УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Про Тимошенко, яка ночує в Кабміні, але запізнюється на роботу. Й пусті холодильники віце-прем’єрів

Про Тимошенко, яка ночує в Кабміні, але запізнюється на роботу. Й пусті холодильники віце-прем’єрів

«Невже Юлія Володимирівна так рано приходить на роботу в суботу», - дивувалася преса.

Однак, як з'ясувалося, Юлія Володимирівна не приходить рано не лише в суботу, а й взагалі. Вона – сова. А журналістів викликали в саму рань, бо в уряді в цей час зазвичай нудьгують міністри-жайворонки.

Серед них віце-прем'єр-міністр Микола Томенко. Він персонально зустрів журналістів на порозі свого кабінету. «Я приходжу на роботу о восьмій, а коли хороший настрій - о сьомій. Раніше мене може лише Пинзеник», - похвалився Томенко. «А хто найпізніше приходить на роботу?»,- зразу поцікавились журналісти. Томенко думав не довго: «Терьохін, ще … Тимошенко». От так, без тіні сумнівів Томенко здав колег.

«Зате після 22 годин я вже недієздатний. Тому в мене з Юлією Володимирівною, любителькою нічних нарад, конфлікт - вона проти, щоб я раніше йшов додому. Зараз начебто вже примирилися, а раніше доводилось ледь не щодня доводити, що в мене є погана звичка – ночувати дома». «А що Тимошенко насправді ночує в Кабміні?», - зразу поцікавилися журналісти. «Не знаю, я ж йду додому один з перших», - уникнув відповіді на питання Томенко. «Що ж поробиш, такі ми різні, я з села, там звикли рано вставати, а Юлія Володимирівна – дитина міста», - додав Микола Володимирович.

Він зізнався журналістам, що в уряді є жайворонок, схрещений з совою, їм виявився міністр фінансів Пинзеник. «Він може раніше мене прийти в Кабмін й пізніше Тимошенко підти звідси. Йому хоч би що!», - із заздрістю сказав віце-прем’єр з гуманітарних питань й повів журналістів на екскурсію в свій кабінет.

«Ви тут нічого хорошого не побачите», - зразу попередив Томенко. Кабінет віце-прем'єра з гуманітарних питань виявився досить скромним, прості без прикрас меблі, пастельного відтінку стіни. Єдина річ, яка демонструвала нещодавню зміну власника кабінету - фото Ющенка, притулене до книг на поличці.

А ось в кімнаті відпочинку відчувається, хто тут господар - на стіні величезне фото за склом: Томенко виступає на помаранчевому Майдані. На столику розкидані фото – Томенко мчить на велосипеді, Томенко з ракеткою, Томенко у вишиванці та джинсах косить пшеницю. «Дуже поважаю спорт, – коментує віце-прем'єр з гуманітарних питань, - і люблю косити». Микола Володимирович розповів журналістам, що планує організувати серед урядовців та депутатів змагання по косарству. «А не могли ви щось полегше придумати, - спитали журналісти, - а то вивели міністрів на каток, а в них ноги роз’їжджалися». «Нормально їздили, - заперечив Томенко. - І косити будуть».

Тут одразу уявилася пасторальна картина:

Жнива. Паливна криза. Томенко виводить весь уряд з косами в поле. Чоловік- міністри косять, Білозір в’яже снопи, а Тимошенко, примостившись на краєчку снопика, з олівцем рахує приріст врожаю порівняно з минулим роком й строго-строго питає міністра аграрної політики: «Ні, ви скажіть прямо, скільки тон зерна в одній копичці». Ну а президент,  - звісно він задоволений роботою уряду й пише з натури картину за шевченківськими мотивами: «На панщині пшеницю жала, пішла в снопи не спочивать - врожай країни рахувать…»

До речі про Ющенка й Шевченка… На стіні в кімнаті відпочинку Томенка великий портрет Кобзаря й портрет Ющенка, мозаїкою складений з природних компонентів –пшона, квасолі, камінців. «Це робив мій земляк Ільєнко з Чорнобаїв, - похвалився Томенко. «Раніше він все податківців та міліціонерів робив – на хліб заробляв. Але тепер міліції не довіряє – якось зробив два портрети Кравченка, а заплатили йому лише за один», - розповів Микола Володимирович.

"А  що це у вас за ікони стоять?", - поцікавилися журналісти?». «Та це надарували», - без ентузіазму відповів Томенко. Він пояснив, що не фанат ікон й різних старожитностей і модної нині трипільської культури. «Не треба мені того всього дарувати, я збираю книжки – давні виданя українських класиків», - пояснив віце-прем’єр.

