Обкуритися і напитися «в дрова»

Обкуритися і напитися «в дрова»

Всі давно вже звикли, що в нашій країні влада відстоює насамперед власні бізнес-інтереси. Обіцянки про відділення влади від бізнесу так і залишились порожніми словами, про які вже ніхто не згадає принаймні в найближчі 5 років - рівно до наступних виборів.

Наша «антикризова» влада тим часом спокійно відновлює свої фінансові запаси, які їй прийшлося розтратити спочатку на виборах, потім - на формування «коаліції», а ще трохи згодом – на купівлю вигідних квотних посад. Поновлювати запаси, зрозуміло, легше за все з державного бюджету та іноземних кредитів, про повернення яких поки ніхто не замислюється.

З бюджету гроші брати вигідніше, по-перше, тим, що їх не треба віддавати і, по-друге, тим, що такі «видатки» завжди можна покрити за чужий рахунок. А саме – коштом простого народу. Наприклад, можна скоротити «популістські» соціальні програми, не закладати збільшення зарплат чи пенсій при зростаючій інфляції, збільшити комунальні тарифи в кілька разів, різноманітні податки, ціни на газ, електроенергію, проїзд, продукти харчування, ліки і т.д.

Видео дня

www.umservice.net

А ще можна «заробити» на здоров’ї населення, вдало маніпулюючи його свідомістю і роблячи модним те, що вигідно рекламодавцям та бізнесменам. А зараз, судячи з усього, у нас модно «єднатися зі світом» разом з цигарками, «вливатися» в «душевну» компанію та «насолоджуватися життям» тільки з алкоголем.

Причому, як запевняє реклама, тютюнову та алкогольну продукцію обирають всі молоді чоловіки та жінки, які живуть і працюють у великих містах і наполегливо прагнуть досягти успіху у житті. Тільки у них – кредо «бути першим!», «бути найкращим!», вони «ніколи не зупиняються на досягнутому»… і т.п.

Не є секретом, що найбільш вразливими для впливу будь-якої реклами є молоді, несформовані особистості, які ще не визначилися зі своїми життєвими пріоритетами, шукають собі кумирів та прагнуть якомога швидше стати дорослими. А дорослі й успішні люди, за рекламними стереотипами, обов’язково мають пускати «ароматні» клуби сигаретного диму й розливати своїм товаришам алкогольні напої, які допомагають у компанії відчути себе справжніми щирими друзями. А реклама у нас скрізь – на телебаченні, радіо, в газетах та журналах, на біг-бордах, плакатах, у транспорті, на вітринах магазинів тощо.

Як наслідок - Україна опинилася у списку країн, що лідирують за кількістю курців, алкоголіків та хвороб, пов’язаних з цими «модними» захопленнями. За останніми соціологічними дослідженнями, в Україні постійно палить 41% населення. Для порівняння: у Швеції - 22%, в Росії - 36%, а середній показник у країнах Європейського Союзу - 32%.

Виявилося, що найбільша кількість курців - серед молоді, зокрема, серед дівчат та жінок. В принципі, це не дивно, оскільки потужна експансія зовнішньої реклами алкоголю та тютюну особливо помітна біля шкіл, вузів та гуртожитків. Але прикро, що у нас кількість дівчат-курців у віці з 12 до 18 років більше, ніж хлопців такого ж віку.

Історія з намаганням заборонити зовнішню популяризацію алкоголю та тютюну в нашій країні досить довга, але, на жаль, не достатньо результативна. Розпочалася вона в 2001 році, коли депутати ІІІ скликання, члени Комітету з питань свободи слова та інформації (Олександр Зінченко, Ігор Гаврилов, Володимир Алексєєв) внесли на розгляд парламенту законопроект № 1104-д «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу». Така ініціатива в парламенті набрала 269 голосів, але закон так і не набув дії, оскільки тодішній президент Леонід Кучма його ветував.

Другий крок був зроблений у наступному, IV скликанні, депутатами Миколою Томенком, Юрієм Артеменком, Юлією Тимошенко та Раїсою Богатирьовою у 2004 році (реєстр. № 5172-2). Вони запропонували внести зміни до Закону України "Про рекламу" щодо заборони реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами. Проте таку ініціативу не було підтримано у тодішньому складі парламенту через потужне лобі близьких до керівництва ВР власників рекламного бізнесу.

Продовжили намагання вплинути на це лобі вже в уряді Тимошенко. Кабмін за ініціативою гуманітарного віце-прем’єра Миколи Томенка вніс на розгляд Верховної Ради такий законопроект (№ 8094 від 06.09.2005). Але цей проект закону спочатку десь «загубився» серед інших законопроектів, а потім відставка і прихід нового, не зацікавленого у цій справі уряду, дозволив забути про нього аж до наступного скликання.

