«Феодосійська криза» може позначитися на вступі України в НАТО
28 травня 2006 року в порт міста Феодосія прибув вантажний корабель НАТО, що спричинило політичний конфлікт на Кримському півострові, й загалом в Україні.
У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Як вплине скандал навколо перебування військових НАТО у Феодосії на євроатлантичні перспективи України?»
Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):
„Якщо говорити про євроатлантичні перспективи України, то не вплине, а якщо про процес євроатлантичної інтеграції, особливо, якщо мати на увазі конкретну дату вступу України до НАТО, то, можливо, вплине.
Навколо феодосійського казусу є два важливі показові моменти. Перший момент пов‘язаний із тим, що, з юридичної точки зору, все впирається у відсутність рішення парламенту щодо легітимного заходу військових кораблів інших країн в українські порти. Таке рішення, в принципі, може бути прийняте на пленарному засіданні Верховної Ради 7 червня.
Другий момент. Враховуючи ту обставину, що жодна із серйозних і респектабельних політичних сил, які представлені в парламенті, не відмовляється від інтенсифікації співпраці з НАТО й із іншими євроатлантичними структурами, то навряд чи цей конфлікт зможе суттєво вплинути на процес подальшої співпраці України з НАТО. Якщо узагальнити оцінку ситуації навколо американського корабля у Феодосії, то тут більше все ж таки внутрішньополітичної кон‘юнктури, а не зовнішньополітичних проекцій, тому що цей конфлікт вміло інструменталізований через окремі політичні сили іншою політичною силою для посилення тиску на центральну владу, задля реалізації кінцевої мети на даному поствиборчому етапі – формування коаліційного уряду, за участю однієї з політичних сил”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):
„Курс на євроатлантичну інтеграцію української політичної еліти є цілеспрямованим, і феодосійський інцидент не може вплинути на зміну курсу. Варто нагадати, що ще більш скандальна ситуація в районі Феодосії відбулася торік і була пов’язана з російськими військами. У березні минулого року російський десантний корабель увійшов в українські води й почав висадку десанту без будь-якого дозволу з боку української сторони.
Але про що свідчить цьогорічний феодосійський інцидент, так це про незлагодженість дій державного механізму. Адже цілком очевидно, що інформація про захід судна мала бути отримана заздалегідь. Значить, і про формальний дозвіл слід було подбати заздалегідь. А то час від часу складається враження, що влада тільки й робить усе, щоб унеможливити саму ймовірність входження України до НАТО. Безапеляційні заяви вищих посадовців про вступ до НАТО через два-три роки, а тепер ще й нехтування формальністю на прикладі Феодосії лише роз’ятрюють ще живу з радянських часів нелюбов значної частин громадян до північного альянсу”.
Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):
„Я думаю, що тут справа не в скандалі. Наші партнери в процесі євроатлантичної інтеграції добре розуміють, що в Україні є достатньо серйозна опозиція ідеям вступу України до НАТО й узагалі євроатлантичної інтеграції. І тому для них така ситуація не дивна, тим паче, що з такими акціями натівські військові стикалися й стикаються в різних країнах. Інша річ, я вважаю, що тут потрібно думати нашим політикам і органам влади над тим, щоб не було повторення подібних ситуацій. Треба діяти виключно в межах закону, в правовій сфері, й не давати навіть натяку на те, що порушуються ті чи інші норми закону. З іншого боку, все ж таки треба політично готуватись до таких візитів і подібних акцій, щоб мінімізувати подібні ризики”.
Володимир МАЛИНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):
„Я думаю, евроатлантических перспектив у Украины вообще в ближайшее время не наблюдается, тем более, насколько мне известно, Мороз поставил условием коалиции решение вступление в НАТО принимать только после всеукраинского референдума, а общественной поддержки в ближайшие годы не ожидается. Я не думаю, что это вообще как-то будет влиять на процесс вступления в НАТО, поскольку мы туда в ближайшее время не попадем. Но это негативно скажется на имидже тех сил, которые проталкивают Украину в НАТО, я имею в виду Тарасюка, Гриценко и Президента, поскольку они действуют вне правового поля. Чтобы там они не говорили, но разгрузка американского корабля с грузами для полигонов, с некоторой частью оружия – это нарушение наших законов, поскольку Верховная Рада санкции на это не давала. То, что говорит Гриценко, якобы санкция будет после 7 июня, так это только будет. Вот когда будет, тогда можно пускать корабль в Украину. Ни одно государство-член НАТО не позволило бы с собой так обращаться, как Украина. На мой взгляд, это ударит по имиджу руководителей Украины и в принципе, по имиджу Украины как суверенного государства”.
Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій):
„Я думаю, що ніяк не вплине. Фактично, більшість країн НАТО вже визначилися з тим, що Україна має вступати до цієї організації, й, скоріш за все, на Римському самміті НАТО восени цього року Україні буде запропоновано членство. Інша річ, що Україна просто не зробила жодного кроку в напрямку того, щоб якимось чином поглиблювати знання населення України щодо того, що таке НАТО, що таке Європейський Союз та інші міжнародні структури. Те, що сталося в Феодосії, – наслідок, з одного боку, використання певних політико-ідеологічних штампів окремими політичними силами, а з іншого – рудименти старих ідеологічних догм, згідно з якими НАТО – це наш основний військовий суперник і найбільш вірогідний ворог. Я думаю, що в даній ситуації українському керівництву, якщо воно хоче, щоб Україна була членом НАТО, потрібно не поскупитися, й провести дійсно загальноукраїнський «лікбез» щодо НАТО, інакше більшість громадян просто не зрозуміють, що реально собою являє НАТО. Я особисто є противником вступу України в НАТО, але, якщо дивитися об‘єктивно, то просто розумію, що не було використано всіх можливостей і шансів для того, щоб уникнути феодосійського скандалу”.
Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):
„Я думаю, на самом деле в скандале ничего политического нет, скорее скандал по задумке его авторов должен перерасти в политический кризис. Но, во-первых, политическая элита Украины очень слаба и конституционные институты, которые должны были обеспечивать баланс внутренней и внешней политики, тоже в неэффективном состоянии, поэтому особого политического кризиса не будет. Но само это событие, заход американского судна без разрешения Верховной Рады в Феодосию (как представляют нам организаторы этого политического скандала), конечно же, будет иметь продолжение, но в двух направлениях. Первое – взаимоотношение российских и украинских вооруженных сил, прежде всего Черноморского флота, который, на мой взгляд, заходит и выходит, когда считает нужным, и второе – в отношениях с НАТО, который очень тщательно должен следить за болезненным самолюбием молодых государств, таких как Украина. Я думаю, что это проблема как раз новой Верховной Рады, которая должна отрегулировать отношения между Украиной и международными вооруженными формированиями, которые по тем или иным причинам имеют интерес к нашему государству. Это относится как к России, так и к НАТО. Что касается перспектив вступления Украины в НАТО, то сейчас общественное мнение не настроено в пользу НАТО, и в этом смысле такого рода политические скандалы не добавляют и не уменьшают сторонников в Украине. По всей вероятности, этот скандал сделан для внутреннего пользования и связан с «тяжелыми родами» парламентского большинства и коалиции. Я не удивлюсь, если этот скандал будет активно использоваться для разложения или создания той или иной коалиции”.