Правда про газові домовленості

14 лютого парламент заслухав керівників українського уряду про роботу Кабінету Міністрів України із забезпечення потреб України природним газом і у сфері енергозбереження. За результатами цього звіту парламентарі ухвалили постанову «Про некваліфіковані дії органів виконавчої влади із забезпечення споживачів України природним газом» (№ 9095). За цей документ проголосували 251 народний депутат. «Оглядач» пропонує читачам повний звіт українських чиновників про газовий конфлікт. Текст подано за матеріалами офіційного сервера Верховної Ради.

Виконуючий обов’язки Прем’єр-міністра України Юрій Єхануров

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні запрошені!

Проблеми, пов’язані з газопостачанням, без перебільшення можна назвати найбільш актуальними для економіки і безпеки держави.

Змушений констатувати, що обговорення питання забезпечення України природним газом як у Верховній Раді України, так і в суспільстві в цілому, набуває все більш політичного забарвлення. У зв’язку з цим хочу підкреслити, що уряд у вирішенні цієї проблеми виходив і виходить з потреб захисту національних інтересів, під якими ми розуміємо, в першу чергу, стабільне забезпечення населення України теплом та газом в опалювальний та наступний періоди, створення прийнятних економічних умов функціонування народного господарства країни, збереження газотранспортної системи та газосховищ у власності держави. При цьому пріоритетом є безперебійне забезпечення вітчизняних споживачів природним газом при поступовому переході до рівня цін, який відповідає сучасним ринковим умовам.

Як відомо, угодою між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації від четвертого жовтня 2001 року „Про додаткові заходи щодо забезпечення транзиту російського природного газу по території України” передбачено щорічне підписання протоколу, яким узгоджуються обсяги транзиту, розміри платежів у грошовій формі або обсяги поставок газу в оплату за транзит.

Протокол на 2006 рік мав бути підписаний до першого липня 2005 року. Проте це не було зроблено, в першу чергу, через неконструктивну позицію російської сторони. Численні зустрічі з її представниками у 2005 році не призвели до досягнення результатів, які б влаштували Україну. Більше того, російська сторона запропонувала на 2006 рік значно жорсткішу умови для співпраці з Україною в газовій галузі. Це підвищення ціни на газ, зміни механізму його постачання з Росії і Туркменістану, та перехід на грошову форму розрахунків за надання послуг з транзиту.

Все це пропонувалося зробити без будь-якого перехідного періоду та без підписання щорічного протоколу. Незважаючи на наполегливі дії Уряду, до кінця 2005 року не вдалося врегульовувати розбіжності в позиціях сторін на прийнятних для України умовах. Тим часом російська сторона попередила, що у випадку недосягнення згоди, вона обмежить постачання газу для споживачів України.

Ситуація ускладнилася ще й тим, що 29 грудня 2005 року президентом Туркменістану і головою правління Акціонерного товариства „Газпром” була підписана угода щодо поставок в шостому році в Росію 30 мільярдів кубометрів туркменського газу, в тому числі в першому кварталі 15 мільярдів, тобто, практично, весь обсяг видобутку газу в Туркменістані за цей період, який можна було направити в північному напрямку.

31 грудня 2005 року „Газпром” повідомив НАК „Нафтогаз” України, що у шостому році продаж російського газу здійснюватиметься виключно за ринковими принципами, а це ціна 230 доларів за тисячу кубометрів, а розрахунки за послуги з транзиту газу територією України провадитимуться грошовими коштами. Починаю чи з 1 січня 2006 року „Газпромом” було обмежено постачання природного газу в Україну, що призвело до зменшення обсягів транзиту російського газу. Хочу наголосити, що НАК „Нафтогаз України” діяв у відповідності до умов контракту, укладеного з ВАТ „Газпром” 21 червня 2002 року. Для запобігання виникнення енергетичної кризи було створено оперативний штаб. В результаті рішучих і послідовних дій української сторони „Газпром” підтвердив, що починаючи з 4 січня відновить обсяги постачання газу до України.

Подальша конфронтація в зимовий період могла б призвести до непередбачених наслідків та перебоїв в роботі вітчизняної газотранспортної системи, аж до виникнення техногенно-небезпечної ситуації. Розуміючи це, протягом 3-4 січня 2006 року у ході переговорів Мінпаливоенерго України НАК „Нафтогаз України” і ВАТ „Газпром” було досягнуто принципових домовленості щодо подальшої співпраці сторін у газовій галузі.

ВАТ „Газпром” підтвердило обсяги постачання газу до України на рівні показників, які були зафіксовані в останні дні 2005 року та відповідали умовам контракту від 21 червня 2002 року.

4 січня 2006 року сторони на компромісних засадах уклали угоду та доповнення до раніше укладених контрактів, які визначили умови транзиту та постачання природного газу в Україну в 2006 році та забезпечення балансу газу для України.

Відповідно до цієї угоди у лютому 2006 року створено закрите акціонерне товариство „УкрГазЕнерго”, яке в свою чергу 2 лютого уклало контракт з компанією „РосУкрЕнерго” щодо купівлі-продажу природного газу.