Зараз Томенко своїм проектом Закону №1044 зробив чергову спробу позбутися реклами алкоголю і тютюну і отримав першу маленьку перемогу – 226 голосів у першому читанні. Але фахівці пророкують, що друге читання якщо і відбудеться, то нескоро, причому з великими труднощами. І ось з яких причин.

Головна перепона на шляху прийняття цього законопроекту в другому читанні – це те ж саме парламентське лобі рекламного бізнесу. Фактично, в парламенті на сьогодні виділяють кілька серйозних угрупувань таких лобістів.

Так, у найбільшої фракції – Партії регіонів - є дві такі групи. Умовно кажучи, «група Табачника» (молодший брат Дмитра Табачника Михайло є власником найпрестижніших біг-бордів на Хрещатику та в центральній частині міста) та частина ПР, яка контролює ринок зовнішньої реклами на сході України. Серед останніх, пов’язуючи з рекламною фірмою «Плазма», згадують сина віце-прем’єра Володимира Рибака Олександра (до речі, нинішнього депутата Київради), а також колишнього голову Донецької облради Бориса Колеснікова. Не даремно його колишній прес-секретар, а нині народний депутат Олена Бондаренко останнім часом так жваво відстоює інтереси рекламістів.

У фракції «Наша Україна» рекламний бізнес пов’язують з фігурами Олександра Чорноволенка та Олександра Омельченка, в БЮТі – з Миколою Баграєвим та Василем Хмельницьким.

Бізнес зовнішньої реклами вважається одним з найдешевших і найприбутковіших – вкладати в нього треба небагато, сплачувати, по суті, - лише за комунальні послуги та електроенергію. При цьому послуги зовнішньої реклами та її розміщення коштує дорого. Через це «місце під сонцем» у цьому бізнесі отримують лише свої – люди, близькі до влади. Зовнішня реклама алкогольної та тютюнової продукції коштує дорого, зважаючи на відносно недешевий товар, що рекламується, великий попит та окремі обмежуючі норми законодавства на тютюн і алкоголь. Але виробникам такої продукції вона конче необхідна як найефективніший (після телевізійної реклами) засіб впливу на смаки споживачів.

Тому, зрозуміло, коли постало питання про можливу заборону зовнішньої реклами алкоголю і тютюну, одразу виникла купа «застережень», за які зацікавлені особи готові давати шалені гроші.

Томенко не один у цьому скликанні підняв це питання. Разом з його законопроектом розглядався у ВР й інший проект закону - № 1044-1, автором якого є Борис Беспалий. За цей, другий, законопроект депутати дали 399 голосів. Головною причиною такої підтримки стало те, що законопроект Томенка забороняв зовнішню рекламу будь-якого алкоголю та тютюну, а законопроект Беспалого підійшов до алкоголю диференційовано: послабив вимоги до рекламування вина та шампанського. Зрозуміло, що більше прихильників виявилося у нежорсткої та поетапної заборони зовнішньої реклами алкоголю й тютюну.

Таким чином, законопроект Томенка повністю підтримала фракція КПУ, СПУ (крім Бокого та Чмиря), БЮТ (не голосували депутати Баграєв, Хмельницький, Вершиніна, Луцький, Гладій, Данілов та Крючков), половина фракції «Наша Україна» (не підтримала група Народного руху Чорноволенка, велика група Олександра Омельченка, Єхануров, Поляченко, Сташевский, Удовенко, Поживанов, Волков та інші), а також всього 7 із 186 депутатів Партії регіонів. Натомість більш лояльний законопроект Беспалого підтримали майже всі присутні у сесійній залі народні депутати. В результаті, щоб потім «не мучитися» знову із двома законами на одну тематику, було прийнято рішення об’єднати їх в один до другого читання.

Отже, повної заборони зовнішньої реклами алкоголю в Україні, напевне, так і не буде. Адже наші законодавці, красиво говорячи про здоров’я нації, залишають «дірки» і для підробітку – один алкоголь рекламувати для молоді не можна, а інший – будь ласка. Щоб було «і вашим, і нашим».

Тільки прикро, що практично неможливо зібрати повну інформацію щодо причетності народних обранців до рекламного бізнесу. Інакше, тоді б стала зрозумілою запальна дискусія, яка триває в сесійній залі українського парламенту ще з 2001 року стосовно заборони зовнішньої реклами алкоголю та тютюну, і яка триватиме, судячи з усього, ще досить довго.