УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Українська "Пам'ять" чи манія переслідування?

Українська 'Пам'ять' чи манія переслідування?

Понад 100 «науковців, громадських і політичних діячів» опублікували в газеті «Персонал плюс» відкритого листа з промовистою назвою «Припинити злочинні дії організованого єврейства».

Газетка вийшла сьогодні невеликим, як для столиці накладом 68 000 примірників. Однак можна не сумніватися, що уже завтра або післязавтра ЗМІ, які виходять величезними тиражами, по всьому світові рознесуть новину про новий сплеск антисемітизму, у ще сьогодні, здавалося б, цілком демократичній Україні, президент якої закликав скасувати поправку Джексона-Веніка. Удар по іміджу і економіці цілої країни нанесений настільки уміло, що спадає на думку ретельно підготовлена провокація, учасники якої навіть не підозрюють реальних ставок гри.

Звісно, подібне марення у газеті одного з найрозкрученіших українських вузів (Міжрегіональної академії управління персоналом) публікується не вперше. З МАУПом і статтями його ректора Георгія Щокіна з великими скандалами судився Вадим Рабинович, чиє видавництво «Столичные новости» взяло на себе підвищене «соцзобов‘язання» боротися з антисемітизмом в усіх його проявах – навіть таких дрібно-клінічних, як львівська газета «Ідеаліст». Проте якщо раніше окремі антисеміти тихенько друкували собі окремі ксенофобські статті в окремих виданнях на кшталт «Персоналу» чи «Сільських вістей», то тепер юдофоби вирішили виступити єдиним фронтом.

До всього, на цей раз серед підписантів – два народних депутати України. Прізвище першого безпомилково назве будь-хто, знайомий із навколовиборчими подіями минулого року. Так, це він – голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок, якого за вислови про «москальсько-жидівську мафію» так полюбили журналісти телеканалу «Інтер», а Віктор Ющенко вигнав зі своєї фракції. Другого депутата вгадати також неважко – це Іван Сподаренко, член фракції СПУ та фігурант іще одного гучного антисемітського скандалу – саме він редагує газету «Сільські вісті», яку за публікації про «400 тисяч євреїв-есесівців» закривав суд. Підпис автора тих статей – професора Яременка – під листом також наявний. Щокіна, зрозуміло, теж.

У відкритому листі, призначеному для ретельного вивчення Віктором Ющенком, Володимиром Литвином та Василем Маляренком, цим недосвідченим посадовцям відкривають істину: навколо – одні євреї, які захопили Україну, за допомогою єврея Кучми та інших (наприклад, єврея Ахметова (!)) встановили єврейський україножерський режим, який практично не змінився й зараз. Відтак, уся наша країна керується всесвітніми сіоністськими організаціями через злочинні синагоги та єврейські громади, а в разі чого інтервенти можуть застосувати й силу – повсюди незримо присутня «воєнізована єврейська організація «Бейтар», чиї безкомпромісні бойовики-терористи підкоряються ізраїльським фундаменталістам. Особливо, на думку Тягнибока, Сподаренка та інших, небезпечний ворог – це Вадим Рабинович, відомий «організацією через підконтрольні ЗМІ пропаганди ксенофобії, війни, насильства, ненависті, розпусти, наклепництва та дифамації» (!). Є ще й «єврейське гестапо» – Антидифамаційна ліга. Підписанти ще й нагадують про сіоністське засилля кобзонів і табачників, посилаючись при цьому на авторитетну думку Миколи Томенка (дарма що той уже давно пояснив, у якому сенсі він вживав скандальну фразу).

«Таким чином, – підсумовують автори, – маємо в Україні справу з організованим єврейством, яке, використовуючи для власного казкового збагачення за рахунок цілеспрямованого зубожіння українського населення, що поступово веде до знищення титульної, державотворчої нації, тобто чергового українського геноциду».