Основні положення укладених документів передбачають гарантоване забезпечення балансу надходження природного газу в Україну, встановлення ціни на газ на рівні 95 доларів США за тисячу кубометрів до кінця 2010-го року. Ставка оплати послуг транзиту газу територію України встановлено на рівні 1,6 долара Сполучених Штатів Америки на 1000 кубометрів на 100 кілометрів відстані до кінця 2010 року.

Механізми, що унеможливлюють в односторонньому порядку збільшення ціни на газ. Збереження можливості державного регулювання ціни на природній газ на внутрішньому ринку України, збільшення обсягів транзиту природного газу територією України та обсягів його закачування до підземних сховищ України.

Враховуючи, що найбільш суттєві зауваження, які висловлювалися до досягнутих домовленостей, а саме: недостатність гарантій надходження необхідних обсягів природного газу в Україну для забезпечення його балансу та збереження стабільної ціни, відсутність підтвердження наявності у постачальників відповідних ресурсів газу для поставок в Україну, ув’язка ставок на транзит зі змінами цін на газ. Ці домовленості стосуються невідповідності раніше укладеним міжурядовим угодам.

Хочу зазначити наступне: ці домовленості не суперечать чинним угодам між Кабінетом Міністрів України і урядом Російської Федерації у газовій галузі і є доповненням до раніше підписаних контрактів між НАК „Нафтогаз України”, акціонерним товариством „Газпром” та компанією „РосУкрЕнерго”.

Шановні народні депутати, уряд усвідомлює наявність певних ризиків у взаємовідносинах з російською стороною і необхідність удосконалення діючої нормативної бази стосовно подальшого врегулювання відносин у сфері транзиту і постачання природного газу в Україну. Всі проблемні питання повинні бути з’ясовані не викликати сумнівів щодо варіантів їх вирішення.

А саме тому з огляду на появу у російської сторони певних заперечень щодо запропонованого нею ж посередника, компанії „РосУкрЕнерго”, урядом України сьогодні буде направлено листа на ім’я керівника уряду Російської Федерації. У ньому зокрема висловлюється згода на заміну цього посередника, якщо він перестав влаштовувати російську сторону. Я вранці погодив текст цього документа і підпишу дещо пізніше.

Також серед першочергових завдань є прискорення підписання протоколу на шостий рік до міжурядової угоди від 4 жовтня 2001 року, метою якого є отримання державних гарантій від Російської Федерації стосовно забезпечення обсягів транзиту газу територією України, повного забезпечення балансу газу для України.

Нарешті, необхідно отримати гарантію від російської сторони, що у шостому році вона забезпечить через акціонерне товариство „Газпром” транзит центральноазіатського природного газу, призначеного для забезпечення балансу газу України територією Російської Федерації, а також територією Республіки Узбекистан та Республіки Казахстан.

Ми очікуємо, що наступного тижня відбудуться переговори з російським урядом. Застереження та конструктивні пропозиції, які висловлювалися у Верховній Раді України, Кабінеті Міністрів, Раді національної безпеки і оборони України будуть враховуватися урядом у подальшій роботі.

Шановні колеги, хочу ще раз наголосити. Укладені угоди та контракти забезпечують головне – недоторканість української газотранспортної системи, баланс газу для споживачів України, транзитні поставки газу в європейські країни. Крім того підписані документи забезпечать Україні перехідний період, час, який необхідно максимально ефективно використати для технічного переоснащення наших підприємств і запровадження енергозберігаючих технологій.

Результатом перехідного періоду має стати припинення нераціонального споживання Україною природного газу. Ми повинні рішуче виправити ситуацію, коли наші енергозатрати в розрахунку на одиницю ВВП є у декілька разів більшими ніж в країнах Європи.

Конкурентноздатність продукції українських підприємств на світових ринках має визначатися не обсягами дотування державою низьких цін на енергоносії, а рівнем впровадження сучасних технологій та стандартів менеджменту.

У нас є значні запаси вуглеводнів і потрібно вжити заходів для нарощування обсягів власного газу. Питання полягає у створенні сприятливих умов для залучення інвестицій для розвитку та розробки родовищ.

Уряд працює в цьому напрямку і ми сподіваємося, що нам вдасться залучити кошти для розвитку і розробки родовищ на шельфах Чорного і Азовського морів. Як відомо, перший тендер буде реалізовано вже в березні місяці.

Геополітичне розташування України на межі євразійського, європейського економічних просторів, наявність розвиненої інфраструктури створює передумови для розвитку нашої газотранспортної системи, включаючи підземні сховища газу. Тому вже найближчим часом необхідно буде затвердити, ми затвердимо програму збільшення не менш ніж в два рази місткості підземних сховищ.

Передбачається, що частина коштів, отриманих від підвищення ставки за транзит газу з 1,09 до 1,6 долара буде спрямовано на роботи, пов’язані з підвищенням надійності роботи газотранспортної системи і, в першу чергу, для забезпечення надійності транзиту газу територією України європейським споживачам.

Запровадження енергозберігаючих заходів, спрямованих на суттєве скорочення витрат газотранспортної системи на технологічні потреби, а це майже 8 мільярдів кубометрів на рік, дозволить зекономити не менше 25% природного газу.

Уряд продовжує працювати над пошуками джерел диверсифікації постачання газу в Україну. Особливої уваги заслуговують пропозиції щодо розробки довгострокових проектів постачання.