Томенко подякував журналістам, які якось написали, що йому не подобається зелений диван в кімнаті відпочинку, бо після публікації його замінили. Томенко показав в куток, де стояв бежевий диван. Точно такий, кожен бажаючий може недорого купити на Троєщинському ринку. Тепер Томенко попросив журналістів написати про його душову кімнату. «Душ погано закривається, а плитка на підлозі яка ганебна», - поскаржився Микола Володимирович.

Нахабні журналісти навіть не оминули холодильника Томенка – зазирнули й туди. Він виявився пустий, якщо не рахувати пляшки з під шампанського та великої гарної коробки, очевидно з коньяком.

Порівняно з Томенком суворим видався кабінет у Анатолія Кінаха: скрізь чорна шкіра, на поличках макети літаків й танк. «Це ваше?», - здивувалися журналісти. «Це наших виробників – цей літак мені подарували на заводі Антонова, а цей танк на заводі Малишева. Але ви не туди дивитесь», - Кінах показав портрет доньки й яскраві дитячі малюнки.

Але найрозкішнішим виявився кабінет віце-прем’єра Олега Рибачука. До дорогих меблів й пишного драпування на вікнах зовсім не пасував стенд «побажань й настанов» від Майдану, очевидно тому він стояв в кутку за пальмою. З побажань найбільше запам’яталося: «Прошу взяти на роботу». Підпис й телефон. В кабінеті нічого їстівного, на відміну від Томенка, в якого печиво й цукерки, й Тимошенко, в якої ківі й ананаси. Холодильник пустий. Тому слова Рибачука, що він тут не ночує, не викликають сумнівів.

Рибачук розповідає про свій кабінет: «Він раніше належав Азарову, але я його пам’ятаю, як кабінет Тимошенко в уряді Ющенка. Часто згадую той момент, коли прийшов  у цей кабінет попередити Юлію Володимирівну про арешт. Ми вийшли на балкон…». Рибачук виводить журналістів на величезну лоджію, з якої відкривається шикарний вид на блакитне наметове містечко. «Це не народна ініціатива, а рояль в кущах», - Рибачук показує на намети, а потім знову повертається думкою в зиму 2001-го. «Отут я їй все розказав. В Юлії Володимирівни жоден м'яз не здригнувся: «Що ж я готова, в мене речі в машині». Я до сих пір під враженням, як можна твердо й спокійно реагувати на таку звістку», - говорить Рибачук. А ще у віце-прем'єра залишились романтичні спогади, як вони на цьому балконі часто спілкувалися з прем’єром Ющенком: «У мене був блокнот з ручкою й ми один одному писали. Щоб нас не змогли підслухати».

Журналісти спитали Рибачука, а чи знає він щось про підземні ходи в Кабміні, які начебто виходять аж до Дніпра. «До Брюсселя ще не дорили, тому мені вони не цікаві», -пожартував головний євроінтегратор в уряді. Від того підвалу в Рибачука мурашки по тілу. «Я туди не ходив й не піду, там людей катували, це мене не надихає», - додав Рибачук.

А от управлінню організації роботи інформаційних систем доводиться весь час працювати в зловісному підвалі колишнього НКВД. Раніше тут розміщувався відділ урядового зв’язку – стіни півметрові, двері – десять сантиметрів товщини, на стіні гравюра - портрет Леніна, очевидно залишився, ще з тих часів. «Тут все було шалено засекречено, й ніколи не ступала нога журналіста», - розповів заступник начальника управляння Андрій Бобров. Він показав журналістам свою гордість – дорогу апаратуру. «Це все в свій час закупив прем’єр Ющенко. Ми прослідковуємо шлях кожного документа, ведемо облік. За сто днів роботи уряду тільки звернень громадян надійшло 226 тисяч. Жодне не загубиться», -похвалився Бодров. Він показав журналістам металеву шафу – апаратура захисту сервера. «Дуже багато замахів на сайт Тимошенко. Інколи кілька разів в день намагаються зламати, підмінити інформацію. Хоча 90 % таких зазіхань несерйозні – студенти бавляться, але 10 % робота професіоналів».

Як й обіцяв Томенко, майже об 11 годині нарешті з’явилася Юлія Володимирівна й гостинно показала журналістам свій кабінет. Він справляв найкраще враження - затишно й без помпи. На стінах світлого дерева різьблені панелі, сіруватий візерунчастий шовк, такого ж стилю меблі.

