лише трохи більше — 1170 грн. за куб? Й нарешті чому велика родина, яка живе вкупі в одному великому будинку, платить за газ ту саму ціну, що родина Клюєва, яка живе в кількох великих будинках?

Отож виходить, що наша політична еліта, яка драконівськими цінами дисциплінує простих українців економити газ, для себе особисто не придумала жодних обмежень.

Звичайно, великі об’єми споживання газу не лише у «біло-блакитних» посадовців. В якості «помаранчевого» прикладу «Обозреватель» вирішив продемонструвати споживання газу Президентом України Віктором Ющенком. Скільки споживає державна резиденція в Кончі-Заспі нам не відомо, зате «Обозреватель» дістав інформацію, як Віктор Андрійович гріє своє родинне гніздечко в селі Безрадичі.

На Віктора Андрійовича Ющенка записано аж три особових рахунки. Згідно першого, Президент має дачу на вул. Підгірна 11, площею 435 кв. метрів, на обігрів якої за цей рік використано 11 604 м. куб. газу. Ще одна дача (вул. Підгірна без номера) має 200 кв. метрів й спожила 11 299 м. куб. газ. За третім рахунком (вул. Підгірна без номера) Віктор Андрійович спалив найбільше — 15.798 кубів газу (опалювальна площа 250 кв. метрів).

Цікаво, що опалення останнього об’єкта почалося з початку року. Однак «Обозреватель» так і не зрозумів, що це за новий будинок з’явився в маєтку Президента.

Можливо тому, що це не житловий будинок, а кілька творчих майстерень та музеїв, розкиданих по всій території президентських угідь, адже за рік у дворі Президента виріс будиночок обвішаний дерев’яними колесами та плугами, де у вікнах стоять керамічні горщики, та ще одна невелика хатка з’явилася над озером.

Отож, Віктор Андрійович за цей рік спалив майже 40 тисяч кубів газу й заплатив майже 50 тисяч гривень. Навіть, як для такої великої родини, яку має Президент, це шалено марнотратне споживання. Слава Богу, хоч боргів за газ у Президента немає.

На жаль, «Обозреватель» не зміг дізнатися, скільки платить за газ Юлія Тимошенко. Коли на одній з прес-конференції їй було задано відповідне запитання, вона чомусь дуже обурилася. Задовольнити журналістську цікавість не вдалося, тому що та частина дамби в Конча-Заспі, де проживає Тимошенко, платить за газ у Києві.

Зате «Обозревателю» трапився депутат з її фракції Семинога Анатолій Іванович, який має будинок по вул. Луговій в Козині.

Депутат виявився економний. Маючи непомірно велику хату площею 761 кв. м. (вдвічі більше ніж у Юлії Володимирівни), він за цей рік спалив 7200 куб. газу. Це просто чудо, як йому так вдалося? Відповідь може бути одна: певно нардеп там не проживає й підтримує в будинку мінімальну температуру. Таким чином, Семинога заплатив за газ лише трохи більше 8 тисяч грн.

Як з’ясував «Обозреватель», дуже економний зять Леоніда Кучми Віктор Пінчук. Щоправда, він економить не газ, а власні гроші.

Дендропарк у маєтку Віктора Пінчука

Віктор Пінчук проживає на об’єкті, який офіційно називається база відпочинку ТОВ «Світ Шляхів», яка займає більше сотні га лісу на околицях Козина. Для опалення величезного будинку, а також підсобного господарства родина Пінчука з початку року використала 53 200 куб. газу. Як бачимо, об’єми споживання у Пінчука на рівні Президентських зате ціна за газ для Пінчука дещо нижча. Справа в тому, що ціна на газ для будинку, що належить юридичній особі нижча ніж приватній. Як приватна особа Пінчуку довелося б платити за газ по 4 категорії 1170 грн. за куб. м., як юридична особа «Світ Шляхів» за останній місяць заплатив за тарифом 1055 грн. за куб. м.

До речі, для промислових об’єктів ціна на газ щомісяця дорожчає. Наприклад, в березні Пінчук платив 985 грн. за куб. м. Тобто мільярдер купував газ по такій самій ціні, яку уряд придумав для середнього класу, й з початку року зекономив майже 10 тисяч грн.

Претензій до Віктора Михайловича тут бути не може. «Світ шляхів» платив згідно закону, але ситуація сама по собі комічна й вказує на те, що постанова про диференціацією цін для приватного споживача погано прописана.

До речі, ТОВ «Світ Шляхів» платить за газ сумлінно. Як розповіла контролер по газу селища Козин Галина Іванівна, бізнесова та політична еліта в основному вчасно платить за газ. Особливо нахвалювала Галина Іванівна екс-керівника секретаріату Президента Олега Рибачука, який проживає в селі Плюти. «Він такий привітний. Завжди так уважно ставиться до питання оплати за газ, що навіть переплатив 800 грн.», — розповіла Галина Іванівна.

Є такі, якими газовики незадоволені, зокрема вони скаржаться, що постійні борги у Софії Ротару.

А ще кореспондент «Обозревателя» виявив та порадувався, що політична та бізнесова еліта не бере субсидій. Принаймні жоден такий «Обозревателю» не трапився.

Також «Обозреватель» з’ясував, що політична еліта не намагається економити газ. Для опалення одного квадратного метра житла політики в основному витрачають вдвічі більше «блакитного палива» ніж це роблять прості українці, а інколи навіть втричі. Це означає, що нові тарифи зовсім не спонукають нашу політичну еліту до економії газу.

Зрештою, та схема диференціації ціни на газ, яка працює в Україні, б’є лише по середньому класу, й не має нічого спільного з гаслом помаранчевої революції: «багаті допоможуть бідним».

Була би справедливою інша схема оплати за газ. Потрібно встановити єдине соціальне споживання на кожного члена родини, наприклад одна тисяча кубів на рік за соціальними цінам, а надлишок споживання рахувати за ринковими цінами. Можливо, зробити диференціацію ціни згідно об’єму споживання газу у надлишку.

Наприклад, родина з п’яти осіб споживає 7 тисяч кубів газу. В такому разі п’ять тисяч кубів вона купує по соціальній ціні 480 грн. за тисячу кубів, а надлишкові 2 тисячі купує за 980 грн. за куб. або навіть 1170, чи 1500. Якщо надлишок більше 5 тисяч кубів, а далі 10 тисяч, 20 тисяч та 50 тисяч кубів, ціна пропорційно зростає.

В такому випадку економити будуть усі: й ті, хто опалюють маленькі будинки, й ті, що опалюють газові корти та басейни. Тоді насправді багаті допоможуть бідним, й що найголовніше - кожен в міру своїх можливостей.