Що стосується проблем, пов’язаних з ефективним використанням енергоресурсів, урядом вже здійснені певні кроки в цьому напрямку. Прийнято ряд урядових актів, якими затверджено коротко та довгострокові заходи спрямовані на скорочення споживання природного газу і інших енергетичних ресурсів.

Обговорені пропозиції спрямовані на реалізацію цих заходів на рівні міністерства, проведено громадські слухання з цього питання за участю народних депутатів України, провідних вчених, представників виробництва.

Завдання, поставлені урядом, щодо зменшення споживання природного газу промисловим сектором економіки в січні цього року виконано. Підприємства металургійно-хімічного комплексу зменшили його споживання до рівня лімітів.

На жаль, не на всіх підприємствах зниження споживання відбувалося за рахунок впровадження заходів, спрямованих на економію природного газу. В ряді випадків зменшення споживання природного газу відбувалося за рахунок зменшення обсягів виробництва продукції, в першу чергу це стосується підприємств хімічного комплексу.

Заслуговує на увагу і робота, яка була проведена акціонерним товариством „Мітал Стіл”, Кривий Ріг, за рахунок максимального використання доменно-коксового газу, вдалося зменшити споживання газу в січні місяці проти грудня на 30 відсотків.

Для базових галузей економіки залишається актуальним завдання щодо зосередження всіх наявних фінансових, матеріальних ресурсів та впровадження у виробництво енергозберігаючих технологій, зниження питомої ваги витрат енергоресурсів на виробництво однієї тонни продукції.

Створений урядом резерв часу є достатнім для того, щоб власники підприємств України усвідомили необхідність жити, як кажуть, «по средствам», і чим швидше вони перестануть дотувати антиурядову діяльність, а почнуть вкладати ці кошти у модернізацію виробництва, тим більш ефективно вони зможуть скористатися перехідним періодом.

Шановні народні депутати! Варто відзначити, що в умовах надзвичайного холоду, країни Європи від Німеччини до Росії вживали термінових заходів для економії блакитного палива і використання альтернативних видів палива. В той же час, протягом січня показники споживання газу в Україні були рекордними і досягли 427 мільйонів кубометрів на добу. У зв’язку з цим вважаємо, що державна політика не повинна обмежуватись заходом з енергозбереження, а нести у собі комплекс завдань забезпечення енергоефективності, оскільки термін енергозбереження характеризує абсолютне скорочення споживання енергоресурсів без врахування ефективності їх використання.

На наше переконання, штучне скорочення споживання енергоресурсів може стати на заваді соціально-економічного розвитку України. Потрібно розділити ці два поняття: енергозбереження та ефективне використання енергоресурсів.

Усвідомлюючи важливість цих питань, урядом на виконання указу Президента здійснюються заходи забезпечення роботи Національного агентства України з питань ефективного використання енергетичних ресурсів. На сучасному етапі цей центральний орган виконавчої влади буде ініціювати відповідні заходи, в результаті реалізації яких маємо досягти зниження енергоємності ВВП, єдиного об’єктивного показника ефективності споживання енергоресурсів.

Вважаємо, що тема консолідації всіх гілок влади, усвідомлення громадянами України необхідності ощадливого використання енергоресурсів, забезпечить виконання реалізації заходів з енергозбереження…

Вважаємо, що ця тема обов’язково має бути присутня в шкільних підручниках, освітніх програмах вищих учбових закладів в усіх напрямках.

Разом з ефективним використанням природного газу, найважливішим питанням залишається своєчасна в повному обсязі його оплата споживачами.

В січні в Україні встановлено рекорд споживання газу. За місяць спожито 8,5 млрд. кубометрів газу, що майже на 20 відсотків більше, ніж в січні 2005 року.

В той же час, при величезних обсягах споживання природного газу, оплачена тільки третина від спожитого. Розрахунки споживачів по фондам обласних державних адміністрацій становить 46 відсотків. При чому, підприємства комунальної теплоенергетики розрахувалися на 34 відсотки. Борг в січні по всіх споживачах склав 703 млн. гривень.

Користуючись присутністю представників ЗМІ і їх надзвичайною увагою до газового питання, прошу професійної допомоги в донесенні до широких кіл громадськості тези, що безкоштовного, або дешевого природного газу, в подальшому ніколи не буде, хто б про що і не говорив напередодні виборів. Тому кожен споживач має розраховуватися за нього своєчасно і в повному обсязі.

Шановні колеги, у нас попереду велика і складна робота і ми сподіваємося на розуміння і підтримку Верховної Радої України і кожного громадянина України. Тільки спільними зусиллями ми зможемо досягти позитивних зрушень в цьому питанні. Дякую за увагу.

Сулковський П.Г. Шановний Юріє Івановичу, ви завжди виступали, я пам’ятаю, і щоб не було там, криза, не криза, ви кажете, що нічого в Україні практично не відбувається, все нормально. Скажіть, будь ласка, Плачков уходить, ми вчора чули по телебаченню як член чи засновник ви знаєте в яку компанію по „УкрРосЕнерго”. Чи Плачков уходить, причетний до цієї компанії спільного підприємства по поставкам газу. Раз.

