Примите участие
в розыгрыше
футболки с логотипом Obozrevatel Участвовать
Приз
БлогиМир

/Новости политики

В інтересах суспільства

56

Кажуть, може статися диво. Також кажуть, що старих звичок позбавитись дуже важко.

Сьогодні в Україні здається, що лише завдяки диву розколоті демократичні сили зможуть колись об’єднатися та сформувати ще одну Помаранчеву коаліцію у парламенті, після того, як попередня розвалилася 6 липня, проіснувавши тільки два дні. Особисті амбіції помаранчевих лідерів та їхнє розчарування через укладені компроміси та втрачені можливості продовжують їх розділяти, а з ними зникають надії та сподівання мільйонів українців, які хоробро підтримували їх під час буремних днів Помаранчевої революції.

Невже ці демократичні сили зайшли у глухий кут, в якому вже немає жодних шансів возз’єднатися та реалізувати демократичні ідеали Помаранчевої революції? Не обов’язково.

Сьогодні Віктор Ющенко має дуже рідкісну третю можливість відродити Помаранчеву революцію. Перша можливість була на Майдані (Незалежності), коли величезна кількість громадян піднялася, щоб протестувати проти жахливої фальсифікації виборів президента та закликати до припинення корупції т репресій колишнього президента Леоніда Кучми. Другим шансом стало нещодавнє формування помаранчевої коаліції в парламенті, яка вважалася неминучою, але швидко розвалилася через серйозну опозицію всередині демократичної коаліції проти кандидата президента на посаду парламентського спікера, дуже конфронтаційного Петра Порошенка.

Найкращим сценарієм для рідкісної третьої можливості об’єднати демократичні сили України та, можливо, сформувати більшість у парламенті є не той, на який намагаються звернути увагу Президента його радники, особливо зважаючи на очевидну відсутність у них стратегічної орієнтації у внутрішній політиці. Він включає критичні рішення та декілька ключових кроків. Цей сценарій передбачає, що Ющенко діятиме сміливо і вирішить у відповідності до Конституції розпустити парламент 25 липня або пізніше та провести повторні вибори, як передбачено законом. Президентський блок Наша Україна разом з блоком Юлії Тимошенко наводять переконливі підстави для обґрунтування такого рішення. Більше того, розпустивши парламент президент спростує думку, яка панує серед політичних експертів України, що його політичний блок та демократичні сили загалом тільки втратять громадську підтримку, якщо відбудуться повторні вибори.

Тоді сценарій розвиватиметься наступним чином:

Крок 1: Ющенко відмовляється від групового безперспективного мислення , властивого дуже амбіційному невеликому колу його “найкращих та найяскравіших радників”, які мало чого досягли у внутрішній політиці за останні 18 місяців, крім незграбної поразки президентського блоку Наша Україна на нещодавніх березневих парламентських виборах та постійного падіння суспільної підтримки президента та його блоку.

Президент також демонструє сміливість, рішучість та ініціативність, і робить перший крок до справжнього, сердечного примирення з Юлією Тимошенко, її блоком та іншими демократичними силами. Звичайно, Тимошенко готова, у неї є бажання та здатність до примирення та підтримки ініціативи президента. Обох лідерів зближує поразка нової демократичної коаліції в парламенті та величезна політична непевність, яка постала перед країною в результаті.

Крок 2: Під час довгої, емоційної телевізійної конференції Ющенко та Тимошенко об’єднують свої сили напередодні виборчої кампанії. Окремими заявами кожний відкриває своє серце народу та у манері каяття та відвертості визнає свої минулі помилки та присягає працювати пліч-о-пліч на благо суспільства та, зокрема, перемоги демократичних сил на виборах.

Телевізійна конференція є історичним моментом та ін’єкцією адреналіну для нації, якій потріпали нерви і яка страждає на політичне виснаження. Міжнародна громадськість, розчарована через нещодавній провал Помаранчевої коаліції, зачаровано та схвально за цим спостерігає. Усвідомлення цього факту ще вищу піднімає гордість українців через цю історичну подію.

