Замість Сердючки Нікітін показав інкрустовані камінням ікони

Доки один Юрій Нікітін просовує Верку Сердючку на європейські музичні ринки, інший Юрій Нікітін – художник - влаштовує виставки.

Матвій Нікітін («Комерсантъ»), син художника, та Альона Сибірякова («Група РОСТ»)

Художник Юрій Нікітін представив свої роботи в кінотеатрі «Кінопанорама».

Особливістю і, певно, головним акцентом виставки стали картини на релігійні теми, написані на шкірі і інкрустовані різним камінням.

Раїса Недашківська, народна артистка України:

-Мене зворушила робота «Богородиця». Наскільки вона українська! Ви подивіться: український пейзаж, на наших хлібах, на українських хмарах намальована. У Юри все духовне. Колице так необхідне в нашому житті, щоб ми розуміли для чого ми приходимо на цей світ, що ми робимо, що ми діємо... Дивлячись на ці роботи, бачиш щастя і розумієш, для чого ти прийшов.

Художник Юрій Нікітін та актриса Раїса Недашківська

Тарас Петрів, голова Національной комисії по затвержденню свободи слова при Президенті України:

-Враження від виставки справді цікаві. Ця виставка –унікальний місточок між епохами. Я не бачив того, що малює Нікітін раніше. Він малює дуже сучасно. Думаю, можемо говорити, що це саме те мистецтво, яке дуже важливе для сьогоднішнього дня. Хоча це не є, як ми кажемо, технікою іконопису. Зовсім нічого спільного немає з речами, які можуть бути подібними до іконопису. Він використовує те, що надбала історія за багато років.Ці роботи є, перш за все, духовними, але навряд чи варто говорити про релігійну основу.

Юка Гаврилова, редактор відділу культури газети «Без цензури»:

- Юра – людина, яка не має технічної стелі. Він вільно працює в багатьох стилях, дуже обізнаний в такому понятті, яке зараз продається всілякими Денами Браунами і Коельйо, як «таємне знання». Але це не цеглини якісь, якими зомбують людину, мовляв «насправді було ось так!». Це знання не можна купити в супермаркеті за тридцять гривень.Він цими символами грається. Це людина неабиякого почуття гумору. Той, хто цього не бачить у його роботах, бачить таку красиву, зроблену у стилі сакрального живопису картину. А той, хто вміє читати символи, розуміє, наскільки автор легко з ними обходиться. Тут є зіткнення пафосу і смішного, і пафос програє .

После официального открытия выставки гостям предложили просмотреть фильм «Призраки Гойи». Эта часть мероприятия по впечатлениям явно проиграла. Кино про художника, как это часто бывает, оказалось совсем не достойным самого художника. Хотя, наверное, подросткам и почитателям блокбастера«Блондинка в законе» понравится...

Кінорежисер Віктор Гресь та Юрій Нікітін знайомі з часів праці над фільмом «Нові пригоди янкі при дворі короля Артура »