І друге. Скажіть, будь ласка, правильно, це вірно, що уряд не прийняв постанови про підготовку до зимово-осіннього періоду минулого року. Ні Юлії Тимошенко уряд не прийняв і ви стали Прем’єром, також не прийняли. І як ви тепер дивитесь, якщо була така постанова, то треба підтвердити, тому що у нас є інформація, що такої постанови уряд не приймав вперше за роки незалежної України.

Єхануров Ю.І. Відповіді наступні. Я так думаю, що споживачі України з огляду на те, що ми і сьогодні продовжуємо використовувати 350-330 мільйонів кубометрів газу щодня, не відчувають в повній мірі ніяких проблем з газом. А, я так думаю, що тема, яку я висвітлив щодо економії, вона є дуже актуальною. Ми все зробили для того, щоб зараз був період адаптації.

Мені нічого не відомо про те, що Плачков в „РосУкрЕнерго”. І мене така інформація, це не є інформація, це є просто незрозумілі ваші якісь… Якщо у вас є джерела – здайте в СБУ.

Щодо підготовки до зими. Засідання уряду відбулося і ми приймали відповідне рішення.

Щодо того, чи приймав постанову минулий уряд. Я, відверто кажучи, зараз не можу відповісти. Але ми розглядали це питання на засіданні уряду – це точно.

Бондарчук О.В. Юрий Иванович, понятно, что цена на энергоносители сегодня в мире – это вопрос большой политики. И понятно, что если мы устремляемся в рынок на Запад, то цена для нас будет мировой, порядка 250 долларов за тысячу кубов - как тут не крути. У нас есть единственный вариант сохранить нашу промышленность, обеспечивая ее дешевым газом, это вхождение в Единое экономическое пространство. Ваша позиция по этому вопросу.

И второй момент. Что касается договоренностей на сегодняшний день по газу? По-моему, то, что сегодня нам рассказывают – это навешивание лапшы. Я, насколько понял, никаких договоренностей по балансу газа, начиная с 2007 года нету. Уточните цифру, которая прозвучала - 60 миллиардов кубических метров газа на 4 года. Это, что по 15 миллиардов нам с 2007 года гарантируют поставки? Спасибо.

Єхануров Ю.І. Чесно кажучи, я не зовсім зрозумів логіку щодо того, що ЄП спасе нас по ціні і по газу. Ви добре розумієте, що Російська Федерація зараз демонструє прагматичний підхід і абсолютно чітко це заявляє всім, всім споживачам газу в Україні. Стосовно окремо по єдиному економічному простору, то Україна приймає участь в підготовці всіх документів, які є, і недавня зустріч, яка відбулася в Астані, Україна була присутня, Міністр економіки України там працював.

Щодо домовленостей по газу. Немає міжурядової угоди, вірніше, міждержавної угоди з Туркменистаном. І цю угоду треба досягнути цього року. Зараз потреба України в середньому складає, на цей рік, наприклад, 76,5 млрд. кубометрів газу. Із них на наступний рік планується, що 20-22 мільярди ми маємо отримати в Україні, що двадцяти двух. І весь інших запас, весь інших газ по угодам, які зараз підписані, має забезпечити „РосУкрЕнерго” за рахунок туркменського і іншого азійського газу, плюс російський газ. Такий баланс. Поки ми не можемо назвати точно цифру по Туркменистану. Дякую.

Гуров В.М. Уважаемый Юрий Иванович! Состояние энергетического хозяйства города Кривого Рога, я имею в виду жилищного фонда, который в основном построен еще до войны, не в лучшем состоянии, чем в Алчевске. Особенно это касается соцгорода, то есть жилья Криворожстали, который передано на баланс города. Спасибо за это, что принял на баланс эти объекты и городской совет, и мэр Любоненко. Они из последних сил стараются, чтобы было все нормально. И как раз сейчас особенно необходимы средства, которые были выделены нам по закону, который подписал Президент Виктор Андреевич Ющенко. 24 миллиарда уже почти что потрачены. Но криворожане не получили ни одной копейки.

В «Червоном Горняке», в нашей газете главной, опубликовано ваше интервью, где вы обещали горожанам, что деньги в ближайшее время пойдут. Но министр финансов Пинзенык…

Єхануров Ю.І. Далі зрозуміло. Владимир Николаевич, я думаю, мы в ближайшие дни решим этот вопрос. Я понимаю вашу тревогу по поводу средств, они никуда не делись. Тем более не делись никуда и деньги, которые были запланированы. Я имею в виду те деньги, которые идут по бюджету, средства, которые мы получили от приватизации Криворожстали, все идет в соответствии с теми документами, которые приняты Верховной Радой Украины.

Слабенко С.І. Юрію Івановичу, скажіть, будь ласка. Дуже часто така риторика звучить, що Україна не повинна була підписувати нових угод, що у 2005 році на 2006 рік були всі необхідні юридичні підстави, щоби газопостачання відбувалося за старими цінами, тобто за цінами менше 50 доларів.

Скажіть, будь ласка, по-перше, чи дійсно це відповідає правді ця інформація?

По-друге. Скільки часу потрібно було б України, щоби у судовому порядку пробувати відстоювати свої національні інтереси, у тому числі у судах, за часом вирішення спорів?

І відповідно вже у продовження цієї теми хотілось би уточнити, чи правда, бо лунає така інформація, що начебто існували певні телеграми з Росії у 2006 році, які дозволяли Україні за старими цінами споживати газ і відповідні мати такі розрахунки, бо вже і такі закиди до уряду виставляють?

