Чи потрібно змінювати прохідний бар’єр до парламенту? Коментарі експертів
Питання про можливу зміну прохідного бар’єру до парламенту набрало актуальності відразу після промови Президента на День незалежності і зараз активно обговорюється в політичних колах. Свої думки з цього приводу висловили в коментарях для „Львівської газети” українські політологи.
Віктор Небоженко, керівник соціологічної служби “Український барометр”
Поза всяким сумнівом, відчутно простий арифметичний розрахунок із боку Президента: якщо “Батьківщина” та “Наша Україна” є найбільш рейтинговими партіями, легко проходять п’ятипроцентний і навіть семипроцентний поріг, то 80% учасників виборчої гонки, природно, не минуть настільки високого бар’єра. Відповідно, приз двом провідним партіям буде неймовірно високим. У принципі, так формують багаторічні політичні монополії. Навряд чи парламент, більшості депутатів якого не вистачить місця в “Нашій Україні” та “Батьківщині”, зважиться на такий експеримент, тому що в зоні ризику тоді опиняються і партія Мороза, і партія Литвина, і комуністи, і соціал-демократи – практично половина нинішніх партій.
Дмитро Видрін, директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку
Я був прихильником високого прохідного бар’єра та вважав, що 5% і навіть 7% – це нормальний прохідний бал, оскільки він сприятиме укрупненню партій і блокуванню “карликів” у більш-менш дієздатні системи. Тому теоретично я прихильник високого бар’єра, але практично вважаю, що це не реалізовано, оскільки в процентні ставки бар’єрів уставлено великий пакет домовленостей. Якщо потягнути за цю ниточку, то може обірватися весь канат пакета домовленостей про взаємну підтримку політичних сил, які належать нині до політичної більшості. Тому не став би смикати за неї: це дуже небезпечно для владної коаліції.
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”
На мій погляд, збільшення бар’єра тепер є недоцільним і недоречним. По-перше, це пов’язано з тим, що лише приблизно два місяці тому виборчий закон ухвалили в новій редакції. І саме під час розгляду цього питання у Верховній Раді було досягнуто компромісного рішення: виборчого бар’єра не підвищуватимуть в обмін на внесення тих коректив у виборче законодавство, які були пов’язані з негативним досвідом минулої виборчої кампанії – на виборах президента України. Саме тоді досягнули консенсусу в питанні виборчого бар’єра. Річ у тім, що нині в парламенті немає більшості, яка підтримала б таке рішення.
По-друге, якщо розглядати, чому це питання знову порушують, то є припущення, що декотрі люди в оточенні Президента, можливо, з керівництва партії “Наша Україна”, таким чином намагаються натиснути на своїх колишніх союзників із націонал-демократичних партій, щоб примусити їх усе ж таки увійти в коаліцію з “Нашою Україною” чи до складу цієї нової партії. За тривідсоткового бар’єра ці партії мають хоча б теоретичні шанси подолати цей бар’єр самостійно. Якщо його підвищать, цих шансів у них фактично не буде.
І наостанку слід сказати, що вплинути на структуризацію складу Верховної Ради може лише суттєве підвищення виборчого бар’єра – не менш ніж до семи, а то й до десяти відсотків. Якщо його збільшать до 4-5%, суттєвого впливу на структуризацію майбутнього складу ВР не буде, фактично структура залишиться тією ж.