Раніше подібний ідіотизм друкувався лише в «Ідеалісті». До слова, там до євреїв один час записали навіть Ющенка та Мороза. Ходили навіть чутки, що ту фарсову газетку фінансував сам Рабинович – аби було з ким боротися, тому й антисемітизм у її статтях і доходив до повного абсурду. Аж тепер видно, що ніякого підґрунтя ті чутки під собою не мали – в Україні справді на всіх рівнях вистачає людей, здатних у кожному суспільному явищі «відшукати пейси» і оголосити про цю свою здатність на весь світ.

Найцікавіше виглядає заключна частина листа – «Вимога конкретних дій». Автори вимагають від Ющенка доручити Святославу Піскуну, Юрію Луценку та Олександру Турчинову «терміново розслідувати діяльність єврейських релігійно-етнічних організацій і за його результатами, відповідно до чинного законодавства, притягти винуватих до кримінальної відповідальності». Зазначимо, що серед тих, кого треба засадити за грати за сіонізм, на думку депутатів Тягнибока та Сподаренка, є і міністр транспорту Євген Червоненко.

Що ж, коли доходить до єврейського питання, у наших "визнаних антисемітів" начисто відрубає пам‘ять – навіть про те, з ким кілька місяців тому стояли на барикадах. А ще цікаво, в яких кольорах Сподаренко чи Тягнибок уявляють собі картину «Баптист Турчинов влаштовує погром синагоги ім. Бродського» ?

Наступна вимога, вже до Литвина, ще абсурдніша: найближчим часом провести «парламентські слухання з питань діяльності в Україні організованого єврейства (зокрема його участі у фальсифікаціях президентських виборів 2004 року, нагнітанні в суспільстві сепаратистських настроїв і розпалюванні громадянської війни), а також ухвалити відповідне рішення». Всім тепер ясно, чиїх рук справа була? «Єслі в кранє нєт води…»

Фактично, суспільству пропонується «чудовий» вихід із напруженої ситуації в країні: православний Віктор Ющенко обіймається з православним Януковичем, вони разом забирають із тюрми Колєснікова, кличуть із собою Кушнарьова й Єфремова та великою компанією йдуть бити Гельмана і Павловського. Ідилія!

І останнє – на закуску: автори просять голову Верховного суду Василя Маляренка «скасувати в установленому порядку укази колишнього президента Кучми про нагородження керівників організованого єврейства державними нагородами України». Нагороди, звісно, роздавалися Кучмою направо й наліво – якщо під рукою для фаворита не знаходилося годящого обленерго. Але забирати ці брязкальця пропонують винятково в єврейства – це справа, дійсно гідна великої держави.

Найбільша пікантність справи в тому, що лист, підписаний двома парламентарями, просто так на смітник не викинеш – хоч якась, та мусить бути відповідь. Хоча на подібні епістоли в цивілізованому суспільстві взагалі відповідати некоректно: це нижче гідності як людини, так і держави. Держава може зреагувати хіба що порушенням кримінальних справ проти підписантів, а люди, чиї прізвища фігурують у листі, – поданням у суд за образу честі, гідності та ділової репутації.

Довідка сайту «Психиатрия» (переклад з російської):

Марення переслідування – патологічне переконання хворого у тому, що він є жертвою одного і більше суб"єктів або груп. Його спостерігають при параноїдному стані, особливо при шизофренії, а також під час депресії і органічних захворюваннях...

Фобія– патологічний страх, котрий може бути дифузним або сфокусованим на одному або більше об"єктах чи обставинах, не пропорційній зовнішній загрозі або небезпеці. Цей стан, зазвичай, супроводжується поганими передчуттями, в результаті яких людина намагається уникати цих об"єктів та ситуацій. Вказаний розлад іноді тісно пов"язаний з нав"язливим станом.

Автор матеріалу - Юрій Космина, лауреат журналістської премії "Золота ратиця"

"Інтернет-репортер" спеціально для "Обозу"