Єхануров Ю.І. Діючих угод для постачання газу в Україну було недостатньо. Є база міждержавна, є база договорів міжурядова, міжурядових, я вже говорив про те, що не було щорічного протоколу. Без нього немає гарантій постачання газу.

Стосовно додатків, які оформлялися під час підписання нових угод. В цілому до контракту є вісім додатків, а у додатку номер 1 є сімнадцять додаткових угод. Щороку треба уточнювати ці всі угоди.

Я дуже радий, що громадськість дуже цікавиться цими додатками і просвіщає наше населення з приводу роботи в газовому секторі. Я так думаю, що зараз… сьогодні буде продовжена робота в Москві і буде підписано ще десь - по пам`яті кажу - 6 чи 5 додатків. Якщо когось це цікавить, будь ласка, ми можемо показати ці додатки, коли вони будуть підписані. Ми… я сьогодні підписав директиви для нашої делегації.

Стосовно судів. Ну напевне, було б алчевськів стільки, скільки є населених пунктів в Україні. Як правило, судовий розгляд іде десь так: від 3 до… місяців до років, тому звичайно це було не прийнятно. Ну і потім, я так думаю, що відносини з Російською Федерацією, відносини, які склалися уже багатьма десятиліттями ну і, скажімо, віками вони ну не добавили б нікому, якби ми ці питання піднімали жорстко, а не могли домовитися. Ми знайшли необхідний компроміс в переговорному процесі з Російською Федерацією.

Стосовно телеграм. Відверто скажу, я не знаю про що мова йде. Треба щоб сказали, ніяких телеграм немає. Телеграми були тільки 31 числа, коли пан Міллер в обід, вірніше після обіду, після заяви урядових заявив, що… прислав телеграму, що пропонує 1 квартал по старим угодам працювати, а з 1 квітня 230 доларів за тисячу кубометрів. Ми направили свій варіант, по якому ми запропонували 1 квартал по старому, а, починаючи з 1 квітня, поступовий перехід протягом 5 років. На жаль, російська сторона не погодилася з нашим варіантом. Дякую.

Шевчук С.В. У мене питання стосується того, що пункт 4 Соглашения передбачає розподіл джерел постачання. І, на думку фахівців, це має ознаки антиконкурентних узгоджених дій і є прямим порушенням норм конкурентного законодавства України , а саме: статті шостої Закону України „Про захист економічної конкуренції”.

Шановний Юрію Івановичу, скажіть, будь ласка, чому було знехтувано наші вимоги, українського законодавства, в цій частини? Чи Антимонопольний комітет України почне розгляд справи за ознаками порушення конкурентного законодавства? Адже, знов-таки на думку досвідчених фахівців, це завдає збитки нашій державі і на порушників слід накладати штрафні санкції. Чи ваша теза нова сьогодні, яка прозвучала, про усунення посередником „Росукренерго”, не є спробою ліквідувати ті порушення? Спасибі за відповідь.

Єхануров Ю.І. Я так думаю, що в нас кваліфікований Антимонпольний комітет, який має виконувати свої функції. Ніхто не запідозрить антимонопольний комітет в особливій любові і до уряду, і до бізнесових структур, які працюють на території України. Тому кожен має нести свій чемодан і відповідати.

І дуже хотілося б, щоб досвідчені фахівці, які працюють разом з вами, якби ще вони працювали на позитив і для того щоб підказували, можливо, дійсно, враховуючи їх величезний досвід в посередницькій роботі, можливо, нам допомогли б у вирішенні газових проблем України. Спасибі.

Виконуючий обов’язки Міністра економіки України Арсеній Яценюк

Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати! Дозвольте прокоментувати питання, яке стоїть сьогодні на порядку денному, виключно з компетенції Міністерства економіки України.

Перше, на чому хотілося б зупинитися, це те, що стосується енергоємності української економіки. Україна сьогодні посідає перше місце серед усіх країн світу за обсягами споживання енергетичної продукції на один долар виробленого валового внутрішнього продукту. І ця тенденція є надзвичайно занепокойливою як для українського уряду, так і для економіки в цілому. Другий базовий постулат, який хотілося б вам доповісти – це стосується цін на енергоносії в світі в цілому.

І так, ціни зростають і тенденція до зростання буде мати постійне місце. Середньозважені темпи росту цін на енергетичне вугілля, на кокс, на мазут і на нафту в середньому складають до 50% річних. Можна навести приклад, що стосується зростання цін на нафту, то експортне мито, наприклад, в Російській Федерації протягом останнього року зросло на 200%.

З огляду на це, для України абсолютно стає зрозумілим те, що економіка буде потерпати від суттєвого зростання цін не тільки на газ, а і на енергоносії в цілому. Таким чином, Міністерством економіки було зроблено декілька базових підрахунків щодо впливу на сталий економічний розвиток, зміни цінової кон’юнктури.