Крок 3: Ющенко та Тимошенко на цьому не зупиняються. Вони продовжують доводити суспільству, що вони є справжньою демократичною командою, яка продовжуватиме працювати в тандемі і після виборів. Вони використають всі переваги засобів інформації, щоб розповсюдити це послання по всій країні: доля демократії в Україні сьогодні знаходиться в небезпеці, існує справжня загроза того, що тепер, коли вони повернулися до влади, Віктор Янукович та його Партія Регіонів заохочуватимуть розповсюдження корупції у політиці та бізнесі, як вони робили за часів президента Кучми.

Ющенко бере на себе ініціативу в інформуванні, створенні та використанні громадської думки на користь цього послання. За останні 18 місяців йому не вдавалося зробити це систематично. Ця серйозна помилка значним чином вплинула на погіршення віри народу в його президентство та демократичну коаліцію загалом.

Справжнє драматичне об’єднання Президента та Тимошенко змогло б значно змінити розстановку в українській політиці. Можливо, воно навіть змогло б дати демократичним силам достатньо голосів для того, щоб скинути політичного лідера Януковича та його партію.

Ющенко вже не втратить нічого, але може отримати все, якщо скористається цим сценарієм. Громадська довіра президентові протягом місяців постійно зменшувалась і за даними останніх українських опитувань є надзвичайно низькою. Якщо запропоноване возз’єднання з Тимошенко буде справжнім, а не в’ялим та награним у будь-якому сенсі, він зміг би повернути цю негативну тенденцію в зворотній бік, просуваючи спільну справу демократичних сил країни. Зрештою, українці вміють пробачати, вони – толерантні та сентиментальні люди, які болісно поставляться до загибелі Помаранчевої революції, визначної події в багатій історії країни та джерела великої гордості.

Чи є нереалістичним вищенаведений сценарій в умовах політичного сьогодення України? Може і так, але він не є неможливим. Для цього також не потрібне диво. Однак, для цього потрібне щось майже таке ж рідкісне: політична мужність.

Але чи можлива взагалі політична мужність в політиці? У 1955 тоді ще молодший Сенатор від штату Массачусетс на ім’я Джон Ф.Кеннеді написав про це в своєму класичному творі “Профілі мужності”, удостоєному Пулітцерівської премії. В ньому Сенатор-новачок показав, як восьмеро його історичних колег сенаторів, таких людей як Квінсі Адамс, замість того, щоб дбати про власну кар’єру, в одиночку вистояли проти величезного політичного та громадського тиску та проявили надзвичайну чесність – якість, яку великий американський письменник Ернест Хемінгвей назвав “почуттям достоїнства під обстрілом”.

Вирішальним питанням є: чи зможе Ющенко знайти політичну мужність для того, щоб сформувати справжній союз з Юлією Тимошенко, його колишньою соратницею та теперішнім політичним противником, яка так часто змушувала його кров кипіти? Щоб зробити це, доведеться позбавитись деяких старих звичок.

Йому доведеться стати Президентом з твердою рукою, таким, що не просто пасивно сидить на політичному узбіччі безперервно роздумуючи, втрутитись йому чи ні у кризу, поки Рим горить. Таким, що вміє брати на себе відповідальність за політичні провали, а не грає у гру “пошуків винних”. Таким, що не говорить заяложеними фразами чи ховається за улесливими зарозумілими радниками, а здатний подивитися людям у вічі та звернутися до них по телебаченню під час національної кризи. Таким, що у самому розпалі кризи може відсунути вбік власні політичні амбіції та політику на користь однієї партії і зробити все найкраще в інтересах суспільства.

Але якщо Президент Ющенко зможе знайти політичну мужність, тоді певно одне: в України буде дуже рідкісний третій шанс врятувати Помаранчеву революцію, об’єднати демократичні сили та, можливо, повернути їх в парламент як більшість; а самі українці на багато наступних поколінь без сумнівів дякуватимуть їм за те, що знову повернули країну на твердий шлях до демократії та Європи.

олтер Пархоменко, Старший співробітник Атлантичної Ради США

Подписывайся на наш Telegram. Получай только самое важное!

Автор

Блоги / мнения