«Хто автор інтер’єру?» - зразу поцікавилися журналісти. «Це довга історія», - почав розповідати Юрій Приходько. Якби Тимошенко була дрібним чиновником, його посада звучала б як секретар, тут він головний спеціаліст. Правда, інакше людину, яка пропрацювала в цій приймальні з 83 року, й не назвеш. «Я ще Щербицькому пальто подавав», - зауважив Юрій Іванович. Чому прем’єри міняються, а головний спеціаліст залишається, стало зрозуміло після виважених відповідей Приходька. Нічого зайвого він звичайно не розповів: «Я вам не можу розказати, з ким було найважче працювати: всі прем’єри України ще живі ходять». Хоча поділився інформацією, що Марчук і Тимошенко, найпрацьовитіші з прем’єрів, що Юлія Володимирівна не кричить, коли в неї поганий настрій, а Віктор Янукович нічого не розбив під час помаранчевої революції. Правда, невідомо, наскільки можна довіряти інформації головного спеціаліста, бо той розповідав, що Володимирівна приходить на роботу о восьмій, а от Томенко стверджував, що однією з останніх. Однак розповіді про інтер’єр немає підстав не довіряти. Виявляється, дерев’яні блоки, з яких збиралися стіни, були виготовлені ще для прем’єра Кучми, однак йому вони не сподобалися». Очевидно відсутністю позолоти. «Зате Павлу Лазаренку тепле дерево прийшлося до душі, й кабінет прийняв сучасний вигляд. Юрій Іванович додав, що картини на стіни повісив прем’єр Ющенка. Звісно це - пшеничне поле, хатки під солом’яною стріхою. Після цього вигляд кабінету не змінювався. Тимошенко розповіла, що вона щось переробляти не бажає, її все влаштовує.

«Про Януковича мені тут нічого не нагадує, все лишилось, як було за Ющенка», - відповіла прем’єр на запитання, чи зустрічала вона в шухлядах особисті речі Віктора Федоровича. Особистих речей Тимошенко майже не має. Лише фото Ющенка на стіні та членів родини на столику. На столі безліч олівців, червоних та графічних – це слабкість Тимошенко щось підраховувати, нотувати. А ще між олівцями, так непатріотично, стирчить примірник іноземної валюти - доларова купюра.

А ще у Юлії Володимирівни слабкість – іграшки. В кабінеті помаранчеві ляльки: козаки й козачки в кошику, на шафі кімнати відпочинку - вівця, а на дивані - ведмедик з ромашкою. «Це, сподіваємось, залишилось не після Януковича?», - пожартували журналісти. «О це мені подарували на Майдані» - обняла ведмедика Юля. І повела журналістам показувати свій найінтимніший куточок - малесеньке приміщення з предметом, який вже давно фігурує в плітках, як «розкладушка» Тимошенко, на якій вона проводить короткі прем’єрські ночі. «Розкладушка» виявилась скромним диванчиком, на якому лежала згорнута ковдра й подушка. «Інколи доводиться ночувати в Кабміні», - підтвердила Тимошенко. Прем’єр відкрила перед присутніми наступні двері, й всім стало зрозуміло, чому провівши на роботі ніч, Тимошенко не виглядає, як прийнято в таких випадках  , заспаною й недоглянутою. За дверима знаходилася простора й дуже скромна прем’єрська душова. Впадає в очі, що ванна кімната проектувалася для чоловіків.

Косметика Юлії Володимирівни ледь вміщується на поличці над раковиною, й не тому, що косметики багато, а тому, що поличка маленька. До речі, Тимошенко надає перевагу косметиці фірми «Ревлон»…

Далі кулуарами Юлія Володимирівна повела журналістів на засідання уряду й по дорозі пожалілася, що Росія цілеспрямовано припинила подачу нафти на Україну. «Ми все заплатили! Як це розцінювати? Зараз, на засіданні уряду, будемо вирішувати, що робити». Міністри вже давно чекали й сердито з-під лоба оглядали з півсотні журналістів, що наповнили приміщення зали засідань, адже через Юліні екскурсії їм доведеться довше затриматись на роботі в суботу. Не засмутилась лише Тимошенка, звісно у неї вся ніч попереду…

На закінчення, хочеться розповісти про ще один цікавий факт, побачений в Кабміні. Виявляється, щоб потрапити в галерею портретів голів уряду в коридорі Кабміну, мало бути прем’єр-міністром України. Серед знайомих облич прем’єрів сучасної України відсутній Павло Лазаренко. Та й галерея портретів, яка починається першим головою уряду Володимиром Винниченком, закінчується на …Кінаху. А де Янукович?

дивитись фоторепортаж