Перший базовий розрахунок був здійснений при ціні 230 доларів за 1000 метрів кубічних газу. Якщо ви пригадуєте, то така ціна фігурувала в окремих пропозиціях з боку російської компанії ре.… „Газпром”. Змушений вам доповісти, що ціна 230 за умови її прийняття означає для української економіки повний колапс. На цифрах це визначається наступним. Темпи росту валового внутрішнього продукту є негативними і будуть сягати 7-8%, мінус 7-8%. Індекс споживчих цін близько 30%, індекс цін виробників - близько 25%. Негативне торгівельне сальдо – мінус 7 мільярдів. Таким чином, можна чітко констатувати те, що ціна 230 є абсолютно неприйнятною для української економіки. Друге питання, яке стосується ціни 160, така ціна також фігурувала, тут тенденції аналогічна тій, яка була по 230, але з певними зменшенням цінових параметрів. Ну, наприклад, те, що стосується ВВП, то ВВП планувалося мінус 3, мінус 4 відсотки.

Це об’єктивно впливає також на тиск на валютний курс і на загальний економічний розвиток, який наближується до кризового, за умови прийняття ціни чи то 230, чи то 160. при визначенні базової ціни, яка затверджена рішенням уряду, хотів би доповісти наступне. Ми провели декілька методологічних підходів. Перший підхід – це зустрічі і калькуляції в галузевому розрізі по всім суб’єктам економічної діяльності. Тобто ми зустрілися з усіма асоціаціями, я підкреслюю з усіма, починаючи з металургів і закінчуючи цукровиками і навіть тими, які в теплицях вирощують ту чи іншу сільськогосподарську продукцію, і прийшли до висновку наступного: максимальна ціна для української економіки на поточному етапі складає не вище 110 доларів. Всі інші розмови про будь-які інші ціни є абсолютно неприйнятними і є такими, які призводять економіку до кризового стану.

З огляду на це хотів би поінформувати про наступне, що було зроблено урядом і Міністерством економіки в цих питаннях. Перше і основне: урядом України було прийнято рішення щодо встановлення граничної ціни на газ природній у розмірі 110 доларів терміном на 5 років. Будемо відверті, це рішення приймалося задля того, щоб обмежити діяльність будь-яких суб’єктів на українському ринку по реалізації газу природного і не дати можливості реалізовувати газ природній за нерегульованим тарифом.

Таким чином, сьогодні держава взяла на себе зобов’язання і зобов’язала всіх інших суб’єктів, що ціна на газ природній протягом п’яти років не повинна перевищувати 110 доларів США.

Друге, ходять думки про те, що… і чутки про те, що це рішення є рекомендаційним. Смію вас запевнити, що це рішення не є рекомендаційним, а є обов’язковим для всіх органів як державної влади, так і для суб’єктів, і базується як на нормах конституції, так і на законах про ціни і ціноутворення. І тепер НКРЄ на виконання даного рішення зобов’язано прийняти погалузевий розподіл, а точніше, вибачте, покатегорійний, вибачте, розподіл ціни, яка не перевищує 110 доларів, але при цьому це не означає, що це буде 110 доларів. Це може бути нижче.

Друге, з понеділка Державна інспекція по контролю за цінами отримала доручення щодо перевірок всіх суб’єктів, які здійснюють реалізацію газу природного на предмет відповідності постанови уряду по 110-ти доларам.

Третє, ми вводимо ліцензування експорту, газу природного не тільки імпортованого, а й того, який українського походження для того, щоб забезпечити баланс газу на Україні.

Четверте, урядом прийнято рішення щодо підготовки проекту закону про введення лімітів споживання з урахуванням енергозберігаючих технологій. Застосовується аналогічна схема до електроенергетики, коли понадлімітне споживання буде штрафуватися.

Наступне, це внутрішня тарифна політика. І тут у нас є прохання розглянути ті пропозиції, об’єктивно зрозуміло, що незрозуміло, коли застосовувати цю внутрішню тарифну політику, тому що вона в обов’язковому порядку буде впливати також і на тарифи для населення. Одначе, необхідно терміново вирівнювати внутрішні ціни. І при цьому українське населення, яке буде теоретично платити більше, повинно в повному обсязі отримати компенсатори з Державного бюджету у вигляді енергосубвенцій.

Наступне і останнє питання – це стосується питання міжурядового протоколу, який є обов’язковий. Наша позиція, що цей протокол в обов’язковому порядку повинен бути підписаний з урахуванням пропозицій Міністерства економіки до нього. Дякую за увагу.

Бронніков В.К. Арсений Петрович, спасибо за более мужественный доклад, чем это прозвучало у Премьер-министра по перспективам нашей экономики.

Признано, что на 300 процентов мы съедаем больше энергоресурсов на едине с ВВП. Кабинет Министров сначала пообещал 10 процентов в год. Динамика на 30 лет. Сейчас, правда, сократил обещания, четыре процента в год уже прозвучало. Динамика на 30 лет. Есть энергостратегия на один триллион гривен на 25 лет, подготовленная Министерством топлива и энергетики и уже рассмотрена в Кабинете Министров.

У меня, прогнозы экономические вы сказали, у меня вопрос. Где будем брать деньги на структурную перестройку и сколько лет мы будем терпеть? Спасибо.

Яценюк А.П. Шановний пане народний депутате. Скажу відверто, якби я знав, де взяти гроші на структурну перебудову, це було би на рівні якогось відкриття, а те, що стосується практичних кроків, то мова сьогодні йти повинна про наступне, що неможливо розглядати структурну перебудову економіки без зміни зовнішньої кон’юнктури, без збільшення прибутковості і без забезпечення сталого її розвитку. Більше того, основним джерелом сьогодні отримання коштів, це повинна бути банківська система України. Це перше джерело. Друге джерело, це зовнішні запозичення. Третього просто не дано. Третє, можливо, буде, це реінвестиції з урахуванням того, що прибутковість української економіки буде зростати. Але тенденція 2006 і 2007 року по зовнішнім ринкам каже про те, що теза щодо надмірних прибутків української економіки є досить спірною.

Таким чином три базових параметра. Перший параметр – внутрішнє кредитування, другий параметр – дешеві зовнішні запозичення, хороше розміщення суверена на зовнішніх ринках і низька ставка і третій параметр – реінвестиції, це три ключових параметра отримання ресурсу.

Родіонов М.К. Шановний доповідач, ви в своєму виступі сказали, що ціни на енергоносії, в тому числі на газ, будуть зростати на 30-40% щорічно. А в мене питання, а як ви розумієте, що ціни на світовому ринку зростають такими темпами, а Україна буде споживати газ по 95 доларів 5 років беззмінно. За рахунок чого? Хто нам дотує от ці, як кажуть, зріст цін? Це перше.

А друге, все ж таки є у Міністерстві економіки якісь плани перебудови, ну, нашої промисловості. Все ж таки в нас найбільш структурна перебудова промисловості. В нас найбільш розвинута промисловість – машинобудування і це наша, як кажуть, гордість. От це вже пророблене якість… От таких два питання.

Яценюк А.П. Перше. Коли в доповіді прозвучало щодо темпів росту, мались мови, брались до уваги темпи росту за останніх три роки. Прогнози на наступні роки є абсолютно різні. Вони сягають як і 100 доларів за барель нафти так вони і сягають 40 доларів за барель нафти.

Таким чином прогнозувати сьогодні подальше зростання енергетичних ресурсів досить складно, але наше особисте переконання, що вони будуть об’єктивно зростати. Тепер, що стосується ціни 195 і чому ми кажемо про те, що ціна 195 повинна бути протягом 5 років. По тій простій причині, що Російська Федерація, як основний постачальник газу, і нам, відверто кажучи абсолютно не цікаво чи це „Газпром”, чи це пов’язані з ним особи у вигляді „РосУкренЕрго”, чи інших суб’єктів, отримали чіткі і зрозумілі гарантії щодо ставок транзиту і до ставок зберігання у наших газових сховищах відповідного газу.

Якщо мова йде про те, що транзит і ставка зберігання є незмінною, то є об’єктивним, що Україна вимагає аналогічних правил гри.

Якщо мова буде йти про підняття ціни, про теоретичне підняття ціни на газ для українського споживання, то однозначно мова буде йти про підняття ціни на всі інші послуги, підкреслюю, всі інші послуги, які надаються Україною.

Виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Віктор Пинзеник

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати і члени уряду!

Міністерство фінансів в межах своєї компетенції може дати свою оцінку підписання газових угод стосовно питань бюджету.

До моменту прийняття бюджету на 2006 рік нам не були відомі цінові параметри газу на цей рік. Тим не менше при розробці бюджету були закладені певні запобіжні заходи щодо можливого підвищення цін і тарифів на енергоносії.

Перше. Планові витрати на комунальні платежі збільшено на 12 відсотків. Всього бюджету закладено на цю мету 4,4 мільярда, з них півтора мільярди в державному, 2,9 - в місцевих бюджетах.

Друге. У місцевих бюджетах закладено нерозподілений за формулою ресурс в 1,1 мільярда гривень. Міністерство фінансів запропонувало місцевим органам самоврядування при затвердженні бюджетів спрямувати їх в першу чергу на енергозбереження та можливий додатковий ресурс для оплати енергоносіїв.

Третє. На 700 мільйонів гривень до 2,3 мільярда збільшена субвенція на оплату пільг і субсидій житлово-комунальних послуг. З них 300 млн. гривень, або на 19 відсотків більше, закладено на зростання цін.

Четверте. Передбачені в бюджеті 1 млрд. гривень на інвестиційні проекти, ми рекомендуємо уряду спрямувати у першу чергу на проекти енергозбереження в бюджетній сфері.

П’яте. Поряд з погашенням заборгованості із-за будівництва газопроводів, на ці цілі може буде спрямована надбавка до ціни газу в 450 млн. гривень, а також спеціальна кредитна лінія на енергозбереження в сумі майже 400 млн. гривень. За умови незмінності цін газу для населення та граничних цін для економіки в 110 доларів, ми можемо говорити про можливість утримання балансу бюджету в найближчі місяці.

Разом з тим, ми хочемо відзначити ті ризики, що виникають до кінця року, на думку Мінфіну для бюджету з підписаного пакету угод. Відносно нескладним питанням є збільшення видатків у зв’язку зі зміною цін газу для бюджетних установ та підприємств „Теплокомуненерго”. 200 млн. гривень це питання може бути врегульовано в рамках оперативного управління виконання бюджету.

Друге. Значно серйознішим є ризик, пов’язаний з покриттям збитків від постачання газу „Теплокомуненерго”. Міністерство фінансів оцінює їх у 3.3 млрд. гривень, близько 660 млн. доларів. Віднесення їх на витрати НАК „Нафтогазу”, при незмінних інших умовах діяльності, дозволяє покрити операційні видатки НАКу. При цьому відсутні можливості для обслуговування кредитів та здійснення інвестицій НАКом „Нафтогаз”. Це істотно впливає на баланс бюджету.

Третє. Серйозно ускладнює ситуацію та обставина, що чіткої гарантії фіксації ціни газу в укладених угодах не має. Ціна газу може змінюватися на обґрунтовану вимогу „РосУкрЕнерго”, причому, заднім числом. Ця умова неадекватна умовам зміни ставок транзиту через Україну, яка може змінюватися за згодою сторін. До того ж, для „РосУкрЕнерго” вона не може змінюватися перших два роки, а до 2030 року може змінюватися лише два рази.

Ув’язки ставок транзиту та цін в угодах немає. Хоча ціна газу ключова складова собівартості транзиту, бо на транзит ми витрачаємо близько 7 мільярдів. Це робить країну досить вразливою від цінового тиску. Немає адекватності сторін в стосунках газ-транзит. В транзиті Україною це НАК, компанія, що експлуатує газотранспортну систему. В ціні газу і транзиті газу для України це не „Газпром” Російської Федерації, а компанія „РосУкрЕнерго”. Їй відповідати нічим, бо вона не володіє ні газом, ні активами.

П’яте. Вкрай важко оцінити для бюджету наслідки відсутності дзеркальних умов транзиту газу. Україна транспортує газ по базовій ставці 1,6 доларів США за 100 кілометрів. По транспортуванню газу для України з Туркменістану ставки немає, бо розрахунки ведуться газом, або бартером. За існуючих пропорцій розподілу газу при ціні газу в Туркменії 50 доларів США ставка транзиту коливається від 1 долара 18 центів до одного долара 61 цент залежно від маршруту транзиту. При ціні газу в сто доларів США, а ця цифра вже звучить, реальна ставка транзиту для України зростає від 2 доларів 37 центів до 3 доларів 22 центи. Крім того, при ціні газу в 230 доларів США транзит газу територією України має шанси стати збитковим. За наявності відповідної бази вихідних даних Міністерства фінансів може обґрунтувати та точно прорахувати всі бюджетні параметри, але на жаль, гадати при такій невизначеності умов ми не можемо.

Перший заступник міністра закордонних справ Антон Бутейко

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати!

Оскільки було звернення з Верховної Ради про те, щоб міністр закордонних справ прийняв зараз спікера парламенту Латвії, тому мені міністр не може бути присутній в цій залі.

Я хотів би зазначити у контексті питання, яке розглядається Міністерство закордонних справ брало активну участь у підготовці і виконанні заходів спрямованих на нейтралізацію негативного впливу газової суперечки, яка розглядалася Росією як елемент реалізації своєї політики спрямованої на досягнення монополії у газопостачанні держав цього регіону.

Передбачаючи подібні дії спрямовані на загострення ситуації, зокрема, шляхом можливого припинення або різкого скорочення поставок газу України міністерство вживало відповідних заходів з метою отримання політичної підтримки з боку інших держав.

В цьому контексті міністерством було вжито заходів для відповідного інформування урядів європейських країн щодо ситуації, яка склалася довкола переговорів з Росією і як у Києві, так і через закордонні дипломатичні установи України.

Наприкінці грудня минулого року Міністерство закордонних справ України внесло на розгляд Президента та уряду України пропозиції щодо за діяння механізму консультації згідно з меморандумом про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, так званий, Будапештський меморандум.

Паралельно з цим опрацьовувалися можливості залучання Європейського Союзу до врегулювання газової суперечки, із цією метою представники МЗС були відрядженні до Брюсселя для участі в засіданні координаційної групи Європейського Союзу з питань газу, яке відбулося 4 січня 2006 року.

У ніч на 4 січня 2006 року в Москві було підписано тристоронню угоду між НАК „Нафтогаз” України, „Радгоспром” та компанією „РосУкрЕнерго” про врегулювання відносин у газовій сфері. Ця угода має характер угоди між господарюючими суб’єктами.

Оскільки Міністерство закордонних справ відповідає за міжнародно-правові аспекти стосунків нашої держави з іншими, то в рамках своєї компетенції міністерство здійснило аналіз цієї угоди на предмет відповідності укладеним раніше між Україною і Росією міждержавним договорам, зокрема в частині дотримання принципів рівноправності та взаємної вигоди і передало свої висновки уряду для прийняття подальших рішень.

Ми вважаємо за доцільне і далі, і працюємо над тим, щоб активізувались зусилля міністерств і відомств України з метою укладення з російською стороною міжурядового протоколу на 2006 рік щодо співробітництва в газовій сфері та з метою унеможливлення виникнення аналогічних кризових ситуацій в майбутньому. Ми очікуємо, що наступного тижня такі документи можуть розглядатись у двосторонньому контексті із Росією.

Хотів би також підкреслити, що наші пропозиції торкаються також заходів для активізації діалогу, спрямованого на співпрацю України із Європейським Союзом в рамках підписаного минулого року Меморандуму про співробітництво в енергетичній галузі. Я дякую за увагу.